Справа № 726/896/25
Провадження №2-а/726/15/25
Категорія 129
22.04.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді Асташева С. А.,
з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Мазур Олег Леонідович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
12.03.2025, засобами поштового зв'язку, Садгірським районним судом м. Чернівці отримано адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Мазур Олег Леонідович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у якому представник позивача просить суд скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 321 від 03.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн та адміністративну справу провадженням закрити.
Свої вимоги мотивує тим, що у лютому 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання відстрочки від призову під час мобілізації, оскільки через застосунок «Резерв +» не міг цього зробити та 24.02.2025 йому вручений протокол № 321 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та повідомлено про необхідність 03.02.2025 прибути повторно для вручення постанови. Вказує, що 03.03.2025 повторно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 де без будь яких роз'яснень чи розгляду справи отримав оскаржувану постанову. Таким чином посилається на порушення процедури розгляду справи, що позбавило його можливості скористатися своїми правами, які йому навіть не роз'яснювалися, зокрема подати пояснення чи докази у справі, скористатися правовою допомогою.
Матеріали справи не містять належних доказів, що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, а відповідач підійшов формально та не дотримався усіх приписів КУпАП. Не погоджується із винесеною постановою, також і у зв'язку із тим, що закінчився строк для притягнення до адміністративної відповідальності.
31.03.2025 в системі «Електронний суд» сформовано відзив на адміністративний позов від ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.
Вказує на повноважність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на розгляд справи про адміністративні правопорушення вчинені призовниками, військовозобов'язаними, резервістами щодо порушення правил військового обліку.
Просить врахувати і те, що згідно з ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає серед іншого і дотримання правил військового обліку. Відповідно до ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, а згідно з ст. 38 ч.11 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи. Тобто у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 71 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет військовозобов'язаного.
Відповідно до пункту 56 Постанови КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року було направлено звернення до органів національної поліції № Е1028573, а зігдно із даних рапорту працівника НПУ від 24.02.2025 було здійснено адміністративне затримання позивача у зв'язку з вищевказаним зверненням.
Матеріали справи не містять довідки про надання позивачу відстрочки під час мобілізації на особливий період, а також витягу з ЦНАП про оновлення персональних даних. На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 не надає до суду жодних документів, які б підтвердили, що він повідомляв про відповідні зміни ІНФОРМАЦІЯ_2 або ж оновив персональні дані, а тому в даному випадку присутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, оскільки позивач не намагався скористатись мобільним застосунком Резерв+, відвідати ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідний визначений законодавцем період.
Оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач. Ззвертає увагу суду і на те що, жодна з вищезазначених баз даних не містить інформації про фактичне місце проживання позивача, номери його засобів зв'язку, а також адреси електронної пошти.
Посилається і на те, що згідно з ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 поданий до поштового відправлення 11.03.2025, отриманий судом 12.03.2025 та того ж дня переданий на розгляд головуючого судді Асташева С.А. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025.
Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. від 17.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 01.04.2025, про що повідомлено сторони у справі.
24.03.2025 судом отримано клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем не надано копій додатків до позову для відповідача.
Ухвалою судді від 26.03.2025 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник Мазур Олег Леонідович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення з підстав її невідповідності вимогам ст. 161 КАС України та надано строк 5 днів на усунення недоліків.
Також ухвалою суду від 26.03.2025 задоволено клопотання представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та вирішено провести судове засідання, у справі за позовом ОСОБА_1 , яке призначене на 10:30 01 квітня 2025 року, у режимі відеоконференції між Садгірським районним судом м. Чернівці та Вижницьким районним судом Чернівецької області.
31.03.2025 в системі «Електронний суд» сформовано відзив на адміністративний позов від ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні 01.04.2025, проведеному в режимі відеоконференції із Вижницьким районним судом Чернівецької області, сторони у звязку із надходженням відзиву та ознайомленням із матеріалами справи у електронному вигляду у судовому засіданні просили відкласти розгляд справи, а тому судом оголошено перерву до 15.04.2025. В подальшому судове засідання відкладено на 22.04.2025.
У судове засідання 22.04.2025 сторони не зявилися, хоча наледним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 скерував 16.04.2025 заяву у якій просив розгляд справи провести за його відсутності та відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за безпідставністю, враховуючи викладене у відзиві.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мазур О.Л. просив суд розглянути справу за його відсутності, підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, надавши їм відповідну правову оцінку, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що 24.02.2025 солдатом ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 складено протокол № 321 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за те, що останній являючись військовозобов'язаним громадянином України, порушив правила мобілізаційного законодавства, а саме: протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет військовозобов'язаного, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження: Згідно із ст.7 п.1, пп.7, пп.7-1, пп.17-1 п.34 Закону України «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до персональних даних належать відомості про наявність права на відстрочку під час мобілізації, та відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку, та відомостей про встановлення або зміни групи інвалідності, Згідно із витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є порушником військового обліку з 06.01.2025.
