Справа № 134/1715/24
2/134/48/2025
Іменем України
10 квітня 2025 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
за участю: секретаря судового засідання Франко О.Г.
позивачки ОСОБА_1
її представника - адвоката Глушкової О.І.
представника відповідача - адвоката Панасюка В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крижопільської селищної ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
встановив:
23 вересня 2024 року адвокат Глушкова О.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернулася з позовом до Крижопільської селищної ради та з урахуванням заяви про збільшення (уточнення) позовних вимог від 10 березня 2025 року просить:
- встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вступу у володіння спадковим майном;
- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки - ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивачки - ОСОБА_3 .
Після смерті баби та діда позивачки залишилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , загальною площею 96,5 кв. м, житловою площею 68,5 кв. м., до складу якого входять: житловий будинок - «А», вхідний майданчик - «а», вхідний майданчик - «а1», літня кухня - «Б», веранда - «б», сарай - «б1», гараж - «В», погріб - «В/п», сарай - «Г», навіс - «г», сарай - «Д», колодязь - «К», огорожа - «1-3».
Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , відноситься до суспільної групи колгоспних дворів і станом на 15 квітня 1991 року до складу двору входили: ОСОБА_3 - голова домогосподарства, його дружина - ОСОБА_2 , а тому спірне будинковолодіння є їх спільною сумісною власністю й кожен з них мав рівну частку в ньому - по 1/2 частині.
Позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Окрім того, ОСОБА_3 за життя склав заповіт на користь позивачки.
Однак, нотаріус відмовила позивачці в оформленні спадкових прав на спірне будинковолодіння через відсутність правовстановлюючих документів на нього.
Також у зв'язку з відсутністю актового запису про шлюб між ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , необхідно встановити факт прийняття позивачкою спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Так, мати позивачки - ОСОБА_4 , яка була спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері (баби позивачки) ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не прийняла. Спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка прийняла в силу вимог ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, вступивши в управління та володіння спадковим майном у шестимісячний строк після відкриття спадщини, що підтверджується тим, що позивачка постійно спільно проживала із спадкодавцем у житловому будинку по АДРЕСА_1 з 1995 року по час відкриття спадщини. У зв'язку з народженням сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та в 1995 році разом із сім'єю переїхала на тимчасове проживання в с. Куниче Крижопільського (нині - Тульчинського) району у житловий будинок по АДРЕСА_1 , до своїх діда та баби - ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , які через похилий вік та стан здоров'я потребували догляду. Чоловік позивачки - ОСОБА_6 30.06.1995 року звільнився з роботи в м. Ладижині та у 1996-1997 роках працював на Соколівському цукровому заводі та в КСП «Куницьке». Інші особи, які могли б здійснювати догляд за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , були відсутні. Батьки позивачки, які проживали біля них, виїхали за кордон на роботу на тривалий час. Таким чином, з 1995 року по день смерті ОСОБА_2 позивачка проживала у житловому будинку по АДРЕСА_1 та надалі продовжувала проживати у вказаному житловому будинку, вступивши в управління та володіння спадковим майном після смерті спадкодавця.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 25 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Окрім того, задоволено клопотання сторони позивача про витребування доказів.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 17 жовтня 2024 року підготовче засідання було відкладено на 10 год. 00 хв. 08 листопада 2024 року в зв'язку з ненадходженням витребуваних судом доказів та витребуванням нових доказів.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 08 листопада 2024 року підготовче засідання було відкладено на 10 год. 30 хв. 26 листопада 2024 року в зв'язку з ненадходженням витребуваних судом доказів та витребуванням нових доказів.
Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду від 26 листопада 2024 року підготовче засідання було відкладено на 11 год. 00 хв. 18 грудня 2024 року в зв'язку з ненадходженням витребуваних судом доказів.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 18 грудня 2024 року підготовче засідання було відкладено на 11 год. 00 хв. 17 січня 2025 року в зв'язку з повторним витребуванням доказів.
Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду від 17 січня 2025 року підготовче засідання було відкладено на 10 год. 00 хв. 04 лютого 2025 року в зв'язку з ненадходженням витребуваних судом доказів.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 04 лютого 2025 року підготовче засідання було відкладено на 10 год. 00 хв. 27 лютого 2025 року в зв'язку з повторним витребуванням доказів.
Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду від 27 лютого 2025 року підготовче засідання було відкладено на 10 год. 00 хв. 10 березня 2025 року за клопотанням представника позивачки - адвоката Глушкової О.І., яке вона мотивувала необхідністю підготувати та подати заяву про збільшення (уточнення) позовних вимог.
Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду від 10 березня 2025 року підготовче засідання було відкладено на 09 год. 30 хв. 20 березня 2025 року для надання представнику відповідача можливості ознайомитися із поданою представником позивачки заявою про збільшення (уточнення) позовних вимог та висловити свою думку щодо неї.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 20 березня 2025 року прийнято заяву про збільшення (уточнення) позовних вимог, подану представником позивачки - адвокатом Глушковою О.І. 10 березня 2025 року, закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10 год. 30 хв. 10 квітня 2025 року.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Глушкова О.І. підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просять задовольнити позов.
Представник відповідача - адвокат Панасюк В.Б. при вирішенні справи поклався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до довідки-виписки Соколівського старостинського округу Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області № 678 від 12.08.2024 року, за даними записів погосподарської книги Куницької сільської ради № 8-9, особовий рахунок № НОМЕР_1 , житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи - колгоспний двір. Станом на 15 квітня 1991 року (до набрання чинності Законом України «Про власність») членами цього колгоспного двору були: ОСОБА_3 - голова двору, його дружина ОСОБА_2 - член двору.
Правовідносини щодо будівництва житлових будинків і набуття прав на них до 15 квітня 1991 року регламентувалися нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Відповідно до ст. 86 ЦК УРСР 1963 року право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про власність», застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема:
- право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні;
- розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних;
- згідно зі ст. 4 Постанови ВРУ «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.
Оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 згідно записів у погосподарській книзі Куницької сільської ради належить до суспільної групи - колгоспний двір і станом на 15 квітня 1991 року членами цього колгоспного двору були ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тому спірний будинок є спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких має рівну частку у цьому будинку - по 1/2 частині (1 : 2 = 1/2).
Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
З огляду на вищезазначені нормативні положення, норми ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але була прийнята спадкоємцями після 1 січня 2004 року, а якщо спадщина була прийнята до 1 січня 2004 року - застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкування здійснюється за законом і за заповітом.
Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким згідно ст. 525 цього Кодексу є день смерті спадкодавця.
За змістом частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, як у разі подання ним у шестимісячний строк відповідної заяви до державної нотаріальної контори, так і в разі фактичного його вступу в управління або володіння спадковим майном, що означає можливість спадкоємця мати майно у своєму віданні, вчинення ним відповідних дій стосовно зазначеного майна до закінчення шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка була бабою позивачки ОСОБА_1 .
На день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилася.
Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , який був дідом позивачки ОСОБА_1 .
На день своєї смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 11 лютого 1998 року посадовою особою виконавчого комітету Куницької сільської ради народних депутатів, згідно якого усе своє майно, де б воно не було і з чого б вона не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті, заповів позивачці ОСОБА_1
14 березня 2002 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом Крижопільською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 190 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Того ж дня державним нотаріусом на ім'я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину по заповіту (р.№ 456), а саме на право на земельну частку (пай) на території Куницької сільської ради у КСП «Куницьке» с. Куниче та на майновий пай члена КСП у СТОВ «Куницьке» с. Куниче.
Окрім того, судом встановлено, що батьки позивачки ОСОБА_4 та ОСОБА_7 померли відповідно 08 лютого 2007 року та ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 09 квітня 1996 року; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 від 20 липня 2001 року; копією довідки Соколівського старостинського округу Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області № 189 від 13.08.2024 про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на день їх смерті; матеріалами спадкової справи, заведеної Крижопільською державною нотаріальною конторою 14 березня 2002 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ; повідомленням Державного нотаріального архіву Вінницької області від 27.11.2024 № 2468/01-18 про те, що спадкову справу після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не виявлено; копією свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 16 січня 1967 року, де її батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ; копією свідоцтва про народження матері позивачки - ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 , повторно виданого 23 червня 1961 року, де її батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; копією свідоцтва про одруження батьків позивачки ОСОБА_7 та ОСОБА_4 серії НОМЕР_6 , повторно виданого 23 липня 2003 року, з якого вбачається, що остання в зв'язку із реєстрацією шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 »; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_7 від 10 лютого 2007 року; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_7 серії НОМЕР_8 від 08 червня 2023 року.
Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 померли після ІНФОРМАЦІЯ_8 , тому до їхніх часток в майні колгоспного двору застосовуються загальні правила спадкування.
Отже, до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 увійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який вони набули у власність як члени майна колгоспного двору (по 1/2 частині кожний).
Згідно даних наявної в матеріалах справи копії технічного паспорта, виготовленого на замовлення позивачки ОСОБА_1 16 серпня 2024 року ФОП ОСОБА_10 за результатами технічної інвентаризації будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок «А» побудований у 1974 році, його загальна площа 96,5 кв. м, житлова площа 68,5 кв. м, до складу домогосподарства також входять: вхідний майданчик - «а», вхідний майданчик - «а1», літня кухня - «Б», веранда - «б», сарай - «б1», гараж - «В», погріб - «В/п», сарай - «Г», навіс - «г», сарай - «Д», (побудовані в період з 1970 року по 1990 рік), колодязь - «К», огорожа - «1-3».
ФОП ОСОБА_11 надав висновок від 30 серпня 2024 року № 70/24 про те, що середньо-ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 96,5 кв. м, станом на 30 серпня 2024 року складає 2000 доларів США, що еквівалентно 82 447,20 грн.
Приватний нотаріус Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Питель М.С. на усне звернення позивачки ОСОБА_1 повідомила про відсутність можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті її діда ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно (довідка приватного нотаріуса Питель М.С. від 27.09.2024 № 129/01-16).
Окрім того, приватний нотаріус Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Питель М.С. на усне звернення позивачки ОСОБА_1 повідомила про відсутність можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно (довідка приватного нотаріуса Питель М.С. від 07.03.2025 № 31/01-16).
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Досліджені судом докази підтверджують, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули у законний спосіб, тому вказане нерухоме майно увійшло до складу спадщини після їх смерті.
Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла її онука - позивачка ОСОБА_1 , яка постійно спільно проживала із спадкодавцем у житловому будинку по АДРЕСА_1 з 1995 року по час відкриття спадщини та фактично вступила в управління та розпорядження спадковим майном, оскільки продовжувала надалі проживати у вказаному будинку.
Вищезазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: копією свідоцтва про народження сина позивачки - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) серії НОМЕР_9 від 28 квітня 1994 року; копією свідоцтва про укладення шлюбу між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_6 серії НОМЕР_10 від 11 серпня 1990 року; копією трудової книжки ОСОБА_6 серії НОМЕР_11 , дата заповнення 11 квітня 1984 року; копією довідки, виданої виконкомом Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області, від 09.03.2005 року № 132, згідно якої ОСОБА_12 проживала з сім'єю у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Також дані обставини підтвердили допитані судом свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Отже, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті баби ОСОБА_2 в силу ст. 549 ЦК УРСР 1963 року шляхом фактичного вступу в управління та розпорядження спадковим майно, а тому в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 вона набула право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Також позивачка ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за заповітом, у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті свого діда ОСОБА_3 , до складу якої увійшла 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оскільки відповідачем по даній справі є орган місцевого самоврядування, тому суд вважає за можливе віднести судові витрати на рахунок позивачки.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Куниче Крижопільського (нині Тульчинського) району Вінницької області, шляхом вступу у володіння спадковим майном.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Куниче Крижопільського (нині Тульчинського) району Вінницької області, право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 96,5 кв. м, житлова площа 68,5 кв. м., до складу якого входять: житловий будинок - «А», вхідний майданчик - «а», вхідний майданчик - «а1», літня кухня - «Б», веранда - «б», сарай - «б1», гараж - «В», погріб - «В/п», сарай - «Г», навіс - «г», сарай - «Д», колодязь - «К», огорожа - «1-3»).
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті діда ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Куниче Крижопільського (нині Тульчинського) району Вінницької області, право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 96,5 кв. м, житлова площа 68,5 кв. м., до складу якого входять: житловий будинок - «А», вхідний майданчик - «а», вхідний майданчик - «а1», літня кухня - «Б», веранда - «б», сарай - «б1», гараж - «В», погріб - «В/п», сарай - «Г», навіс - «г», сарай - «Д», колодязь - «К», огорожа - «1-3»).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 .
Відповідач: Крижопільська селищна рада, місцезнаходження: вул. Героїв України, 59 селище Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325940.
Повний текст рішення складено 21 квітня 2025 року.
Суддя