21 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 927/904/24
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Куторги Ігоря Володимировича
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024
за позовом першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Борзнянської міської ради Чернігівської області
до Фізичної особи - підприємця Куторги Ігоря Володимировича
про стягнення 96 826,23 грн,
27.03.2025 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Фізична особа - підприємець Куторга Ігор Володимирович звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024. Матеріали касаційної скарги передані судді-доповідачу 31.03.2025
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), виходячи із наступного.
Відповідно до пунктів 4, 5, 6 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), та вимоги особи, яка подає скаргу. При цьому вимоги особи, яка подає скаргу, мають кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими статтею 308 ГПК України.
При цьому, посилання у касаційній скарзі на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, не є достатньою підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки згідно частини 2 статті 287 ГПК України у касаційній скарзі має бути зазначено принаймні один із виключних випадків касаційного оскарження, передбачений у відповідних пунктах цієї частини.
Так, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Також Верховний Суд звертає увагу, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними.
У пункті 1 прохальної частини касаційної скарги скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024.
Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України учасник справи має право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.
Скаржник не скористався своїм правом на оскарження у касаційному порядку постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025.
Згідно із положеннями статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Отже, суд касаційної інстанції не вправі переглядати судове рішення (постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025), щодо якого не було заявлено у касаційній скарзі вимоги про його скасування.
При цьому, як положення Конституції України, так і ГПК України не допускають одночасного існування двох взаємосуперечливих судових рішень у справі.
Разом з тим, скаржник також не зазначає яке саме судове рішення має прийняти суд касаційної інстанції за результатами розгляду цієї справи.
Ураховуючи, що правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.
Виходячи з положень частини 2 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Водночас звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,
1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Куторги Ігоря Володимировича залишити без руху.
2. Встановити Фізичній особі - підприємцю Куторзі Ігорю Володимировичу строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. М. Мачульський