Справа № 509/657/25
Провадження № 2/947/2313/25
22.04.2025 року Київський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого - судді Оренич І.В.
за участю секретаря - Коростій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Білгород-Дністровської окружної прокуратури (67707, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, 39), в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району (67844, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1), Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 12В) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення шкоди, заподіяної незаконним виловом водних живих біоресурсів,-
06.02.2025 керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 шкоду, заподіяну державі незаконним виловом водних живих біоресурсів в розмірі 42228 гривень, посилаючись на те, що 02.06.2023 о 01.30 год. відповідач у Дністровському лимані здійснював лов риби у гумовому костюмі забороненими правилами любительського і спортивного рибальства знаряддям лову - сіткою моно: ячією 60 мм, чим спричинив збитки рибним ресурсам України. Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.07.2023, залишеною в силі постановою Одеського апеляційного суд від 08.01.2024 ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення. Відповідно до оцінки заподіяної шкоди рибним запасам, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, згідно розрахунку, розробленого відповідно до Постанови Кабміну від 21.11.11 № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», загальна сума шкоди, заподіяної Державі складає 42228 гривень, яку позивач із посиланням на Закон України «Про тваринний світ», Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», Правила любительського рибальства просить стягнути.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.03.2025 провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, що передбачено ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки дана справа підпадає під ознаки малозначної справи.
Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 17.03.2025 та копія позовної заяви з додатками надсилалася судом на адресу: АДРЕСА_2 . При цьому відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.
Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину не вчинення ним своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями ч. 8 ст. 178 вказаного Кодексу. Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощено позовного провадження від сторін не надходило.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України прокуратура, окрім інших функцій, здійснює представництво інтересів держави в суді у випадках та порядку, визначеному законом.
Згідно вимог ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 56 ЦПК України, прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Преамбулою до Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про тваринний світ», об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності Українського народу. Об'єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.
Судом встановлено, що 02.06.2023 о 01.30 год. ОСОБА_1 у Дністровському лимані здійснював лов риби у гумовому костюмі забороненими правилами любительського і спортивного рибальства знаряддям лову - сіткою моно: ячією 60 мм, чим спричинив збитки рибним ресурсам України.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.07.2023, залишеною в силі постановою Одеського апеляційного суд від 08.01.2024 ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення.
Згідно приписам ст. 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно п.3 ч.2 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища. Відповідно до ч. 4ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку і розмірах, встановлених законодавством. Статтею першою Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.
Згідно ч.1ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до абз. 11 ч. 1ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.
Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів відповідачем, відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування, (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року №1209, розмір завданої шкоди становить 42228 гривень.
Як визначено п.4 ч.2 ст.10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу. Відповідно до п. 6.1. та п. 6.3 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, особи, винні в порушенні Правил, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення Правил.
У добровільному порядку шкода відповідачем не відшкодована.
Відповідно до ст. 13 Конституції України та ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», в якій зазначається, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України. Крім того статтею 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
У відповідності до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
При таких обставинах суд вважає вимоги Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 18, 19, 81, 141, 178, 187, 211, 247, 258, 259, 273, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району - задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Держави (отримувач ГУК у Одеській області, код 37607526, банк Казначейство України, рахунок UA988999980333119331000015702)шкоду, заподіяну державі незаконним виловом водних живих біоресурсів в розмірі 42228 (сорок дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень.
Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Одеської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 03528552, НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3028 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: І. В. Огренич