17 квітня 2025 року
м. Київ
Справа № 918/1122/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Погребняка В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
представники учасників справи:
Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" - Кравчук О.О.,
керуючої реструктуризацією - Нечитайленко Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (вх. № 1345/2025)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2025
у складі колегії суддів: Тимошенко О.М.- головуючого, Розізнаної І.В., Миханюк М.В.
та на постанову Господарського суду Рівненської області від 21.11.2024
у складі судді Бережнюк В. В.
у справі № 918/1122/23
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
Перед Верховним Судом у цій справі постало питання наявності/відсутності у справі про неплатоспроможність фізичної особи підстав для переходу до процедури погашення боргів боржника
Обставини справи
1. 02.11.2023 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
2. 21.11.2023 ухвалою Господарського суду Рівненської області відкрито провадження у справі № 918/1122/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражну керуючу Драгун Ірину Іванівну (далі - Драгун І. І. ).
3. У межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 суд визнав кредиторами боржника:
- Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - АБ "Укргазбанк" з грошовими вимогами у розмірі 5 995 065,30 грн забезпечених заставою майна боржника;
- ОСОБА_3 з грошовими вимогами у розмірі 50 000,00 грн (вимоги другої черги задоволення).
4. 26.02.2024 від арбітражної керуючої Драгун І. І. надійшли:
- звіт керуючої реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника ОСОБА_1 ;
- звіт керуючої реструктуризацією про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражної керуючої;
- звіт керуючої реструктуризацією про здійснення та відшкодування витрат арбітражної керуючої;
- Проєкт плану реструктуризації боргів боржника;
- Протокол №1 від 12.02.2024 зборів кредиторів у справі № 918/11/22/23;
- клопотання із звернення до Господарського суду Рівненської області про перехід до процедури погашення боргів у цій справі;
- реєстр вимог кредиторів станом на 26.02.2024.
5. АБ "Укргазбанк", зі свого боку, звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність арбітражної керуючої та клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство, у задоволенні яких суд відмовив, про що постановив ухвалу.
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
6. 21.11.2024 постановою Господарського суду Рівненської області у справі №918/1122/23, серед іншого, припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ; введено процедуру погашення боргів банкрута; призначено керуючим реалізацією майна банкрута - арбітражну керуючу Драгун І. І.
7. Суд першої інстанції виходив з того, що провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було відкрито 21.11.2023, а тому сплинув визначений у частині одинадцятій статті 126 КУзПБ строк на подання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.
8. Суд врахував, що арбітражною керуючою Драгун І. І., під час виконання повноважень керуючого реструктуризацією, надавався проєкт плану реструктуризації боргів боржника та були проведені збори кредиторів з розгляду вказаного плану, однак кредитори проголосували проти схвалення цього плану реструктуризації. Тож, дослідивши протокол зборів кредиторів фізичної особи боржника, а також подані звіти керуючої реструктуризацією стосовно вжитих заходів у процедурі реструктуризації боргів, суд вважав за необхідне визнати ОСОБА_1 банкрутом та ввести процедуру погашення боргів боржника.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
9. 23.01.2025 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АБ "Укргазбанк" залишено без задоволення; постанову Господарського суду Рівненської області від 21.11.2024 у справі № 918/1122/23 залишено без змін.
10. За наслідками дослідження наявних в матеріалах справи протоколу зборів кредиторів боржника № 1 від 12.02.2024 та звітів керуючого реструктуризацією Драгун І. І. стосовно вжитих заходів у процедурі реструктуризації боргів, апеляційний господарський суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість визнання судом першої інстанції фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
11. Суд констатував, що скаржник не довів наявності жодної з підстав, обумовлених частиною сьомою статті 123 КУзПБ, для закриття провадження у справі про банкрутство.
