17.04.2025 Єдиний унікальний номер 199/6421/24
Провадження № 2/205/116/25
17 квітня 2025 рік м. Дніпро
Ленінський районний суду м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Бізяєвої Н.О.
за участю секретаря судового засідання Михайленко Ю.О.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , просили суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь суму заборгованості:
- за кредитним договором №13167-04/2021 в розмірі 30 620,00 грн., з яких: 6600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 24 020,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- за кредитним договором №37195 в розмірі 8 850,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 5 400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 450,00 грн. - сума заборгованості по комісії;
- за кредитним договором №3196103981 в розмірі 17 763,75 грн., з яких: 4 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 13 263,75 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що позивач на підставі договорів факторингу набув право вимоги до Відповідача на загальну суму 57 233,75 грн. за кредитними договорами, укладеними Відповідачем з ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», ТОВ ТОВ «Фінансова Компанія «Авіра Груп», ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група». Оскільки відповідач не сплачує боргів за вказаними кредитними договорами, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2024 року постановлено передати дану справу по територіальності до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, куди остання надійшла 11 вересня 2024 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.09.2024 року прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу єдиний унікальний номер 199/6421/24.
11.11.2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, у якому вона просить відмовити у позові через необґрунтованість його вимог, з огляду на порушення строків позовної давності, недоведеності факту укладання договору з боку відповідача (електронний підпис), суттєві невідповідності у договорі, відсутність доказів виконання умов договору та перерахування коштів, щодо нарахування комісії, порушення норм захисту прав споживачів (надмірна процентна ставка) та Європейської конвенції з прав людини. Також зазначила, що у 2020 році вона зверталась до поліції з приводу можливого шахрайства щодо використання персональних данних.
У додаткових поясненнях від представника позивача, які надійшли до суду 04.12.2024 року, зазначено, що договори, укладалися Відповідачем у електронній формі і підписані відповідно до вимог діючого законодавства; з матою надання, вичерпної інформації по справі, позивач звертався з заявою до Первісного кредитора з відповідними запитами про надання інформації щодо надання додаткових доказів, а саме: детального розрахунку заборгованості та доказів, що підтверджують надання (перерахування) коштів ОСОБА_1 за укладеними договорами. Проте відповіді не було отримано. На підставі Договорів факторингу позивач одержав від попередніх кредиторів право вимоги по заборгованості відповідача. Крім того позивач зазначив про відсутність підстав для застосування строку позовної давності до даних правовідносин.
Ухвалою Леніського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2024 року зустрічну позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2025 року у прийнятті зустрічного позову відмовлено, матеріали зустрічного позову повернуто ОСОБА_1
17.04.2025 року сторони у судове засідання не з'явилися.
У позовній заяві та у відповіді на відзив представник Позивача просить розглядати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, ну відзиві зазначив про проведення судового розгляду справи без його участі.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі Договору про надання фінансового кредиту №13167-04/2021 від 21.04.2021, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 , останній був наданий кредит на суму 6 600,00 грн. строком на 30 днів, тобто до 20.05.2021, із визначенням процентної ставки за користування кредитом клієнт сплачує 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,50% за добу. Тип процентної ставки фіксований.
Уклавши вказаний договір наумовах, викладених у ньому, Відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які булив ньому закріплені, підписав договір з додатками у виді графіку розрахунків та орієнтованої сукупної вартості з використанням одноразового ідентифікатора (W95987).
Положеннями п. 1.2, п. 1.3. укладеного між Відповідачем та ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» договору визначено, що термін (дата) повернення кредиту за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 20.05.2021. Строк дії Договору починається з моменту його укладання відповідно до вимог ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. п. 4.3. Кредитного договору У разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку (ах) до цього Договору, проценти передбачені в п. 1.3. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев'яноста) календарних днів, починаючи з дня укладення Договору.
13.01.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №13012023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників від 26.07.2024 до Договору факторингу №13012023 від 13.01.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 30 620,00 грн., з яких: 6 600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 020,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Також, судом встановлено, що 23.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіа Груп» та Відповідачем був укладений Договір про надання фінансового кредиту №37195, згідно з яким товариство надає ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 3000.00 грн. строком на 18 днів, тобто до 10.07.2021, на умовах строковості, зворотності, платності, із визначенням фіксованої процентної ставки 912,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % на добу, у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором.
Положеннями п. 1.2 вищевказаного договору визначено, що строк дії договору 18 днів, але у будь-якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами.
Договір про надання фінансового кредиту №37195 від 23.06.2021, додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №37195, були підписані ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора (АV9085) та зазначенням рахунку позичальника № НОМЕР_1 .
Заявка на продовження строку дії договору кредиту та Додаткова угода №2 від 13.07.2021 до Договору про надання фінансового кредиту №37195, графік розрахунків до неї, були підписані ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора (АVKL9085) та зазначенням рахунку позичальника № НОМЕР_1 .
Заявка на продовження строку дії договору кредиту та Додаткова угода №2 від 16.08.2021 до Договору про надання фінансового кредиту №37195, графік розрахунків до неї були підписані ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора (АVKL9085) та зазначенням рахунку позичальника № НОМЕР_1 .
