Справа № 346/6330/24
Провадження № 2-о/346/87/25
21 квітня 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Третьякової І.В.
за участю секретаря - Дутчак Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -
26.11.2024р. ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернулася до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з заявою, в якій просила суд:
- встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір'ю ОСОБА_1 ;
- встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком та матір'ю ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- встановити факт належності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу - Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Великокам'янської сільської ради 21 листопада 2000 року на ім'я ОСОБА_5 , що посвідчує її право власності на частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 являються її батьками. Після реєстрації шлюбу заявниця змінила своє прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_3 . Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок, домоволодіння в АДРЕСА_1 належав на права спільної часткової власності: ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 по 1/8 частці кожному. Брат заявниці ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 і після його смерті спадщину, до якої ввійшла і частка в будинку, прийняли їхні батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Після смерті батька заявниці ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадщину прийняла мати, а після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, у вчиненні нотаріальних дій заявниці було відмовлено через невідповідність та розбіжності в наданих нею документах. Так, у свідоцтві про смерть спадкодавиці зазначено « ОСОБА_5 », а у свідоцтві про народження заявниці в графі «мати» вказано « ОСОБА_5 », у правовстановлюючому документі - свідоцтві про право власності на « ОСОБА_5 ». Окрім цього, в свідоцтві про народження брата заявниці ОСОБА_7 вказано в графі батько « ОСОБА_6 », а в графі мати « ОСОБА_5 ». В Коломийському відділі ДРАЦС заявниці було відмовлено у внесенні виправлень в актові записи про народження її та брата та видачі нових документів. ОСОБА_1 вказує, що через невідповідність та розбіжності в документах вона не може оформити спадщину, яка залишилась після смерті її батьків та брата, а тому просила встановити заявлені нею факти, які матимуть для неї юридичне значення, оскільки дадуть їй, як спадкоємиці змогу завершити процедуру оформлення спадкових прав.
В судовому засіданні 27.02.2025р. представник заявниці ОСОБА_13 заявлені вимоги підтримала та пояснила, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були батьком та матір'ю ОСОБА_1 та її брата ОСОБА_14 . Брат помер і після його смерті спадщину прийняли батьки, але її належним чином не оформили. Після смерті батьків заявниця не змогла оформити спадщину через незначні неточності в анкетних даних батьків у різних документах, які в позасудовому порядку виправити не вдалося. Тому наявна потреба у встановленні фактів, які матимуть юридичне значення.
Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, подали до суду письмові заяви, в яких вказали, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про встановлення фактів, що мають юридичне значення визнають та не заперечують проти їхнього задоволення.
Заслухавши пояснення представника заявниці, допитавши свідків, з'ясувавши позицію заінтересованих осіб, а також дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Судом з долучених до справи письмових доказів було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Велика Кам'янка, Коломийського району, Івано-Франківської області народилася ОСОБА_15 . Її батьками в свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 зазначені ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
01 червня 1960 року ОСОБА_15 уклала шлюб з ОСОБА_6 , який був зареєстрований Коломийським райбюро ЗАГС Івано-Франківської області, актовий запис 15 та змінила своє прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_19 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Велика Кам'янка, Коломийського району, Івано-Франківської області. Її батьками зазначені: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Велика Кам'янка, Коломийського району, Івано-Франківської області. Його батьками також зазначені: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Зі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Великокам'янської сільської ради 21 листопада 2000 року слідує, що житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 належить: 1/8 частка ОСОБА_11 , 1/8 частка ОСОБА_6 , 1/8 частка ОСОБА_5 , 1/8 частка ОСОБА_2 , 1/8 частка ОСОБА_7 , 1/8 частка ОСОБА_1 , 1/8 частка ОСОБА_3 , 1/8 частка ОСОБА_12 . Право власності на вказане майно зареєстровано за співвласниками в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації в книгу № 2, за реєстровим номером 456, що підтверджується реєстраційним написом на правовстановлювальному документі.
Також згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 406833 та серії ЯЗ № 406832, ОСОБА_5 належали дві земельні ділянки, площами 1,0797 га. кадастровий номер 2623280200:02:002:0104 та 0,0507 га. кадастровий номер 2623280200:02:001:0406 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Великокам'янської сільської ради Коломийського району, Івано-Франківської області.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , ОСОБА_19 та ОСОБА_3 01 вересня 1988 року зареєстрували між собою шлюб, актовий запис № 2. Прізвище дружини змінено на « ОСОБА_3 ».
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про смерть №35, складений виконавчим комітетом Великокам'янської сільської ради Коломийського району, Івано-Франківської області.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , актовий запис про смерть №47, складений виконавчим комітетом П'ядицької сільської ради ОТГ Коломийського району, Івано-Франківської області.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , актовий запис про смерть №454, складений Коломийським відділом ДРАЦС у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Як вбачається зі змісту постанови державного нотаріуса Коломийської державної нотаріальної контори Мануляк І.В. від 12.11.2024р., представник ОСОБА_1 12 листопада 2024р. звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/8 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім вищевказаного спадкового майна спадщина складається з 1/8 частки цього ж будинку, яка належала ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Також до складу спадкового майна входить 1/8 частка цього ж будинку, яка належала ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцями якого були його батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_5 , які прийняли спадщину після смерті свого сина, однак не оформили своїх спадкових прав.