12. Окремо суд зазначив, що АБ "Укргазбанк", як особливий кредитор, до компетенції якого за статусом кредитної установи належить перевірка фінансового статусу своїх позичальників, не навів жодних фактів недостовірності відомостей декларації про майновий стан боржника, його недобросовісність, наявність щодо нього судових рішень за неправомірні дії, пов'язані із неплатоспроможністю.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. У касаційній скарзі АБ "Укргазбанк" просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 та постанову Господарського суду Рівненської області від 21.11.2024 у справі № 918/1122/23; ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі № 918/1122/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
14. Касаційна скарга подана з підстав, визначених у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
15. АБ "Укргазбанк" зазначило, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених:
- у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 про спеціальні вимоги щодо добросовісності боржника як запоруки досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків;
- у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 щодо: принципу добросовісної поведінки боржника; необхідності своєчасного та належного виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника; обставин, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ з власної ініціативи;
- у постанові від 25.08.2021 у справі № 925/473/20 та від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 про те, що суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов'язків;
- у постанові від 12.12.2023 у справі № 911/2891/19, в якій вказано, що у справі про неплатоспроможність такої категорії боржника-фізичної особи (що має окрім іншої також заборгованість за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника) застосовується лише процедура реструктуризації боргів боржника згідно з планом реструктуризації або мировою угодою;
- у постанові від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21 про те, що: «…системний аналіз приписів статей 116, 123, 124 КУзПБ свідчить про те, що проєкт плану реструктуризації боргів, доданий боржником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, набуває ознак власне плану реструктуризації боргів боржника, який може бути поданий для схвалення зборам кредиторів, лише після включення до такого проєкту всіх передбачених законом обов'язкових положень, зміст яких має ґрунтуватися на компромісі між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов'язань, з урахуванням майнового стану та об'єктивних можливостей боржника".
16. АБ "Укргазбанк" вважає, що керуючим реструктуризацією не було вжито заходів з метою проведення перевірки декларації боржника, заходів щодо збереження майна, виявлення обсягів активів, які належать боржнику на праві власності. Так, судами не надано належної оцінки тим фактам, що Звіт про результати перевірки декларацій боржника не містить даних про здійснення такої перевірки, оскільки у ньому вказано лише про дотримання форми декларації, визначеної наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 за № 2627/5 та повідомлення про неможливість здійснення повної перевірки відомостей декларації у зв'язку з тим, що доступ до державних реєстрів щодо майна та майнових прав на нерухоме та рухоме майно закритий у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
17. За доводами скаржника, ОСОБА_1 , зі свого боку, не надала обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності, доказів неплатоспроможності, не взаємодіяла з кредитором, не досягнула компромісу з наявним у справі кредитором щодо умов реструктуризації боргів, що свідчить про недобросовісну поведінку боржника.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
18. Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
19. У судовому засіданні представник керуючої реструктуризацією заперечила проти задоволення касаційної скарги, зазначила, що банк не довів фактів недостовірності даних, наведених ОСОБА_1 у деклараціях про майновий стан. Вважала, що банк зловживає своїми правами з метою затягування справи. Зазначила також про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення з одних лише формальних міркувань.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо наявності/відсутності підстав для переходу від процедури реструктуризації боргів боржника до процедури погашення боргів.
22. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, оцінивши доводи касаційної скарги та позиції іншого учасника справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
23. Стаття 6 КУзПБ визначає перелік судових процедур, які застосовуються щодо боржника. Згідно з частиною другою названої статті до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
24. Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
25. Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).
26. За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
27. Верховний Суд зауважує, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
28. За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
29. Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
30. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 (на яку посилається скаржник), процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
31. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 (на яку також посилається скаржник), вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
32. КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
33. Так, згідно з частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
34. Частиною першою статті 130 КУзПБ також передбачено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
35. За змістом наведених положень та положень, що визначають строки проведення попереднього засідання у справі про неплатоспроможність (60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність), строки проведення засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі (60 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання суду) (частини друга, четверта статті 122 КУзПБ) цей Кодекс не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, проте визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.
36. У разі неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, після спливу цього строку повинен у судовому засіданні з'ясувати позиції сторін та крізь призму судового контролю оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів.
37. Правова позиція аналогічного змісту викладена у постанові від 12.11.2024 у справі № 924/150/23.
38. У постанові від 25.08.2021 у справі № 925/473/20 Верховний Суд сформулював правову позицію, що також підтримана судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, за змістом якої суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов'язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (частина перша статті 130 КУзПБ).