Заявка на продовження строку дії договору кредиту та Додаткова угода №2 від 12.10.2021 до Договору про надання фінансового кредиту №37195, графік розрахунків до неї були підписані ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора (АVKL9085) та зазначенням рахунку позичальника № НОМЕР_1 .
Заявка на продовження строку дії договору кредиту та Додаткова угода №2 від 17.11.2021 до Договору про надання фінансового кредиту №37195, графік розрахунків до неї були підписані ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора (АVKL9085) та зазначенням рахунку позичальника № НОМЕР_1 .
Заявка на продовження строку дії договору кредиту та Додаткова угода №2 від30.11.2021 до Договору про надання фінансового кредиту №37195, графік розрахунків до неї були підписані ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора (АVKL9085) та зазначенням рахунку позичальника № НОМЕР_1 .
Також, судом встановлено, що 22.08.2021 Відповідач уклав з ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» Договір про надання фінансового кредиту № 3196103981/721716, на умовах якого отримала кредит в сумі 4 500,00 грн. на строк 30 днів, тобто до 20.09.2021, із встановленням фіксованої процентної ставки 912,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % на добу та зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Договір про надання фінансового кредиту № 3196103981/721716, Додаток №1 до договору (графік платежів) та паспорт споживчого кредиту були підписані ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора (R71902) та із зазначенням рахунку позичальника 4323-35хх-хххх-4853.
19.04.2022 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та Позивачем був укладений Договір факторингу №19042022-Є, за яким останній набув право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту; перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №19042022-Є від 19.04.2022 та розрахунку заборгованості, який складений представником Позивача, Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача на суму 17 763,75 грн., яка складає 4500,00 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 13 263,75 грн. - заборгованості за відсотками.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У силу статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
У відповідності до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що відповідає встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Отже, судом встановлено, що Відповідач в електронній формі уклав з ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», ТОВ «Фінансова Компанія «Авіра Груп», ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» кредитні договори, які були підписані сторонами за допомогою електронних підписів з використанням одноразових ідентифікаторів.
Позивач, вказуючи на невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за вищевказаними договорами та на своє право вимоги за ними, яке він набув на підставі договорів факторингу, просить стягнути з Відповідача кредитну заборгованість на загальну суму 57 233,75 грн., однак доказів надання відповідачу кредитних коштів, їх розміру суду не надало.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказана позиція неодноразово підтверджена судовою практикою Верховного Суду: у постанові від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16, від 14.06.2018 у справі № 364/737/17, від 30.01.2018 по справі № 161/16891/15-ц.
Наявність лише розрахунків заборгованості за кредитним договором №13167-04/2021 від 21.04.2021, за кредитним договором № 37195 від 23.06.2021 року та кредитним договором № 3196103981/721716 від 22.08.2021 року, які складені лише представником Позивача без участі первісного кредитора, не містять розрахунку відсотків, не є доказом наявності кредитної заборгованості, оскільки не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту відповідачкою кредитів та користування ними.
За таких обставин, судом не встановлено належними та допустимими доказами наявності кредитної заборгованості у відповідачки кредитним договором № 13167-04/2021 від 21.04.2021, за кредитним договором № 37195 від 23.06.2021 року та кредитним договором № 3196103981/721716 від 22.08.2021 року.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази ідентифікації відповідачки в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», ТОВ «Фінансова Компанія «Авіра Груп» та ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», отримання нею одноразового ідентифікатора для підписання електронних договорів.
Стороною позивача, на протязі розгляду справи, не заявлялись клопотання про витребування доказів.
Щодо заявленого стороною відповідача застосування строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята ст. 261 ЦК України).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено частиною другою ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.
Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.
02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до якого розділ "Прикінцеві положення" ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19", із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12.03.2020, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500.
Дію карантину, встановленого цією постановою, було неодноразово продовжено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Оскільки з 02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до якого розділ "Прикінцеві та Перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т. ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (№ 64/2022) воєнний стан було запроваджено з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його було не одноразово продовжено (востаннє Указ Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 року). А введення воєнного стану в Україні певним чином впливає на перебіг позовної давності.
15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (№ 2120-IX), відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 19. Згідно з останнім, у період дії в Україні воєнного стану, позовна давність, визначена у ст. 257-259, 362, 559, 681,728, 786,1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії. А продовження строків у свою чергу, свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.
Судом встановлено, що строк позовної давності щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №13167-04/2021 від 21.04.2021, за кредитним договором № 37195 від 23.06.2021 року та кредитним договором № 3196103981/721716 від 22.08.2021 року не пропущено.
Із цим позовом позивач звернувся до суду 15.08.2024 року, тобто у межах строку загальної позовної давності за вимогами до позичальника.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку про неправомірність, безпідставність, необґрунтованість та недоведеність заявлених позовних вимог, а отже і про неможливість задоволення позову ні повністю, ні частково на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 141, 247, 265, 274, 279 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 22.04.2025 року.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: Н.О. Бізяєва