Також зазначено, що саме 24:02.2025 у приміщенні Обласного об'єднаного центру мобілізації при звірці даних за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було підтверджено факт не оновлення персональних даних громадянином у визначений законодавцем період, а саме з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно. До ІНФОРМАЦІЯ_2 не звертався, військово-лікарську комісію не проходив у визначений законодавством термін. Згідно із Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовозобов'язані громадяни в 7 денний термін повинні повідомляти відповідний ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміну стану здоров'я, засобів зв'язку та інших персональних даних.
Вказано, що своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 5 та 7 ч. 3 ст. 1, ч. 8 ст. 2, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №?1487, згідно із якою Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 , п.3 абз. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного. Резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, що призвело до порушення військовозобов'язаним правил військового обліку в особливий період, а також порушив підпункт 3.1, підпункт 3.2 глави 3 розділу ІІ Наказу МОУ №?402 від 14.08.2008 чим вчинив (ла) правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У протоколі вказано також про те, що гр. ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 03.03.2025 о 10:00 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить його підпис.
У своїх поясненнях у протоколі ОСОБА_1 вказує про те, що повістки не отримував та не знав, що перебуває у розшуку.
Зазначено, що ОСОБА_1 вручений під підпис екземпляр протоколу.
Також судом встановлено, що 03 березня 2025 року т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про вчинення адміністративного правопорушення, винесено постанову № 321 за справою про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, якою визнано останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 24.02.2025 являючись військовозобов'язаним громадянином України, всупереч вимогам правил військового обліку, встановленими законодавством, порушив правила мобілізаційного законодавства, а саме: протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет військовозобов'язаного, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження: Згідно із ст.7 п.1, пп.7, пп.7-1, пп.17-1 п.34 Закону України «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до персональних даних належать відомості про наявність права на відстрочку під час мобілізації, та відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку, місце проживання та місце перебування, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти. та відомостей про встановлення або зміни групи інвалідності., Згідно із витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є порушником військового обліку з 06.01.2025.
Вказано, що запит до реєстрів та баз даних не дав змоги отримати інформацію що до персональних даних зазначених в ст. 7 Закону України «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних резервістів-1», а саме пп 7, пп. 7, пп. 17-1, пп. 34.
Зазначено і те, що ОСОБА_1 зобов'язаний був оновити свої персональні дані в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно. Докази на підтвердження вчинення ним будь яких активних дій у відповідний період не надавав. Під час перевірки документів та аналізу облікової картки ОСОБА_1 , а також звірки даних АІТС «ОБЕРІГ» Єдиного державного реєстру було підтверджено факт не оновлення персональних даних.
Вказано на невиконання ОСОБА_1 військового обов'язку та порушення вимог пп. 5 та 7 ч. 3 ст. 1, ч.8 ст. 2, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», абз. 4 пункту 1 частини 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХІ, пп. 1, 2, 4, 8, 10, 10-1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, а також додатку до порядку 2 «правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», згідно якої призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних га резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7 частини першої ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу та п.3 абз.6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також підпункт 3.1, підпункт 3.2 глави 3 розділу 11 Наказу МОУ №402 від 14.08.2008.
Як докази винуватості ОСОБА_1 вказано, що додається: протокол № 321 від 24.02.2025, копія паспорта громадянина України, копія РНОКПП, копія військового квитка, копія студентського квитка, звірка даних Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних, запити до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних.
Також суду надані копії паспорта громадянина України, РНОКПП та військового квитка ОСОБА_1 .
Відповідно до даних Довідки про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази з питань освіти № 608159 від 21.02.2025, дійсної з 08.05.2024 по 07.05.2026, ОСОБА_1 навчається у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».
Відповідачем долучено Витяг з Єдиного державного реєстру військовозобовязаних та розділу відстрочки облікової картки ОСОБА_1 , згідно із якими 10.02.2009 ОСОБА_1 взято на військовий облік та з 06.01.2025 останній є порушником, оскільки не оновив (уточнив) облікові (персональні) дані відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Також долучено дані про звернення ТЦК до органів національної поліції № Е1028573, відповідно до пункту 56 Постанови КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року
Надано рапорт працівника НПУ від 24.02.2025 відповідно до якого вказано про те, що було здійснено адміністративне затримання позивача у зв'язку з вищевказаним зверненням та доставлено ОСОБА_1 для складання відповідних матеріалів.
Вирішуючи заявлені вимоги суд враховує такі правові положення.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення № 154), - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначає функціональні (посадові) обов'язки підлеглого йому особового складу(п.п. 12-13 Положення № 154).
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Частиною 5 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ч. 1 ст. 256 КУпАП).
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) передбачено Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, яка затверджена наказом Міністерства оборони України № 3 від 01 січня 2024 року (далі - Інструкція).
Відповідно до п.2 розділу І цієї Інструкції, уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з п.10 розділу ІІ Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення, за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП (п.13).
Постанова може бути оскаржена в порядку, визначеному статтями 287-289 КУпАП (п. 15 розділу ІІ Інструкції).