39. У справі, що наразі переглядається, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для переходу до процедури погашення боргів боржника, оскільки:
- визначений у частині одинадцятій статті 126 КУзПБ строк на подання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника сплив;
- арбітражна керуюча Драгун І. І. розробила проєкт плану реструктуризації боргів боржника, однак кредитори проголосували проти схвалення цього плану реструктуризації;
- у справі наявні звіти керуючої реструктуризацією стосовно вжитих заходів у процедурі реструктуризації боргів.
40. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 акцентував увагу на тому, що до спливу встановленого у частині одинадцятій статті 126 КУзПБ строку керуючий реструктуризацією зобов'язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.
41. Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, обов'язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом (правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові від 03.12.2024 у справі № 916/197/23).
42. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив на ключовій ролі арбітражного керуючого на цій стадії провадження у справі про неплатоспроможність.
43. Верховний Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника.
44. Звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника є одним із ключових процесуальних документів у справі про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки є засобом перевірки добросовісності боржника.
45. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 зазначив, що приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися судами суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з'ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.
46. Під час розгляду цієї справи як суді першої, так і апеляційної інстанцій АБ "Укргазбанк" наголошував на неналежному здійсненні керуючого реструктуризацією обов'язку щодо перевірки декларацій про майновий стан боржника. Вказував на те, що відповідний звіт не містить даних про здійснення власне такої перевірки, оскільки у ньому заначено лише про відповідність декларацій формі, визначеній наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 за № 2627/5 та повідомлення про неможливість здійснення повної перевірки відомостей декларації у зв'язку з тим, що доступ до державних реєстрів щодо майна та майнових прав на нерухоме та рухоме майно закритий у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
47. Проте суд першої інстанції, ухвалюючи постанову про визнання боржника банкрутом, лише зазначив про наявність у справі звіту керуючої реструктуризацією, проте не надав оцінки його змісту та жодної оцінки належності здійсненню заходів щодо перевірки декларацій про майновий стан боржника.
48. У свою чергу, суд апеляційної інстанції також не надав оцінки змісту ні звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника, ні відповідним доводам апеляційної скарги банку.
49. Перевірка декларацій про майновий стан боржника є однією з ключових функцій арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки її метою є встановлення повного і достовірного переліку активів та зобов'язань боржника та дозволяє виявити можливі факти приховування майна та/або доходів боржника.
50. Колегія суддів зауважує, що вказівка на відповідність форми декларації вимогам нормативно-правовим актам без перевірки її змісту на достовірність вказаних у цій декларації даних не може вважатися належним виконанням такого ключового аспекту процедури реструктуризації боргів боржника як перевірка майнового стану боржника.
51. За змістом абзацу другого частини другої статті 6, частини перша статті 130 КУзПБ процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.
52. При цьому своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів (див. пункт 71 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
53. Разом з тим, суди застосували приписи частини першої статті 130 КУзПБ суто формально та звели застосування цієї норми до підрахунку строків та встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника.
54. Отже, доводи касаційної скарги щодо неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 25.08.2021 у справі № 925/473/20 та від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 підтвердилися.
55. Водночас необґрунтованими є доводи банку про не врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.12.2023 у справі № 911/2891/19 та у постанові від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21 у зв'язку із неподібністю правовідносин у вказаних справах із правовідносинами, що склалися у цій справі.
56. Передчасними є доводи банку щодо необхідності закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з огляду відсутність встановлених судами обох інстанцій обставин, які б підтверджували недобросовісну поведінку боржника, про яку стверджує скаржник, а також з огляду на ненадання належної оцінки судами дій керуючої реструктуризації щодо перевірки декларацій про майновий стан боржника.
57. Верховний Суд дійшов висновку, що доводи АБ "Укргазбанк" наведені в судах першої та апеляційної інстанції не були очевидно необґрунтованими, що вимагало від судів їх повного дослідження та надання їм належної оцінки.
58. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
59. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").
60. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
61. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").
62. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
63. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
64. За таких обставин, відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
В. Розподіл судових витрат
65. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись частиною першою статті 240, статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити частково.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 та постанову Господарського суду Рівненської області від 21.11.2024 у справі № 918/1122/23 скасувати.
3. Справу № 918/1122/23 передати на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
В. Погребняк