Справа № 643/4796/25
Провадження № 2-а/643/92/25
18.04.2025
Суддя Московського районного суду м. Харкова Олійник О.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області рядового поліції Коробкіна Станіслава Едуардовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому просить постанову від 21 березня 2025 року, серії ЕНА № 4320510 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП України, винесену відносно нього, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього, закрити.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 161 КАС України, виходячи з таких підстав.
Із адміністративного позову вбачається, що позивач просить суд скасувати постанову від 21 березня 2025 року, серії ЕНА № 4320510 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП України, винесену відносно нього, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а справу про адміністративне правопорушення щодо нього, закрити.
Так, в якості доказів звільнення від сплати судового збору, позивач надає до позовної заяви копію посвідчення НОМЕР_1 .
Пунктом 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Таким чином, Законом України «Про судовий збір» передбачено, що позивач має пільги щодо сплати судового збору, лише у справах пов'язаних з порушення його прав, як учасника бойових дій.
Позов про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не пов'язаний з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що вказана в Законі пільга на дані позовні вимоги не розповсюджується.
Обставин, які б давали підстави для звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено та не додано доказів сплати судового збору в розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір».
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
У постанові від 18.03.2020 ВПВС у справі № 543/775/17 відступила від правової позиції ВС від 13.12.2016 р. (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення, розмір якої становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605, 60 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач подав адміністративний позов з доданими до нього документами за допомогою підсистеми "Електронний суд".
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за немайнову вимогу про скасування постанови у розмірі 484,48 грн.
Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви позивач вказав відповідачем - поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області рядового поліції Коробкіна Станіслава Едуардовича
Разом з тим, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 по справі № 724/716/16-а, Верховний суд дійшов висновків, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Водночас колегія суддів зазначила, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Відповідачем у справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень.
Суб'єктом владних повноважень, чиє рішення про притягнення до адміністративної відповідальності наразі оскаржується є Департамент патрульної поліції, який відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73, складається з структурних підрозділів апарату Департаменту, його територіальних підрозділів та інших підрозділів.
Отже поліцейський 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області рядовий поліції Коробкін Станіслав Едуардович не є суб'єктом владних повноважень, а лише уповноважена особа територіального підрозділу Департаменту патрульної поліції.
За таких обставин, позивачу необхідно уточнити коло відповідачів.
Також, відповідно до вимог ч. 9 ст. 44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Судом встановлено, що позовна заява та додані до неї документи подані позивача через систему "Електронний суд".
Проте, в порушення ч. 9 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не надано доказів направлення відповідачу копій поданих до суду документів.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями160,161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області рядового поліції Коробкіна Станіслава Едуардовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали виправити зазначені в ухвалі недоліки.
Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, позовна заява буде повернена.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя - О.О. Олійник