Справа № 212/4146/25
2-а/212/50/25
21 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкін І.Б., дослідивши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
встановив :
В провадження судді Жовтневого районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області Чайкіна І.Б. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 року надійшов вищевказаний адміністративний позов.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, приходжу до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог закону.
За правилами ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення даної норми позовна заява не містить зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, не зазначено жодного відповідача, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, відсутня копія постанови, що оскаржується.
За приписами ч. 3 с. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18) зазначено про те, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
З системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові, прийшла до висновку, що за подання до адміністративного суду позовної заяви про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності справляється судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено: при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначена норма Кодексу узгоджується з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У частині 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», яка відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 підлягає застосуванню при поданні позовів у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, визначено, що ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Таким чином, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 536, 80 грн. (0,2х3028), отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви складає 605, 86 грн.
Позивачем в порушення ч. 3 ст. 161 КАС України, не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Оригінали квитанції про сплату судового збору за подачу позовної підлягає обов'язковому поданню до канцелярії суду за адресою: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Захисників Азовсталі, 3 або докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору.
Судовий збір підлягає сплаті за наступними платіжними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Покр.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA048999980313151206000004648
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу(назва суду, де розглядається справа).
Крім того, Згідно з положень ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Так, чинним законодавством України уповноваженим працівникам підрозділів Департаменту патрульної поліції Національної поліції, які мають спеціальні звання, надано право від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення зокрема за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 126 КУпАП, інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме - від імені органів Національної поліції і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені цим кодексом Кодексу.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових (службових) відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року № 724/716/16-а.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення по справі за згодою позивача може замінити належним відповідачем первісного відповідача.
Позивачем в позові взагалі не зазначено відповідача у справі.
Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 25, 45, 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
постановив :
Адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення- вважати неподаною та повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає
Суддя І. Б. Чайкін