м. Чернівці
11 квітня 2025 року Справа № 926/2966/24
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу
за позовом Садгірського районного споживчого товариства (58025, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Перемоги, 18, код ЄДРПОУ 01788467)
до фізичної особи-підприємця Ковалюка Володимира Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 205 886,03 грн,
представники:
від позивача - адвокат Єфтемій Р.Ф.;
від відповідача - Ковалюк В.В., адвокат Попова-Завгородня С.Г.
І. Стислий виклад позовних вимог.
Садгірське районне споживче товариство звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Ковалюка Володимира Васильовича про стягнення заборгованості за договором суборенди нерухомого майна в сумі 205 886,03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 27.08.2020 між сторонами було укладено договір суборенди №4, на виконання умов якого товариство передало відповідачу в користування нежитлове приміщення площею 149,8 м.кв. для здійснення торгівельної діяльності, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Пунктами 2.1 договору суборенди та додатком №1 до договору, яким сторони доповнили пункт 2.1 договору, встановлено графік щомісячних орендних платежів.
Утім ФОП Ковалюк В.В. неналежно виконував свої обов'язки по сплаті орендної плати, внаслідок чого станом на 31.10.2024 заборгував позивачу кошти в сумі 179 198,50 грн.
Крім того, за неналежне виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу за період з 01.08.2023 по 18.11.2024 інфляційні втрати в сумі 19 453,81 грн та 3% річних в сумі 7 233,72 грн.
У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив з огляду на таке. Позов обґрунтований тим, що відповідно до договору суборенди № 4 від 27.08.2020 за період з вересня 2020 по квітень 2021 включно, через несплату орендної плати виникла заборгованість в сумі 190 000 грн, з яких 10 801,5 грн було стягнуто за судовим наказом у справі № 926/4416/23, тобто невиплаченими залишилися 179 198,50 грн. На цю суму боргу позивач нарахував інфляційні втрати та три відсотки річних. Однак за вказаний період заборгованість з орендної плати відсутня, адже відповідно до п. 2.1 абз. 2 та Додатку № 1 до Договору орендна плата здійснюється згідно цього ж Договору з 01.05.2021, так як акт прийому-передачі підписаний сторонами 30.04.2021. Отже, з дати підписання Договору (27.08.2020) по 30.04.2021 орендна плата не підлягала виплаті.
Окрім цього, у зв'язку із значним погіршенням фінансово-економічного стану через запровадження в державі санітарно-епідеміологічних заходів і обмежень через всесвітню пандемію коронавірусу в 2020 році та необхідністю проведення нами ремонтних робіт в орендованому приміщенні сторонами договору були погоджені додаткові умови по сплаті орендної плати, яка полягала у зменшенні орендної плати згідно Додатку № 1.
Також Листом від 14.09.2020 відповідач як орендар після погодження домовленостей про звільнення від сплати оренди на період до завершення ним погоджених ремонтних робіт у приміщенні по вул. Перемоги, буд.№7 площею 149,8 кв.м., а саме до квітня 2021 року включно, та складання Додатку № 1 до Договору суборенди №4, просив кошти, перераховані мною за перший місяць оренди 16 000 грн зарахувати як часткову оплату за останній місяць оренди за Договором суборенди №4 від 27.08.2020. Також погодився на пропозицію орендодавця до квітня 2021 року внести суму орендної плати за останній місяць договору суборенди.
На виконання вказаних домовленостей між сторонами було укладено Додаток № 1 до Договору суборенди від 30.04.2021, відповідно до якого погоджені вже суми орендної плати. Після підписання акту прийому-передачі 30.04.2021, починаючи з 01.05.2021 відповідачем в повному обсязі здійснювалася оплата орендної плати та будь-якої заборгованості немає. Окрім того, листом від 28.08.2020 року клопотав перед орендодавцем про звільнення від сплати орендної плати з квітня 2021. Вказане також доводиться листом позивача від 06.07.2021 № 23 щодо звільнення від сплати орендної плати за період до початку здійснення торгівельної діяльності з вересня 2020 по квітень 2021.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій на спростування заперечень відповідача зазначає, що згідно п. 2.1 договору за оренду нежитлового приміщення орендар сплачує щомісячно орендну плату. Загальна сума орендної плати за оренду нежитлового приміщення загальною 149,8 м2 складає: за 1-й місяць оренди - 16 000,00 грн, за 2-й місяць оренди - 17 000,00 грн, за 3-й місяць оренди - 18 000,00 грн, за 4-й місяць оренди - 19 000,00 грн, починаючи з 5-го місяця орендна плата складає - 30 000,00 грн в місяць, до кінця дії даного договору. Перший платіж за оренду приміщення складається з сум орендної плати за перший та останній місяць оренди. Тобто перший платіж відповідач мав сплатити в сумі 4 6000 грн (16 000 грн за перший місяць оренди + 30 000 грн - за останній місяць). Пунктом 8.4 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з 01.09.2020 та діє до 31.07.2023.
