Справа № 520/21478/18
Провадження № 2-зз/947/58/25
22.04.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сергеєва Данила Сергійовича про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 17 липня 2019 року по цивільній справі №520/21478/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Запольська Ольга Василівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцька Маргарита Леонідівна, Публічне акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк», про визнання недійсними правочинів, скасування державної реєстрації права власності, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,
21.04.2025 до Київського районного суду міста Одеси в електронній формі через підсистему Електронний суд надійшла сформована 18.04.2025 року заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сергеєва Данила Сергійовича про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 17 липня 2019 року по цивільній справі №520/21478/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Запольська Ольга Василівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцька Маргарита Леонідівна, Публічне акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк», про визнання недійсними правочинів, скасування державної реєстрації права власності, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.04.2025 року, справу за вказаною заявою було розподілено судді Калініченко Л.В. та передано головуючому 22.04.2025 року.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
У відповідності до ч.1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову зокрема за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду (ч.2 ст. 158 ЦПК України).
Статтею 182 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
З аналізу вказаних норм права вбачається, що законодавець роз'яснив учасникам справи, яким чином вони можуть викласти свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо процесуальних питань під час судового розгляду цивільної справи.
Таким чином, на всіх стадіях судового розгляду, зокрема відкриття провадження, підготовче провадження, розгляд справи по суті, прийняття рішення по суті, виконання судового рішення, учасники справи мають право подати до суду заяви з процесуальних питань (статті 182, 183 ЦПК України).
Отже, заява відповідача про скасування заходів забезпечення позову належить до заяв з процесуальних питань, вимоги до якої передбачені статтями 182, 183 ЦПК України.
Частиною другою статті 183 ЦПК України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Як вбачається, дана заява відповідачем подана до суду за наслідком ухвалення рішення суду по справі, яке набрало законної сили з посиланнями на подальшу безпідставність дії вжитих заходів забезпечення позову.
Оглянувши подану до суду заяву, судом встановлено, що представником заявника до поданої заяви про скасування заходів забезпечення позову в порушення приписів ч.2 ст. 183 ЦПК України не надано доказів на підтвердження скерування поданої до суду заяви, разом з доданими до неї документами, іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що статтею 158 ЦПК України передбачено розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії клопотань є направлення заявником учасникам справи тексту самого клопотання та доказів на підтвердження викладених в ньому обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таке клопотання для надання їм достатнього часу для ознайомлення з його змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідне клопотання.
Таким чином, неотримання учасниками справи копії клопотання про скасування заходів забезпечення позову порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов'язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява №12964/87).
У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).
Відповідно до частини 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
На підставі вищевикладеного, оскільки заяву про скасування заходів забезпечення позову подано без додержання вимог викладених у ст.183 ЦПК України, остання підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також заявник не обмежений права на повторне звернення до суду з цим клопотанням після усунення недоліків, що слугували для його повернення.
Керуючись ст. ст. 158, 183, 352-354 ЦПК України, суддя,
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сергеєва Данила Сергійовича про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 17 липня 2019 року по цивільній справі №520/21478/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Запольська Ольга Василівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцька Маргарита Леонідівна, Публічне акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк», про визнання недійсними правочинів, скасування державної реєстрації права власності, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння - повернути заявникові без розгляду.
Роз'яснити заявникові, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із відповідним клопотанням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л. В. Калініченко