Справа № 190/523/25
Провадження №2/190/323/25
21 квітня 2025 року м.П"ятихатки
П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) в приміщенні суду міста П?ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив :
Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» - Памірський М.А. через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором №460741-КС-002 про надання кредиту від 12.03.2023 року, що становить 56899 грн. 12 коп. та складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 35 670,32 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 1228,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.03.2023 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір №460741-КС-002 про надання кредиту (Далі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 12.03.2023 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №460741-КС-002 про надання кредиту .
12.03.2023 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №46071-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено відповідачу ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7845, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином 12.03.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір №460741-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір).
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1.159575 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).
До теперішнього часу відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором №460741-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконала, а тому станом на 14.09.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 56899грн.12 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача та понесені судові витрати.
Ухвалою судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21.03.2025 рокувідкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у якій роз'яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходили.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що розгляд справи проводиться без виклику сторін, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
12.03.2023 року ОСОБА_1 від ТОВ «Бізнес Позика» прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір №460741-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
12.03.2023 року ОСОБА_1 уклала із позивачем договір №460741-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до якого, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позивальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правил про надання грошових коштів у кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Строк на який надається кредит - 16 тижнів. Плата за користування кредитом є фіксованою та становить 2,00000000 процентів за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту 3000,00 грн. Сторонами відповідно до умов договору кредиту погоджено, що кредит надається строком до 02.07.2023 року. Сторонами в п. 3 Договору кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.
Також через телекомунікаційну систему кредитодавець направив одноразові ідентифікатори UA-7845, на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником введено/відправлено, підтверджуючи погодження на прийняття вказаних пропозицій кредитодавця.
Таким чином, 12.03.2023 р. між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №460741-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електрокомерцію».
Крім того, дії, відображені у вказаній візуальній формі послідовності дій клієнта, підтверджуються: паспортом споживчого кредиту; пропозицією укласти Договір (оферта) №460741-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 12.03.2023 року; прийняттям (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання Договору №460741-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 12.03.2023 року; анкетою клієнта від 14.09.2024 року .
Відповідачка не скористалася своїми процесуальним правом передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, та не надала до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.
Станом на 14.09.2024 року відповідачка має заборгованість за кредитним договором в сумі 56899,12 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 35670,32 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1228,80 грн, що стверджується розрахунком заборгованості за кредитом та довідкою про стан заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
На підтвердження укладення договору №№460741-КС-002 від 12 березня 2023 року позивачем надано послідовність укладення цього договору, з якої вбачається, що 12.03.2023 року клієнт, використовуючи номер телефону, зайшов у особистий кабінет, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одноразовий ідентифікатор «UA-7845» направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на її мобільний номер НОМЕР_1 , який вказувався при реєстрації на сайті.
Кредитний договір був підписаний відповідачем 12.03.2023 року о 14:22:48 шляхом введення одноразового ідентифікатора «UA-7845» в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://my.bizpozyka.com.
Таким чином, встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомилась та погодилась з ними.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було.
Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову, оскільки відповідачем не виконано зобов'язання за Договором №460741-КС-002 від 12.03.2023 року, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 14.09.2024 року на загальну суму 56899 грн. 12 коп.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Позивач надає суду платіжну інструкцію №6589 від 26.09.2024 року, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» здійснило платіж у розмірі 2 422,40 грн. із призначенням «101 Судовий збір за подання Позовної заяви по боржнику ОСОБА_1 , П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області».
Зважаючи на те, що інших доказів на підтвердження судових витрат позивач не надає, суд розглядає питання щодо розподілу судових витрат у межах сплати судового збору.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із Відповідача у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 76-80, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість за договором №460741-КС-002 про надання кредиту від 12.03.2023 року у розмірі 56 899 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) гривень 12 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (ЄДРПОУ:41084239), адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки,буд.26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Головуюча суддя: Ю.В.Кудрявцева