Погодження сторонами протягом перших 4-х місяців оренди орендної плати в меншому розмірі, ніж послідуючий її щомісячний розмір, встановлений починаючи з 5-го місяця оренди, було зумовлено необхідністю відповідача у проведенні ремонтних робіт в орендованому приміщенні для пристосування його до потреб своєї діяльності. Вказане підтверджується направленим відповідачу листом позивача за №23 від 06.07.2023.
Абзацом 2 пункту 2.1 Договору суборенди дійсно передбачено, що оплата за оренду приміщення здійснюється з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі. Однак сторонами акт прийому-передачі приміщення не підписувався, так само як і не складався акт прийому-передачі приміщення з оренди відповідно до п.3.1.10 Договору. В той же час, відповідач на виконання умов Договору суборенди №4 від 27.08.2020 на наступний день після його укладення, 28.08.2020, сплатив 16 000,00 грн за оренду приміщення за 1-ий місяць згідно цього договору (платіжна інструкція №163 від 28.08.2020). В подальшому 17.09.2020 сплатив 8 000,00 грн, 23.10.2020 - 8 000,00 грн та 03.03.2021 - 4 000,00 грн за оренду приміщення за останній місяць згідно цього ж договору суборенди (платіжні інструкції №177 від 17.09.2020, №177 від 23.10.2020, №@2PL222083 від 23.10.2020).
Крім того, відповідач протягом дій договору суборенди регулярно відшкодовував позивачу вартість використаної ним електроенергії в орендованому приміщенні, в т.ч. за листопад-грудень 2020, січень-березень 2021 (платіжні інструкції №@2PL128179 від 08.12.2020, №@2PL291507 від 11.01.2021, №@2PL091391 від 17.03.2021).
Як вбачається з доданого до відзиву листа відповідача від 28.08.2020, адресованого позивачу, відповідач просив звільнити його від сплати орендної плати на період до завершення погоджених ремонтних робіт у орендованому приміщенні, а саме до квітня 2021 включно. У даному листі відповідач вказував, що на час його підписання ним розпочато ремонт/покращення орендованого приміщення із зазначенням переліку відповідних робіт та орієнтовного часу їх завершення - березень-квітень 2021 року. Вказаний лист відповідача від 28.08.2020, так само як інший наведений у відзиві лист відповідача від 14.09.2020, позивач не отримував та ознайомився з їх змістом лише разом з відзивом на позовну заяву, до якого ці листи були додані. Доказів направлення позивачеві чи отримання ним цих листів відповідачем надано не було. З огляду на вказане, зазначений лист від 28.08.2020 має доказове значення по даній справі лише в частині визнання відповідачем факту початку ним з дати укладення договору суборенди в орендованому приміщенні ремонтних робіт для подальшого здійснення ним в цьому приміщенні торгівельної діяльності.
Отже, у поданому відзиві відповідачем не заперечується факт користування ним орендованим приміщенням, заперечується лише правомірність нарахування орендної плати за період з 01.09.2020 по 01.05.2021 у зв'язку з відсутністю акту приймання- передачі приміщення. Зазначає, що вказана позиція відповідача є не послідовною, оскільки акт приймання-передачі приміщення в оренду не складався як станом на 01.09.2020, так і станом на 01.05.2021, однак відповідач при цьому у поданому відзиві не заперечує правомірність сплати ним орендної плати після 01.05.2021. Визнання відповідачем, у тому числі в листі від 28.08.2020 та у відзиві на позовну заяву, факту користування ним нежитловим приміщенням за укладеним з позивачем договором суборенди з дати його укладення та до 31.07.2023, здійснення ним систематичних оплат орендної плати та сплати відшкодування за користування електроенергією, підтверджує те, що відповідач приміщення в оренду за договором прийняв.
Також зазначає, що укладеним сторонами 30.04.2021 додатком №1 до договору суборенди №4 від 27.08.2020, яким доповнено пункт 2.1 договору в частині сплати щомісячної орендної плати, не скасовано орендні платежі за договором за період з вересня 2020 року по квітень 2021 року (включно), а змінено на майбутнє її розмір шляхом встановлення інших (послідовно зростаючих) щомісячних сум, починаючи з травня 2021 року. Вказані зміни до договору суборенди були зумовлені введенням в України карантинних обмежень та спрямовані на зменшення фінансового навантаження на орендаря на період цих обмежень.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідачем додатково зазначено, що фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акту приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря. Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди. Однак як вбачається з договору від 27.08.2020, таких положень відмінних від п. 2.1 абз. 2 Договору немає, а, отже, сторони договору чітко визначили початок відліку строку по оплаті оренди - з моменту підписання акту. Таким чином, з дати підписання договору (27.08.2020) по 30.04.2021 орендна плата не підлягала виплаті.
