ЄУН 193/488/25
Провадження № 3/193/215/25
іменем України
21 квітня 2025 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О., за участю секретаря судового засідання Ратушної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від відділення поліції №9 Криворізького районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий,
про притягнення до адміністративної відповідальності
за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст. 130, ст. 124 КУпАП
29.03.2025 інспектором ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом поліції Гаплик О.О. складено протокол серії ЕПР 1 №285374 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП, за фактом того, що 29 березня 2025 року о 18 год. 30 хв. в с. Ордо-Василівка по вул. Строканя поруч з будинком 52, гр. ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.9. "а" ПДР України, керував транспортним засобом ВАЗ 2103 д/н НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився в установленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alkotest Drager 6810. Результат якого був позитивний і склав 3,16‰ тест 699. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом доставки до власника транспортного засобу за адресою: с.Ордо-Василівка вул.Строканя Криворізького району Дніпропетровської області.
Крім того, цього ж дня, 29.03.2025 інспектором ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом поліції Гаплик О.О. складено протокол серії ЕПР 1 №285394 про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, за фактом того, що 29 березня 2025 року о 18 год. 30 хв. в с. Ордо-Василівка по вул. Строканя поруч з будинком 52, гр. ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 10.9 ПДР України, керував транспортним засобом ВАЗ 2103 д/н НОМЕР_1 та під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме паркан. Внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, завдавши матеріальної шкоди. Травмованих не має.
ОСОБА_1 у судові засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Крім того, у протоколах про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення у Софіївському районному суду Дніпропетровської області дати судових засідань відображались на веб-сайті Софіївського районного суду Дніпропетровської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Враховуючи той факт, що протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містяться у різних судових справах, однак надійшли до суду одночасно та стосуються однієї особи, вважаю за необхідне об'єднати дані матеріали та розглянути їх в одному провадженні.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 29.03.2025 серії ЕПР1 № 285374, зі змісту якого вбачається порушення водієм пункту 2.9А Правил дорожнього руху; протоколом про адміністративне правопорушення від 29.03.2025 серії ЕПР 1 №285394, зі змісту якого вбачається порушення водієм пункту 10.9 Правил дорожнього руху; квитанцією приладу «Drager Alcotest 6810» від 29.03.2025 року тест №699 з результатом 3,16 ‰; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.03.2025; схемою місця ДТП від 29.03.2025; довідкою інспектора САП КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Бакун О., де зазначено, що 03.07.2024 року постановою Софіївського районного суду, гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років. 28.08.2024 року складено адміністративний протокол ЕПР1 №118945 за ч. 3 ст.130 КУпАП. 11.09.2024 року постановою Софіївського районного суду, гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 діб з конфіскацією транспортного засобу; письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , рапортом поліцейського Филь О.Є.; відеозаписом, записаним на DVD диск.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як роз'яснено в абз. 3, 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи диску з відеозаписом, факт керування ОСОБА_1 транспортного засобу підтверджено.
Крім того, санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 адміністративне стягнення, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України (ч. 1 ст. 29 КУпАП).
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_2 . Враховуючи, що вказаний транспортний засіб ОСОБА_1 не належить, відсутні правові підстави для застосування до нього додаткового стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту з позбавлення права керування транспортними засобами без конфіскації транспортного засобу в межах санкції інкримінованої статті.
Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, 130, 124, 251, 283-285 КУпАП, суддя
постановив:
Матеріали справи про адміністративні правопорушення за №193/489/25, провадження №3/193/216/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та матеріали справи про адміністративні правопорушення за №193/488/25, провадження №3/193/215/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КУпАП- об'єднати в одне провадження під єдиним номером 193/488/25, провадження №3/193/215/25.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення:
-за ст. 124 КУпАП у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 місяців;
-за ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді адміністративного арешту строком на 15 (п'ятнадцять) діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.
Згідно ст. 36 КУпАП остаточно призначити стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 15 (п'ятнадцять) діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.
Строк адміністративного арешту відраховувати з моменту затримання особи.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. (Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ одержувача 37993783, МФО банку 899998, банк одержувача Казначейство України (ЕАП)).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що судовий збір має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Н.О.Кравченко