Єдиний унікальний номер 205/4019/25
Номер провадження 1-кп/205/769/25
22 квітня 2025 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041690001365 від 13.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України
за участю сторін:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника-адвоката - ОСОБА_5
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні прокурором ОСОБА_4 було заявлено клопотання про продовження до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризикам передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого зазначає, що ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 під загрозою застосування реальної міри покарання вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, за вчинення кримінального правопорушення проти власності, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, з метою уникнення кримінального покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду Крім того, ОСОБА_3 , реєстрації та постійного місця не має, на утриманні непрацездатних та неповнолітніх осіб офіційно не має.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_3 , з метою уникнення кримінальної відповідальності може шляхом залякування, погроз схилити до зміни наданих показів, або відмови від них під час досудового розслідування та судового розгляду, на що також вказує насильницький характер вчиненого злочину, а також те, що він безпосередньо знайомий із свідками та йому відоме їх місце мешкання. Крім того під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження йому можуть стати відомі анкетні дані свідків та потерпілого та місце їх мешкання.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу, що може спонукати його до вчинення нових кримінальних правопорушень. Також даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_3 на шлях виправлення не став, та знов вчиняє корисливий злочин.
Враховуючи всі вище вказані обставини, прокурор вважає, що існують дані про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що застосування до ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, не призведе до здійснення ним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора, просив обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію захисника.
Суд, вивчивши доводи прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки сторін, приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та знаходить його таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд, за наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня його застосування.
Враховуючи неможливість до спливу строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини визначені в зазначеній статті.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України за яке передбачається покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років, у зв'язку з чим, у разі доведеності наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд вважає, що зазначені у клопотанні прокурора ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінального провадження, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення у повній мірі знайшли своє підтвердження та доведені належним чином з огляду на таке.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за який законом передбачається покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років, на думку суду, обвинувачений цілком усвідомлює суворість можливого покарання у разі визнання його винним у інкримінованому краніальному правопорушенні, що слід визнати вагомим чинником існування ризиків порушення ним процесуальної поведінки під час судового розгляду.
А також враховуючи останній неодноразово був засуджений за вчинення різних злочинів, що обумовлює ризик продовження ним злочинної діяльності і вчинення інших кримінальних правопорушень.
Також суд вважає доведеним ризики незаконного впливу з боку ОСОБА_3 на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки останньому відомі адреси їх місця проживання, і з метою схиляння їх до дачі завідомо неправдивих показів, враховуючи насильницький характер злочину, в якому підозрюється ОСОБА_3 , останній може вдатися до протиправних дій, направлених на незаконний вплив на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні.
Окрім того, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме - вік обвинуваченого, стан його здоров'я, відсутність у нього соціальних зв'язків та родини, а також відсутність неповнолітніх дітей.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність зазначених у клопотанні прокурора ризиків, що унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Інші, більш м'які запобіжні заходи, на думку суду, не спроможні забезпечити належне виконання ОСОБА_3 процесуальних обов'язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.110, 177, 178, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.00 год. 21 червня 2025 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_6