Справа № 214/1724/25
1-кп/214/715/25
22 квітня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, кримінальне провадження №12025041750000204 від 13.02.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Львівські Отруби Бериславського району Херсонської області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, неодруженого, непрацездатних осіб на утриманні не маючого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого згідно положень ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 06 лютого 2025 року, у період дії воєнного стану, у вечірній час доби, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, і вони носять таємний характер, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, належне ОСОБА_6 , а саме мобільний телефон марки «Redmi 9CNFC», IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 1925 грн. та грошові кошти у сумі 2000 грн., після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 3925 грн.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 учинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
У кримінальному провадженні 20 лютого 2025 року між прокурором та обвинуваченим у присутності його захисника відповідно до вимог ст. 472 КПК України була укладена угода про визнання винуватості, за умовами якої обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за вказаних вище обставин, при цьому сторони погодились на призначення обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а з боку потерпілого була надана письмова згода на укладення такої угоди, з умовами якої він ознайомлений.
Відповідно до положень ст. 474 КПК України розгляд угоди, досягнутої під час досудового провадження, проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін з повідомленням інших учасників судового провадження, відсутність яких не є перешкодою для розгляду.
Прокурор уважала, що відсутні підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, просила постановити вирок за укладеною угодою.
Потерпілий у судове засідання не з'явися, просив суд розглянути справу за його відсутності, про що надав відповідну письмову заяву.
Обвинувачений пояснив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. ст. 394, 424, 474, 476 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Його захисник не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких завдана шкода лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається, крім випадків надання всім потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, є тяжким злочином.
Обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю.
Потерпілий надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості, з умовами угоди ознайомлений.
Також установлено, що укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим є добровільним, тобто її укладення не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ні ті, що передбачені в угоді, умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
З'ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Отже, враховуючи вищевикладене, а також відсутність передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України обставин для відмови в затвердженні в затвердженні угоди, суд приходить до висновку, що укладена угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376, 468-470, 472-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 лютого 2025 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця реєстрації або місця проживання.
Після набрання вироком законної сили, речові докази - мобільний телефон марки «Redmi 9CNFC», IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , який зберігається у ОСОБА_6 , - повернути законному володільцю.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_7