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а ч.3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення таких дій в особливий період.
Вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.
Об'єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.
Суб'єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов'язаний або резервіст.
Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період (ч.8 ст. 2 цього ж Закону).
Згідно з п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом № 3633-IX уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, у разі перебування на території України, - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21 жовтня 1993 року (зі змінами та доповненнями) визначає правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно зі абз. 6 п.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 та Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (у додатку №2 до Порядку) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
- перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки;
- у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
- у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі ст. 38 ч.11 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Відповідно до п.23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Додаток 2 до Порядку Постанови КМУ № 1478 у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 71 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Слід зазначити і те, що відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення і скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-УІІІ.
У розумінні ст.1 Закону № 389-УІІІ, воєнним станом вважається особливий правовий режим, що вводиться в Україні або ж в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Згідно із Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України №2105-ІХ від 24 лютого 2022 року, оголошується та проводиться загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували станом на дату винесення оскаржуваної позивачем постанови, та продовжують існувати на час розгляду даної справи).
Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року і на даний час в Україні діє особливий період.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11.10.2016 у справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, в даному випадку довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.
ІНФОРМАЦІЯ_6 є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства та вправі накладати адміністративне стягнення за порушення правил військового обліку та мобілізаційного законодавства.
З огляду на матеріали справи, вважаю, що уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було в повній мірі дотримано вимоги Наказу МОУ № 3 від 01.01.2024 року «Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення».
В оскаржуваній постанові міститься посилання на відповідні докази, що стали підставою для притягнення позивача до адміністартивної відповідальності та які в повній мірі доводять праомірність її постановлення.
Також слід вказати про те, що протокол про адміністартивне правопорушення від 24 лютого 2025 року та постанова у справі про адмінісартивне правопорушення від 03 березня 2025 року датуються різними днями, тобто постанова винесене не у той же день, коли було складено проткол про адмінстартивне правопорушення, а отже позивачу було надано можливість підготуватися до розгляду справи, подати свої докази, скористатися усіма правами, в тому числі і на правову допомогу.
Крім того, копією протоколу підтверджується, що позивач був присутній при його складанні, йому були роз'яснені процесуальні права, а також повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується його підписом. Не вказано про наявність клопотань зі сторони ОСОБА_1 .
Відповідачем дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Оскільки порушення вчинене під час дії особливого періоду, який безперервно триває з 17 березня 2014 року, слід вважати правильною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Адміністартивне стягнення накладено у межах визначених санкцією частині статті.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем строків притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення, суд зазначає, що відповідно до частини 7 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Позивач мав уточнити дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно. Тож, оновлення даних в будь-який інший день після 17.07.2024 утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постановою № 321 від 03.03.2025, тобто у строк не пізніше одного року з дня його вчинення.
Натомість позивач заперечуючи правомірність оскаржуваної постанови не надає до суду жодних документів, які б підтвердили, що він повідомляв про відповідні зміни ІНФОРМАЦІЯ_2 або ж оновив персональні дані. В свою чергу Постановою № 321 від 03 березня 2025 року чітко передбачено коли позивач зобов'язаний був оновити персональні дані та які саме відомості не були оновлені відповідно до статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних».
Матеріали справи не містять довідки про надання позивачу відстрочки під час мобілізації на особливий період, а також витягу з ЦНАП про оновлення персональних даних.
Вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме: шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Разом з тим, ОСОБА_1 у встановлені законом строки та способи свої військо-облікові дані не уточнив, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Будь-яких доказів на спростування вказаного суду не надав. Крім того, зі змісту позову вбачається, що позивач не заперечує факту неуточнення ним своїх військово-облікових даних.
Чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Згідно із приміткою до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний призовників, військовозобов'язаних та резервістів» в редакції Закону №? 3549-IX від 16 січня 2024 року - Держателем Реєстру є Міністерство оборони України. На підставі п. 3 ч. 2 Закону організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри».
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень зокрема є і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідач звертає увагу суду що, жодна з вищезазначених баз даних не містить інформації про фактичне місце проживання позивача, номери його засобів зв'язку, а також адреси електронної пошти. З огляду на викладене інформаційно-комунікаційна взаємодія з іншими реєстрами та базами даних не дала змоги отримати персональні дані зазначені в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а отже примітка до положень статей 210, 210-1 в даних правовідносинах не підлягає застосуванню.
Таким чином, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а сама його незгода із встановленим правопорушенням не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
З урахуванням наведеного суд вважає, що постанова №321 від 03.03.2025 т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Обґрунтовуючи цю постанову, суд звертає увагу на практику Європейський суд з прав людини, який вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Вдповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені позивачем не підлягають розподілу.
На підставі викладеного, ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», керуючись ст.ст. 9, 210-1, 235, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 20, 72, 77, 90, 139, 159, 205, 229, 241-246, 250, 255, 268, 286, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Постанову т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 321 від 03 березня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень 00 копійок - залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя С. А. Асташев