Справа № 635/4850/20 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/124/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
17 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харків апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 08 січня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному 08 квітня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220770000298 від 30 травня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини:
Вироком Харківського районного суду Харківської області від 08 січня 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Прийняте рішення щодо долі речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що він 29 травня 2020 року приблизно о 22:40 год., знаходився на кухні квартири АДРЕСА_2 , де розпивав спиртні напої разом зі своїм братом ОСОБА_8 . Під час вживання спиртних напоїв між ними виник словесний конфлікт, з побутових причин. В ході сварки, ОСОБА_7 , на ґрунті неприязних відносин, що склались раніше між ними, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, з мотивів неприязні до ОСОБА_8 , схопив ніж з кухонного стола, замахнувся та вдарив ножем у шию ОСОБА_8 , спричинивши йому тим самим, колото-різане поранення шиї із ушкодженням трахеї, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.
Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуваний вирок і призначити новий розгляд в суді першої інстанції, посилаючись на допущені судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме те, що він був відсутній при проголошенні оскаржуваного судового рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та вважала вирок суду законним та обгрунтованим.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні просили задовольнити подану апеляційну скаргу, а вирок суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, думку прокурора, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів, з урахуванням положень ст.404 КПК України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, за таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що допущенні, на думку обвинуваченого, місцевим судом при ухваленні вироку, колегія суддів зазначає наступне.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що судовий розгляд в суді першої інстанції за згодою усіх учасників судового провадження, в тому числі за згодою обвинуваченого, який користувався професійною правничою допомогою свого захисника, провадився за спрощеною процедурою дослідження доказів, передбаченою ч.3 ст.349 КПК України, а тому колегія суддів, додержуючись вимог ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України, перевіряєоскаржуваний вирок тільки в межах вимог поданої апеляційної скарги.
При цьому, у судовому засіданні від 27 грудня 2023 року був допитаний обвинувачений, який надав пояснення стосовно скоєного ним кримінального правопорушення за пред'явленим обвинуваченням.
Крім того, сторона захисту мала процесуальну можливість змінити свою процесуальну позицію та порядок дослідження доказів, передбачений ст.349 КПК України, але не скористалася цим правом.
Таким чином, з урахуванням вимог чинного кримінального процесуального закону, суд першої інстанції дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення в справі, повно та всебічно перевірив докази, що належать дослідити у цьому порядку проведення судового розгляду, та дав їм кожному окремо та у сукупності належну оцінку, про що свідчить мотивувальна частина оскаржуваного вироку.
Колегія суддів також погоджується з висновками місцевого суду, що наведені в оскаржуваному вироку.
Водночас, колегія суддів, враховуючи вимоги ч.1 ст.404 КПК України, зазначає, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, що останній порушує питання про скасування оскаржуваного вироку лише з підстав порушення його процесуальних прав, пов'язаних бути присутнім при проголошенні вироку.
За нормами ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п.3 ч.2 вказаної норми закону здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч.3 ст.323 чи ст.381 КПК України, визнається істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування судового рішення. Вказана вимога є однією з гарантій дотримання прав обвинуваченого, передбачених, зокрема, у ст.42 цього Кодексу, та спрямована на ефективну реалізацію таких прав під час здійснення судового провадження. Тобто, для прийняття рішення щодо того чи являється відсутність обвинуваченого в судовому засіданні під час здійснення судового провадження підставою для скасування судового рішення, слід визначити яким чином така відсутність вплинула чи могла вплинути на ефективну реалізацію обвинуваченим своїх прав.
При цьому, колегія суддів бере до уваги правові висновки Верховного Суду, що містяться в постанові від 23 жовтня 2023 року у справі №537/908/20, з яких вбачається, що, якщо обвинувачений був присутнім у судових засіданнях під час здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції, де висловлював свою думку з приводу висунутого обвинувачення, заявляв клопотання, брав участь у дослідженні доказів, виступав у дебатах та звертався до суду з останнім словом, свідчить про те, що відсутність обвинуваченого під час оголошення вироку ніяким чином не впливає на законність, обґрунтованість чи вмотивованість цього вироку, оскільки останній вже складений і підписаний.
Відповідно до вимог ч.1 ст.376 КПК України судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.
З відомостей довідок, що містяться в матеріалах судового провадження, вбачається, що встановити дистанційне судове провадження в режимі відеоконференції між Харківським районним судом Харківської області та ДУ «Харківський слідчий ізолятор» не виявилось можливим.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що суд, виконуючи вимоги ст.376 КПК України, після виходу з нарадчої кімнати 08 січня 2024 року проголосив вирок, незважаючи на відсутність прокурора, обвинуваченого та його захисника в судовому засіданні.
Також належить взяти до уваги, що цей апеляційний розгляд провадиться саме за апеляційною скаргою обвинуваченого, якому було надано достатньо часу для надання доповнень до своєї скарги.
Натомість, як обвинуваченим, так його захисником, не було надано додаткових доказів, які могли свідчити про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що допущені місцевим судом при ухваленні оскаржуваного вироку у цієї справи.
За таких обставин, відсутність обвинуваченого ОСОБА_7 під час проголошення вироку безпосередньо у залі судового засідання чи у режимі відеоконференції жодним чином не вплинуло на законність і обґрунтованість ухваленого рішення, не перешкодило обвинуваченому реалізувати свої права, в тому числі й право на оскарження вироку в апеляційному порядку, а тому не може бути підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин, апеляційні доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, на думку колегії суддів, - є безпідставними, оскільки судом першої інстанції належно враховані докази у справі, фактичні обставини кримінального провадження, а також обставини, що впливають на вид та розмір призначеного покарання.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_7 призначено в межах санкції та правил закону України про кримінальну відповідальність.
При цьому, колегія суддів зазначає, що посилання обвинуваченого в судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що призначене судом покарання є суровим у зв'язку з чим просив зменшити йому покарання до 5 років не є слушними, оскільки призначене йому покарання (його вид та строк) таким, що цілком відповідає загальним засадам призначення покарання та його меті, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, відповідає вимогам ст.50, 65 КК України, є пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого та його наслідкам.
Також не свідчить про пом'якшення покарання та обставина, що обвинувачений не був присутність при оголошенні вироку.
Таким чином, за наслідками апеляційного розгляду стороною захисту не доведено наявність підстав для скасування чи зміни оскаржуваного вироку, а тому апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.374, 405, 407, 408, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Харківського районного суду Харківської області від 08 січня 2024 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4