Справа № 183/3748/25
№ 2-з/183/39/25
22 квітня 2025 року м.Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Оладенко О.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Клименка Ігоря Івановича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, пов'язаних з неналежним виконанням договору купівлі-продажу, -
18.04.2024 через підсистему «Електронний суд» до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, пов'язаних з неналежним виконанням договору купівлі-продажу.
Разом з позовом позивачем, в інтересах якого діє адвокат Клименко І.І., подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу, а саме: будівлю побуту загальною площею 1340,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; молочно-товарну ферму № 2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 в із забороною здійснювати будь-які дії з відчуження чи обтяження цього нерухомого майна, до набрання законної сили рішенням суду.
В обґрунтування заяви позивач вказує, що відповідачка належним чином не виконала умови укладеного 17.09.2024 попереднього договору купівлі-продажу свино-товарної ферми №1, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідачка відчужила на користь іншої особи нерухоме майно, яке за попереднім договором зобов'язалася відчужити на користь позивача. Тому він звернувся з позовом про стягнення з неї грошових коштів у сумі 1260000 грн. На теперішній час існує ризик того, що відповідачка може вчинити дії, спрямовані на відчуження або обтяження іншого належного їй майна, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.
Сторони у судове засідання, на підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України, не викликались.
Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, ознайомившись з матеріалами цивільної справи, дослідивши заяву та додані до неї документи, дійшов наступних висновків.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлено такі позовні вимоги: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 гарантійний внесок (аванс) у розмірі 420 000 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 штраф у подвійному розмірі гарантійного внеску, у сумі 840 000 грн.
Зазначені позивачем в обґрунтування позову обставини свідчать про те, що між сторонами дійсно виник спір з приводу стягнення грошових коштів у загальному розмірі 1260000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, на теперішній час право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за відповідачкою, яка має реальну можливість відчужити це майно, що в свою чергу призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
За своєю правовою природою правовий інститут забезпечення позову покликаний гарантувати особам, які беруть участь у справі, реальну можливість ефективного захисту свого права шляхом дійсного виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Саме тому такі заходи покликані забезпечити можливість охорони матеріально-правових інтересів позивача від потенційних недобросовісних дій інших учасників, направлених на ухилення від реального та ефективного виконання судового рішення, в тому числі з метою запобігання труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2019 року по справі №761/45074/17 зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд наголошує на тому, жодного питання по суті спору, в тому числі й щодо обґрунтованості позовних вимог суд на даній стадії не вирішує. Разом з цим, враховуючи відчуження відповідачем нерухомого майна, яке є предметом попереднього договору, суд вважає обґрунтованими припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Верховний Суд у постанові 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент який розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що відчуження належного відповідачці нерухомого майна може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову про стягнення грошових коштів.
Як встановлено у ч. 6 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
У відповідності до ч.3 ст.153 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Позивач просить накласти арешт на два об'єкти нерухомості - будівлю побуту загальною площею 1340,7 кв.м., а також на молочно-товарну ферму №2. З наданої позивачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що загальна вартість молочно-товарної ферми становить 1227174 грн.
Суд вважає, що накладення арешту на будівлю побуту площею 1340,7 кв.м. не відповідає вимогам співмірності із заявленими позовними вимогами.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Суд вважає, що забезпечення цього позову шляхом заборони власнику, третім особам, які діють від імені власника нерухомого майна - молочно-товарної ферми №2, а також державним реєстраторам та особам, наділених функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії направлені на зміну права власності (користування, володіння) вказаного нерухомого майна буде співмірним із заявленими позовними вимогами та усуне можливість утруднення виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.
Разом з тим, забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно може призвести до негативних незворотних наслідків для власників та користувачів цього майна, оскільки арешт майна може полягати, зокрема, у забороні використання майна.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з оцінки обґрунтованості доводів заявника; з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної заяви, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву частково та вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, спрямовані на зміну права власності (користування, володіння) молочно-товарною фермою №2, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 .
Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 149-153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,
Заяву задовольнити частково.
Заборонити власнику ОСОБА_2 та особам, які діють від її імені, у будь-який спосіб відчужувати та/або надавати у користування, найм, оренду, заставу, іпотеку нерухоме майно: молочно-товарну ферму №2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 в: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 14308290.
Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності, обтяжень, іпотек, інших речових прав, їх припиненням, відміною, скасуванням, щодо нерухомого майна: молочно-товарної ферми №2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 в: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 14308290.
В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання ухвали про забезпечення позову - три роки.
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ;
Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .
Ухвала суду складена і підписана 22 квітня 2025 року .
Суддя Оладенко О.С.