Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/898/24
Провадження № 2-о/506/3/25
16.04.2025 року селище Окни
Красноокнянський районний суд Одеської області
у складі головуючого судді Чеботаренко О.Л.
за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою
ОСОБА_1 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю, заінтересована особа: Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області,
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю, заінтересована особа: Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області.
Вказана заява надійшла до суду 19.08.2024 року.
Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024 року, призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Так, за штатним розписом в Красноокнянському районному суді Одеської області троє суддів, а фактично працює двоє суддів, з яких: суддя Бурдинюк О.С. була відключена за 2 тижні перед виходом у відпустку, а також суддя Чеботаренко О.Л. була відключена, у зв'язку з перебуванням у відпустці з 05.08.2024 по 27.08.2024 року.
Крім того, у період з 28.08.2024 року по 02.09.2024 року суддя Чеботаренко О.Л. перебувала на лікарняному.
Тому після виходу судді Чеботаренко О.Л. з відпустки та лікарняного, а саме 03.09.2024, проведено повторний автоматизований розподіл справи, згідно з яким, справу розподілено на суддю Чеботаренко О.Л.
Ухвалою від 09 вересня 2024 року заява була залишена без руху.
Після усунення недоліків ухвалою від 24 вересня 2024 року справу було прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.
Заявник звернулася до суду із вказаною заявою, в якій просить встановити факт, що вона та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначає заявниця, вони проживали разом у будинку в с. Цеханівка Окнянського (раніше Красноокнянського) району Одеської області як онука та дідусь. Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина у виді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Родичів у ОСОБА_2 немає, тому заявник може претендувати на право на спадщину після смерті спадкодавця як спадкоємець четвертої черги, але для цього заявнику потрібно встановити факт спільного проживання з ОСОБА_2 однією сім'єю не менше як п'ять років. Тому, з метою реалізації свого права на спадщину після смерті ОСОБА_2 , вона змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту проживання з останнім однією сім'єю.
В судовому засіданні заявник на задоволенні заяви наполягала, надавши аналогічні пояснення та ,крім того , повідомила , що вона проживала то в будинку зі своїми батьками в с.Цеханівка, то в будинку зі своїми дідусем і бабусею в цьому ж селі, де також проживав ОСОБА_2 . Доглядали його її батьки, бо він був майже сліпий.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, однак від нього до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, свою позицію по справі не висловив /а.с.56,79,92,97,112,116,127/. Тому справа розглянута у відсутність представника заінтересованої особи, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 , ч.2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, в тому числі і справи про встановлення факту проживання однією сім'єю понад п'ять років.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 73 років, в с. Цеханівка Красноокнянського району Одеської області. /а.с.27/.
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №2 від 09.02.2010 року, заяву про реєстрацію смерті до ВДРАЦС подав ОСОБА_3 на підставі лікарського свідоцтва про смерть №34 від 09.02.2010 року, яке було видане Красноокнянської ЦРЛ Одеської області, якому і було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 /а.с.70/;
Відповідно до довідки Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (Цеханівського старостинського округу) від 09.07.2024 року, ОСОБА_2 був зареєстрований та постійно проживав в с.Цеханівка Подільського (до перейменування Красноокнянського) району Одеської області по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 і особою, яка проживала разом з ОСОБА_2 була заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.21/.
Згідно з довідкою Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (Цеханівського старостинського округу) від 21.11.2024 року, ОСОБА_2 фактично проживав в с.Цеханівка Подільського (до перейменування Красноокнянського) району Одеської області по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 і до складу його сім'ї входив ОСОБА_4 (помер у 2006 році ) та його онука ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.21/.
Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,47 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №437084, виданий 21.06.2006 року Красноокнянською районною державною адміністрацією Одеської області./а.с.31/
Згідно із листом Ананьївської районної державної нотаріальної контори від 19.01.2022 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що свідоцтво про прийняття спадщини може бути видано тільки після подання документів, що підтверджують родинні відносини або факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини /а.с.33/.
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили суду ,що батьки заявника забрали ОСОБА_2 до себе, він жив у них близько 10 років, вони його доглядали та годували. ОСОБА_2 жив у них в кухні, був доглянутий та не ображений, батьки заявника і хоронили його, взяли на себе всі витрати на поховання та обряди.
Свідок ОСОБА_8 повідомила суду, що їй було відомо, що батько ОСОБА_1 як фермер , у оренді якого була земельна ділянка ОСОБА_2 , допомагав йому, підтримував, однак який період часу це було , вона не пам'ятає. Заявник ОСОБА_9 тоді ще була дитиною, навчалася в школі, проживала біля батьків, але за якихось причин була прописана до домогосподарства свого дідуся ОСОБА_4 .
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1217 ЦК України передбачено ,що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
При цьому, відповідно до ст.1258 ЦК України , спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Стаття 3 СК України визначає, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до п. 21 постанови Пленум Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом) і зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, які не перебували зі спадкодавцем у безпосередніх родинних зв'язках.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення зі спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (КЦС ВС від 07.02.2018 р. №127/1765/16).
Однак, як повідомили свідки, та не заперечувала і заявник, фактично ОСОБА_2 опікувалися її батьки. ОСОБА_2 жив біля її дідуся та бабусі, які на теперішній час вже померли. Вона до закінчення 9 класу проживала з батьками ,а потім ще 3 роки навчалася у автодорожньому технікумі в м.Одеса. За рішенням батьків її прописали до сім'ї дідуся для вирішення якихось сімейних питань. При цьому заявник зазначила , що ще при житті ОСОБА_2 усно домовився з її батьком щодо того, що батько догляне його до смерті , а той залишить йому земельний пай.
Щодо реєстрації місця проживання, то ОСОБА_10 , за даними погосподарських книг ,які були оглянуті у судовому засіданні ,була одночасно зареєстрована і у домогосподарстві батьків ( книга №1 за 2006-2010 рр, о/р НОМЕР_1 ), і у домогосподарстві дідуся ОСОБА_4 ( книга №2 за 2006-2010 рр, о/р НОМЕР_2 ) , що апріорі неможливо.
Однак у даному випадку навіть неналежне оформлення реєстрації заявника не має значення для вказаної справи, так як судом встановлено , що безпосередньо між заявником та ОСОБА_2 не створилися відносини, які б можна було визначити як проживання однією сім'єю (спільне проживання, спільний бюджет тощо ), виходячи із місця проживання заявника та спадкодавця, віку заявника на час смерті ОСОБА_2 , відсутності заявника у останні три роки перед смертю спадкодавця за місцем реєстрації через навчання у іншому місті.
Згідно зі ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять та заявником не надано до суду достатніх, достовірних та належних доказів відповідно до вимог статей 76-81 ЦПК України на підтвердження того, що між нею та ОСОБА_2 склались усталені стосунки, що притаманні сім'ї, що вони були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали взаємні права та обов'язки, а отже відсутні докази на підтвердження факту їх спільного проживання однією сім'єю протягом не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Тому, у зв'язку із недоведеністю факту постійного проживання ОСОБА_1 однією сім'єю зі спадкодавцем понад п'ять років до часу відкриття спадщини, підстав для задоволення заяви не вбачається.
Керуючись ст. 1264 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 76-81, 259, 263-265, 294, п.5 ч.2 ст.293, п.5, ч.1 ст.315 ЦПК України, суд,
Відмовити ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у задоволенні заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , повністю.
Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.04.2025 року.
СуддяО. Л. Чеботаренко