Справа № 185/10433/24
Провадження № 2/185/1099/25
01 квітня 2025 року Павлоградский міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря судового засідання Мінарської О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ІНСТАФІНАНС» у якому просив визнати виконавчий напис вчинений 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 50851, про стягнення з ОСОБА_1 , на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» заборгованості в розмірі 19 034 грн. таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі.
У обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 50851 про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» заборгованості в сумі 19 034 грн. 10 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенком Юрієм Олександровичем відкрито виконавче провадження № 68594356 про стягнення з нього на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС» заборгованості за кредитним № ID5918973 від 17 квітня 2021 рокув сумі 19 034 грн. Вважає, що виконавчий напис вчинений з порушеннями вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. за № 296/5та пункту 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою КМ України від 29.06.1999 р. № 1172. Вважає, що сума заборгованості що стягується з нього не є безспірною.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2024 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом/повідомленням сторін.
Позивач та її представник адвокат Остапуля Н.П. у судове засідання не з'явилися. Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Відзив на позовну заяву не надав, заяви про розгляд справи без його участі не надходило.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомив.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександровичу судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст.223, ч. 2 ст.247, ч. 1 ст.280 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 50851 про стягнення з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» заборгованості в сумі 19 034 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенком Юрієм Олександровичем від 10 лютого 2022 року було відкрито виконавче провадження № № 68594356 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.
Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Приписами ст. 39 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється саме Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.
Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5.
Відповідно до вимог п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Так, згідно з вимогами ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Приписами ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, зокрема, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до вимог п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Згідно з вимогами пп. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172.
Даний Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконним та не чинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
З аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Таким чином, можна дійти висновку, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконним та не чинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», передбачено, що для одержання виконавчого напису необхідно подати, зокрема, оригінал нотаріально посвідченого договору та документи, що підтверджують безспірність боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 січня 2019 року у справі № 910/13233/17, розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначила наступне: «Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов'язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та не чинноюпостанову КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами".
При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87 та 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі № 6-27цс15 та Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 461/4609/16-ц.
Так, з тексту оспорюваного виконавчого напису № 50851 від 29 грудня 2021 року встановлено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172.
Тобто, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису від 29 грудня 2021 року не врахував, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" було визнано незаконною та не чинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Таким чином, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.
Вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимогст. 87 Закону України «Про нотаріат»,Постанови КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, а тому такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
На підставі вищевикладеного,суд вважає,що виконавчий напис вчинений 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем та зареєстрований в реєстрі за номером № 50851 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» заборгованості в сумі 19 034 грн.слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 4, 10, 11-13, 81, 95, 263-265 ЦПК України,суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС»,треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 50851 про стягнення про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» заборгованості в розмірі 19 034 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок, які складаються з судового збору сплаченого позивачем: при подачі позову в розмір 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, при подачі заяви про забезпечення позову в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС», ЄДРПОУ 43449827, місцезнаходження : 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3.
Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження : 02055, м. Київ, проспект П.Григоренка, 15.
Суддя С. Г. Юдіна