Вищевказаною постановою державний нотаріус Мануляк І.В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Своє рішення нотаріус мотивувала тим, що до заяви ОСОБА_1 були долучені документи, які містять розбіжності, а саме: у свідоцтві про смерть спадкодавиці вказано « ОСОБА_5 », а в свідоцтві про народження спадкоємиці в графі «мати» зазначено « ОСОБА_5 », в державних актах на право власності на земельну ділянку - ОСОБА_5 . Також в свідоцтві про народження ОСОБА_7 в графі «батько» зазначено « ОСОБА_6 », а в графі «мати» зазначено « ОСОБА_5 », що не відповідає даним свідоцтв про смерть його батьків.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 раніше зверталася до Коломийського відділу ДРАЦС для внесення виправлень до актових записів, однак у внесенні виправлень їй було відмовлено, що підтверджується висновком керівника Коломийського відділу ДРАЦС у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про внесення змін до актового запису цивільного стану від 24.11.2022р.
Таким чином, заявницею за допомогою належних та допустимих письмових доказів було підтверджено, що після смерті батьків та відкриття спадщини вона намагалася оформити свої спадкові права, проте, через виявлені нотаріусом розбіжності в зазначенні імені та по батькові матері та по батькові батька в свідоцтвах про народження ОСОБА_1 і ОСОБА_7 порівняно зі свідоцтвами про смерть ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , оформлення спадщини не відбулося. Виправити наявні розбіжності в актових записах та отримати на їх підставі нові документи в органах РАЦС заявниця також змоги не має.
У зв'язку із зазначеними обставинами ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з заявою про встановлення між нею і її братом родинних відносин з їхніми батьками, а також встановлювати факт належності матері правовстановлювального документу на нерухоме майно, частка якого входить до складу спадщину, оскільки в ньому також невірно вказано анкетні дані матері заявниці ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; та згідно п. 4 ч.1 ст. 315 ЦПК України - належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно до п. 1 ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства і держави.
Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року (зі змінами) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії. свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родин них відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлювання неправильності запису в актах громадянського стану.
Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.
Верховний Суд України в листі від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв'язок між людьми, в наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючою ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат і сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.
Доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є зокрема свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.
Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення. Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому записі має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах.
В довідці, виданій Великокам'янським старостинським округом П'ядицької сільської ради від 20.11.2024р. № 144/02-32/23 зазначено, що померлому ОСОБА_6 (батькові ОСОБА_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 належала 1/8 частка житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_6 разом з ним за вказаною адресою була зареєстрована його дружина ОСОБА_5 . Заповіт від імені ОСОБА_6 виконкомом сільської ради не посвідчувався.
Згідно довідки, виданої Великокам'янським старостинським округом П'ядицької сільської ради від 20.11.2024р. № 145/02-32/23 встановлено, що ОСОБА_5 (матері ОСОБА_1 ) яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 належала частка житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_5 разом з ним за вказаною адресою ніхто зареєстрований не був, заповіт від її імені виконкомом сільської ради не посвідчувався.
Згідно довідки, виданої Великокам'янським старостинським округом П'ядицької сільської ради від 20.11.2024р. № 146/02-32/23 встановлено, що ОСОБА_7 (брату ОСОБА_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 належала 1/8 частка житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_7 разом з ним за вказаною адресою були зареєстровані: сестра ОСОБА_1 , 1970 р.н., брат ОСОБА_20 , 1963 р.н., брат ОСОБА_2 , 1961 р.н., швагро ОСОБА_3 , 1968 р.н., племінниця ОСОБА_4 , 1989 р.н., інший родич ОСОБА_21 , 2010 р.н. Заповіт від імені ОСОБА_7 виконкомом Впеликокам'янської сільської ради не посвідчувався.
З метою підтвердження родинних відносин заявниці з матір'ю, брата заявниці з батьками, та факт належності померлій матері заявниці правовстановлюючого документу в судовому засіданні також були допитані свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_23 .
Так, свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що він мешкає в АДРЕСА_1 , являється сусідом сім'ї ОСОБА_1 та вже понад 40 років проживає поруч з ними і знав батьків заявниці - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . В селі Одарку називали ОСОБА_24 , а її чоловіка ОСОБА_25 називали ОСОБА_26 . У ОСОБА_27 також був брат ОСОБА_28 , який помер. ОСОБА_28 та ОСОБА_27 були повнорідними братом та сестрою, оскільки мали одних і тих матір та батька. З приводу розбіжностей в документах заявниці, свідок пояснив, що не мав відношення до складання документів та про невірність зазначення даних батьків у документах йому нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні зазначив, що з 1976 року мешкає в АДРЕСА_1 та добре знає сім'ю ОСОБА_1 . Йому відомо, що батьками ОСОБА_27 та її брата ОСОБА_28 , який помер в 2014 році, були ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Одарку в селі люди називали ОСОБА_24 , ОСОБА_29 , а батька заявниці - ОСОБА_30 .
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Таким чином, взявши до уваги відомості з довідок, виданих Великокам'янським старостинським округом П'ядицької сільської ради та покази свідків, а також дослідивши надані заявницею документи (свідоцтва про народження, свідоцтва про укладення шлюбу, свідоцтва про смерть та ін.), суд дійшов висновку про належне та достатнє підтвердження вказаними доказами в своїй сукупності факту родинних відносин між ОСОБА_1 і ОСОБА_7 та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , як дітьми та батьками.
Згідно роз'яснень, наведених у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року №5, при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином
не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Відтак, зважаючи на те, що в свідоцтві про право власності на житловий будинок, ім'я однієї із співвласників вказано « ОСОБА_5 », що аналогічно відповідає невірному зазначені імені в графі «мати» свідоцтва про народження ОСОБА_31 , суд, з огляду на встановлений факт родинних відносин, також вважає доведеним факт належності даного документу ОСОБА_5 .
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , як матір'ю та донькою.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як сином та батьками.
Встановити факт належності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу - Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Великокам'янської сільської ради 21 листопада 2000 року в якому її анкетні дані, як співвласниці зазначені « ОСОБА_5 », що посвідчує її право власності на 1/8 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Третьякова І. В.