Справа №: 479/1305/24 Провадження № 1-кп/486/126/2025
22 квітня 2025 року м. Південноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №12023152290000249 від 06.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
У провадженні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12023152290000249 від 06.12.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Ухвалою суду від 24.03.2025 задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_10 про колегіальний розгляд справи.
Згідно з протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів до складу колегії суддів увійшли судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
В підготовчому засіданні суддя ОСОБА_2 заявила самовідвід від розгляду зазначеного кримінального провадження.
Самовідвід мотивований тим, що 06.03.2025 року суддею ОСОБА_2 розглянуто заяву захисника ОСОБА_8 про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та постановлено відповідну ухвалу. У судовому засіданні приймали участь захисник ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_6 . Після зазначеного засідання суддею ОСОБА_2 згідно зі ст. ст. 48, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було повідомлено про втручання у діяльність судді з боку захисника ОСОБА_9 при здійсненні правосуддя. За результатами розгляду заяви судді ОСОБА_2 09.04.2025 року було внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.376 КК України, що, на думку судді, може викликати сумніви у її неупередженості під час розгляду даного кримінального провадження.
При обговоренні заявленого самовідводу прокурор не заперечував проти задоволення заяви, захисник ОСОБА_8 залишила вирішення заяви на розсуд суду, захисник ОСОБА_9 заперечував проти задоволення заяви про самовідвід, мотивуючи заперечення тим, що це дискредитує його як адвоката, захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали думку захисника ОСОБА_9 .
Колегія суддів, заслухавши зміст оголошеної заяви, думку учасників кримінального провадження, дослідивши доводи, викладені в заяві про самовідвід, дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Частини 1, 2 ст. 80 КПК України передбачають, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з частиною першою статті 81 КПК України, у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява № 4785/02 та у справі "Олександр Волков проти України", заява № 21722/11).
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у кримінальному провадженні. Це є суб'єктивним компонентом поняття «неупередженості».
Об'єктивна неупередженість, на думку суду, полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано суддею, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
За правилами, встановленими Бангалорськими принципами поведінки судді від 19.05.2006, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення. При виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справи є основним обов'язком судді.
У разі, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним чином поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє відсутні докази чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінуючої зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу здійснення правосуддя.
Як встановлено колегією суддів, на підставі повідомлення судді ОСОБА_2 про втручання в діяльність судді при здійсненні правосуддя з боку захисника ОСОБА_9 в судовому засіданні з розгляду заяви про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.4 ст.187 КК України, Вознесенською окружною прокуратурою внесені відомості в ЄРДР за №42025152040000016 від 09.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376 КК України.
На думку колегії суддів, такі обставини можуть викликати сумнів в неупередженості судді ОСОБА_2 при розгляді кримінального провадження №12023152290000249 від 06.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, не зважаючи на те, яке рішення буде прийнято досудовим органом, оскільки факт повідомлення вже відбувся. А тому з метою уникнення чи запобігання у подальшому негативного ставлення до судді, виключення будь-якого сумніву в учасників судового провадження та стороннього спостерігача стосовно безсторонності судді та недопущення наявності сумнівів з приводу його об'єктивності і неупередженості при розгляді даного кримінального провадження, в тому числі недопустимості думки про заінтересованість судді (складу суду) в досягненні певного результату розгляду, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом та для гарантії винесення об'єктивного рішення в межах кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід.
Відповідно до ч.3 ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) одного чи кількох суддів із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 369, 372 КПК України, суд
Заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід - задовольнити.
Відвести від участі у розгляді кримінального провадження №12023152290000249 від 06.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України суддю Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_2 .
Справу передати до канцелярії Южноукраїнського міського суду Миколаївської області для визначення складу суду в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3