Справа № 202/2043/25
Провадження № 2/202/2382/2025
22 квітня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Михальченко А.О.,
секретар судового засідання Пономаренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 202/2043/25 за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»
до
ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за договором позики,-
26.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28 квітня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1143988 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 8 000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів в розмірі 1,99% за кожен день користування кредитом. Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора C6kVANHnN5, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1. Позикодавець на виконання умов договору передав відповідачу грошові кошти в розмірі 8 000 грн. шляхом зарахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . Підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту.
19 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 1911, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі до відповідача за договором № 1143988 від 28 квітня 2021 року.
У свою чергу, ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Фінпром Маркет» за договором відступлення права вимоги № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року, в тому числі за договором № 1143988 від 28квітня 2021 року, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Свої зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконує, у зв'язку із чим утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 1143988 від 28 квітня 2021 року в розмірі 23 375, 20 грн., що складається із основної заборгованості за кредитом в розмірі 8 000 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 15 375, 20 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача свою користь заборгованість за вищевказаним договором в загальному розмірі 23 375, 20 грн., а також судові витрати, що складаються зі сплати судового збору за пред'явлення цього позову в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 3 500 грн.
20 березня 2025 року позовна заява залишена без руху.
24 березня 2025 року після усунення позивачем недоліків позовної заяви, по справі відкрите спрощене позовне провадження.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.
Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позові заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечуав проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Приписами ч.1 ст.223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача та відповідача, так як про дату, час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Проаналізувавши зібрані в справі докази, суд,
28 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір позики № 1143988 (на умовах повернення позики в кінці строку позики). За договором позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату від суми позики. Тож, сума позики - 8 000 грн; строк позики - 30 днів; процентна ставка - фіксована 1.99 % на день; дата надання позики - 28.04.2021, дата її повернення - 28.05.2021. Цей договір укладено дистанційно в електронній формі та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором позикодавця та електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника C6kVANHnN5.
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 1143988 від 28.04.2021 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Одноразовий ідентифікатор C6kVANHnN5 час відправки ідентифікатора позичальнику 28.04.2021 15:23:34, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено довідкою про ідентифікацію.
Довідкою №КД-000006077/ТНПП від 15 січня 2025 року, видана директором ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечно агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечно агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата 28.04.2021; номер платежу 49c70414-cld2-417c-89e2-7adbecc92dl; сума 8000,00грн., отримувач ОСОБА_2 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 . Перерахування грошових коштів у розмірі 8 000 грн. на платіжний інструмент отримувача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 підтверджується копією платіжної інструкції від 28.04.2021.
Відповідно до п.4.2. договору позики №1143988 від 28.04.2021, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Відповідно до п.5 договору позики, цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.
Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.
Отже, укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.
Судом встановлено, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без надання відповідачкою особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору позики та правил надання грошових коштів у позики - укладання договору позики технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим.
Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідач користувався наданими банком кредитними коштами, однак порушив умови вказаного договору і має прострочену заборгованість. Так, згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1143988 від 28 квітня 2021 року має заборгованість у загальному розмірі 23 375,20 грн., що складається із заборгованості за основною сумою боргу (за тілом кредиту) в розмірі 8 000 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 15 375,20 грн.
19.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» був укладений договір факторингу №1911, у п.1.1 якого визначено, що фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток №1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами. Згідно п. 5.1. клієнт на підставі даного договору, з врахуванням п. 5.2. цього договору, відступає фактору, а фактор набуває права вимоги, та зобов'язується сплатити клієнту ціну продажу згідно розділу 6 цього договору. З моменту відступлення прав вимог, всі гарантії, надані боржниками щодо портфеля заборгованості, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги фактору переходять всі пов'язані з ним права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та неоплачених боржниками процентів та всі способи забезпечення зобов'язань, пов'язані з портфелем заборгованості .
Відповідно п. 5.2. договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей (з одночасною передачею реєстру заборгованостей в електронному вигляді), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимог. Підписані сторонами акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід'ємними частинами цього договору. Акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підписуються в день укладення цього договору.
Відповідно до п.5.4 договору факторингу фактор має право на наступне відступлення права грошової вимоги будь-якій третій особі.
Згідно реєстру боржників, відповідно до якого право вимоги до відповідача, яке виникло за договором №1143988 від 28.04.2021, перейшло до позивача, де боржником зазначений ОСОБА_1 у сумі 25 856 гривень, яка складається із основної заборгованості в розмірі 8 000 грн. , та заборгованості по відсоткам в розмірі 17 856 грн.
03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладений договір факторингу №030423-ФК, у п.1.1 якого визначено, що фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові права вимог до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток №1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (право вимоги). Фактором у даному договорі виступив позивач.
Згідно реєстру боржників, відповідно до якого право вимоги до відповідача, яке виникло за договором №1143988 від 28.04.2021, перейшло до позивача, де боржником зазначений ОСОБА_1 у сумі 25 856 гривень, яка складається із основної заборгованості в розмірі 8 000 грн., та заборгованості по відсоткам в розмірі 17 856 грн.
На виконання вказаного договору ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передало, а ТОВ «Фінпром Маркет» прийняло Реєстр боржників в повному обсязі відповідно до умов договору факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року, від клієнта до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшли права вимоги заборгованості від боржників і дане товариство стало кредитором відносно боржників стосовно заборгованостей, що підтверджується даними акту прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 року.
Відповідно до ст. 204 ЦК України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч.1ст.207 ЦК України - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст.ст.627-629, 638 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 610 ЦК України - передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України - передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлений позов базується на вимогах закону, є повністю обґрунтованим, а тому і підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України - витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України - для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України- визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024; витяг з акту №6-П прийому - передачі наданих послуг на загальну суму 3 500 грн.
Відповідно до витягу з акту №2-П від 27.01.2025 про приймання-передачі наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 вбачається, що адвокатом надано позивачу професійну правничу допомогу, щодо вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначній справі для формування позовної та підготовку/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі, вартість зазначених послуг складає 3500 грн., яку було сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №579932273.1 від 27.01.2025.
Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 2 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об'єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., які у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст.ст.261, 509, 525, 526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, заборгованість за Договором позики № 1143988 в розмірі 23 375, 20 грн., з яких: 8 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 375, 20 грн. - сума заборгованості за відсотками, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Датою рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суддя склав 22.04.2025.
Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО