Справа № 187/525/25
2-а/0187/9/25
"22" квітня 2025 р. селище Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участі секретаря судового засідання Неймак М.В., розглянувши за правилами, передбаченими статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Встановив:
10.04.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.03.2025 на підставі постанови № 68-ССЗ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковника ОСОБА_2 , його визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 17 000 грн., оскільки він не з'явився на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також, що йому надійшло поштове повідомлення № 061023033958 разом з конвертом Укрпошти, що «адресат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою проживання АДРЕСА_1 з довідкою про причини повернення посилання Ф20 з відміткою «адресат відмовився, відсутній за вказаною адресою».
Вважає дану постанову неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що 11.03.2025 року у телефонному режимі дільничний Петриківського РВ поліції - ОСОБА_3 повідомив, що йому потрібно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 , ніби то він перебуває у розшуку. В цей же день він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 . В ТЦК йому повідомили, що на нього буде складатись протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він не прибув до них за викликом по повістці. Пояснив, що не отримував жодної повістки та вчасно оновив свої дані.
Незважаючи на його заперечення, 11.03.2025 складено протокол № 69, в якому зазначено, що він проживає по АДРЕСА_3 , особисто отримав повістку про виклик до ТЦК, та що його було доставлено відділом поліції № 3 Дніпровського РУП № 2 ГУПП в Дніпропетровській області до ІНФОРМАЦІЯ_4 , як порушника військового обліку, оскільки не з 'явився за викликом у зазначений в повістці час та дату до ТЦК, не повідомив про причину неявки.
Співробітники ТЦК його повідомили, що 18.03.2025 року о 10.00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 буде розглядатись справа про притягнення його до адміністративної відповідальності. У визначений час він з'явився за даною адресою, але його сповістили, про те, що справу для прийняття рішення надіслали до м. Дніпро та про результат розгляду його повідомлять у телефонному режимі. Зазначає, що таким чином, його позбавили можливості надати особисті пояснення по справі та довести безпідставність притягнення до адміністративної відповідальності.
Побоюючись, що його знову можуть ввести в оману, позивач залишив заяву, в якій просив повідомити його про розгляд справи та видати копію постанови. 07.04.2025 року він отримав копію оскаржуваної постанови від 18.03.2025, в якій, як він зазначає, фабула не відповідає обставинам, викладеним у протоколі, а саме: що повістка про виклик до ТЦК надсилалась йому за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_1 , та вона повернулась з відміткою Укрпошти «адресат відмовився, відсутній за вказаною адресою». Вважає, що відповідач помилково прийшов висновку щодо визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КАС України, не врахував об'єктивні обставини по справі, такі як його необізнаність з фактом направлення йому повістки, при наявності, протиріччя викладені у оскаржуваних документах відповідача за якою адресою була направлена повістка, оскільки він постійно проживає за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки здійснює постійний догляд за матір'ю - ОСОБА_4 .
Зазначає, що підставою притягнення до відповідальності вказано факт не прибуття до ТЦК та СП за повісткою без поважних причин.
Посилаючись на вказане, просив поновити строк на оскарження постанови № 68-ССЗ, позов задовольнити та скасувати постанову № 68-ССЗ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковника ОСОБА_2 від 18.03.2025 року про накладення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП стягнення у вигляді 17 000, 00 грн. штрафу, а провадження в справі закрити. Судові витрати з відповідача не стягувати.
Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11.04.2025 відкрито провадження в справі.
Від позивача до суду надано заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судові засіданні, призначені на 17.04.2024 та 22.04.2025 не з'явився. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання судової повістки. Відзив на позов не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 11.03.2025 офіцером ІНФОРМАЦІЯ_4 капітаном ОСОБА_5 складено протокол № 69 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зі змісту вказаного протоколу, вбачається, що 11.03.2025 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був доставлений відділом поліції № 3 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області до ІНФОРМАЦІЯ_4 , як порушника військового обліку. Суть адміністративного правопорушення викладена наступним чином: «Згідно п. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбаченими додатками 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях. ОСОБА_1 , 1984 р.н. особисто отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , але у зазначений в повістці час та дату до ТЦК та СП не з'явився, причини не явки не повідомив».
Відповідно до постанови № 68-ССЗ від 18.03.2025 винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП від 11.03.2025 на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000,00 грн.
За вказаною постановою, начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено, що до ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшло поштове повідомлення № 061023033958 разом з конвертом Укрпошта, відправник ІНФОРМАЦІЯ_6 . Адресат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою проживання: АДРЕСА_1 , з довідкою про причини повернення посилання Ф 20 з відміткою «адресат відмовився, відсутній за вказаною адресою».
Згідно відомостей наданих позивачем та які містяться у військово-обліковому документі додатку «Резерв +», зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов'язаний, має звання солдат, зазначено номер його телефону та адресу проживання.
Згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 ОСОБА_1 придатний до військової служби, має звання солдат та призовною комісією Царичанського району зарахований у запас 30.11.2018.
З копії акта № 13 про встановлення факту здійснення постійного догляду, наявного в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_1 скерованої на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_6 , позивач прохав повідомити його про розгляд справи та видати копію постанови.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Зокрема, відповідно ч.3 ст. 210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абз. 11ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду
Зокрема, згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Так, відповідно ч. 1ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
При цьому, відповідно ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Процедура складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені до статями 210, 210-1, 211, 235, 257, 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), визначено Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 (далі Інструкція).
Так Інструкція визначає, що у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (п.3 Інструкції).
Складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення формуються у справу про адміністративне правопорушення. Матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (пункти 8-10 Інструкції).
Отже, складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як вже зазначалось, відповідно до ч.2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як встановлено судом суть правопорушення зафіксована в протоколі № 69 від 11.03.2025 про адміністративне правопорушення, а саме: «Згідно п. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбаченими додатками 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях. ОСОБА_1 , 1984 р.н. особисто отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , але у зазначений в повістці час та дату до ТЦК та СП не з'явився, причини не явки не повідомив» не відповідає опису обставин, установлених під час розгляду справи, які визнані встановленими в оскарженій постанові № 68-ССЗ від 18.03.2025, де зазначено наступне: «до ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшло поштове повідомлення № НОМЕР_2 разом з конвертом Укрпошта, відправник ІНФОРМАЦІЯ_6 . Адресат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою проживання: АДРЕСА_1 , з довідкою про причини повернення посилання Ф 20 з відміткою «адресат відмовився, відсутній за вказаною адресою».
Жодних беззаперечних доказів на підтвердження факту надіслання позивачу на адресу його місця реєстрації повістки, про повернення такої повістки до ІНФОРМАЦІЯ_4 з позначкою «адресат відмовився відсутній за вказаною адресою» (коли саме повернута) на підтвердження правомірності винесеної постанови відповідачем суду не надано.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів, обставин викладених як суть правопорушення в протоколі № 69 від 11.03.2025 і в оскаржуваній постанові № 68-ССЗ від 18.03.2025.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, відповідачем не доведена.
Крім того, в п.30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
А тому суд відповідно ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності скасовує рішення суб'єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Крім того, відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Таким чином, з системного аналізу зазначених правових норм слідує, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.
Так, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, відповідач порушив права особи щодо якої вирішувалося питання про притягнення до адміністративної відповідальності на участь в розгляді справи та розглянув справу за відсутності позивача.
Керуючись ст.ст2, 5, 9, 72-79, 139, 241-246, 250, 255, 263, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Скасувати постанову № 68-ССЗ за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 18 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч) грн., а провадження у справі закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В. О. Говоруха