Листом від 28.08.2020 відповідач клопотав перед орендодавцем про звільнення від сплати орендної плати до квітня 2021 року. Вказане також доводиться листом позивача від 06.07.2021 № 23 щодо звільнення ФОП Ковалюка В.В. від сплати орендної плати за період до початку здійснення торгівельної діяльності з вересня 2020 року по квітень 2021 року. Заперечення позивачем цих обставин ніяким чином не пояснює сам зміст листа позивача від 06.07.2021 № 23 та те, про що мав на увазі орендар, коли вказував « …вас було звільнено від сплати орендної плати до завершення ремонтних робіт та початок діяльності …». Окрім цього, при переданні по акту приймання - передачі орендованого приміщення 31.07.2023 по завершенню строку дії договору суборенди орендар не висловив жодних претензій щодо заборгованості по орендній платі (з серпня 2020 по квітень 2021).
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2024 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою суду від 21.11.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 12.12.2024 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу запропонував надати відповідь на відзив.
До початку судового засідання 12.12.2024 відповідачем до суду подано відзив на позов з додатками в якому проти позову заперечив.
В судовому засіданні 12.12.2024 оголошено перерву до 23.12.2024.
23.12.2024 представником відповідача - адвокатом Поповою-Завгородньою С.Г. через систему «Електронний суд» подано клопотання про витребування у позивача оригінал Акту прийому - передачі приміщення, яке є предметом договору суборенди № 4 від 27.08.2020, на підставі ч. 2 ст. 74 ГПК України.
Крім того, представником позивача - адвокатом Єфтемієм Р.Ф. подано заяву, в якій просить суд зобов'язати відповідача надати додані до відзиву на позовну заяву копії документів в належній для їх дослідження та оцінки формі відповідно до вимог ст. 91 ГПК України, у зв'язку з чим продовжити строк для надання відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 23.12.2024 у задоволенні клопотання ФОП Ковалюка В.В. , інтереси якого представляє адвокат Попова-Завгородня С.Г., про витребування доказів від 23.12.2024, вх. № 3327 відмовлено; зобов'язано ФОП Ковалюка В.В. до 08.01.2025 надати суду оригінали платіжних документів, доданих до відзиву на позов; продовжено Садгірському районному споживчому товариству строк на подання відповіді на відзив до 14.01.2025; відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 15.01.2025.
14.01.2025 представником позивача - адвокатом Єфтемієм Р.Ф. через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив.
15.01.2025 адвокатом відповідача на виконання ухвали суду від 23.12.2024 про зобов'язання надати оригінали платіжних документів до суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів платіжних документів (квитанцій), доданих до відзиву на позов. Після їх дослідження просить в судовому засіданні просить повернути оригінали документів відповідачу.
Водночас 15.01.2025 адвокатом відповідача подано клопотання про витребування у позивача оригіналу акту прийому - передачі приміщення від 30.04.2021 за договором суборенди № 4 від 27.08.2020.
Ухвалою суду від 15.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження, у задоволенні клопотання ФОП Ковалюка В.В. , інтереси якого представляє адвокат Попова-Завгородня С.Г. про витребування доказів від 15.01.2025, вх. № 126, відмовлено, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 28.01.2025.
23.01.2025 відповідачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив.
27.01.2025 позивачем через систему «Електронний суд» подано додаткові пояснення та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які просить врахувати при вирішенні справи.
Ухвалою від 28.01.2025 витребувано у фізичної особи-підприємця Ковалюка В.В. оригінал Акту прийому - передачі приміщення, яке є предметом договору суборенди № 4 від 27.08.2020, який датований 30.04.2021, відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 14.02.2025.
13.02.2025 Садгірським районним споживчим товариством через систему «Електронний суд» подано заяву про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи копії договору суборенди нежитлового приміщення № 01/05/21 від 01.05.2021, укладеного між ФОП Ковалюк В.В. та Орловською Катериною Василівною .
14.02.2025 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому просить прийняти доводи сторони відповідача про неможливість надати суду витребувані документи, а справу розглянути на підставі наявних у ній доказів.
В судовому засіданні 14.02.2025 протокольною ухвалою суду витребувано у позивача оригінал його заяви від 31.03.2023 про передачу в суборенду частини орендованого майна, яке орендується згідно з договором №4 від 27.08.2020 потенційному суборендарю ФОП Орловській К.В. ; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.02.2025.
За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 20.02.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 11.03.2024.
В судовому засіданні 11.03.2024 суд заслухав вступне слово представника позивача, який позов підтримав та просив задовольнити, та пояснення представника відповідача, яка проти позову заперечила, просила стягнути понесені відповідачем витрати на правову допомогу. У зв'язку зі спливом часу, відведеного для проведення судового засідання, судом оголошено перерву у розгляді справи по суті до 31.03.2025.
В судовому засіданні 31.03.2025 суд перейшов до дослідження матеріалів справи. Під час дослідження доказів у представника позивача виникла необхідність у поданні додаткових доказів (рахунків), у зв'язку з чим просив оголосити перерву у розгляді справи. Представник відповідача проти оголошення перерви не заперечувала. Суд ухвали оголосити перерву у розгляді справи по суті до 11.04.2025.
10.04.2025 Садгірським районним споживчим товариством через систему «Електронний суд» подано заяву, в якій просить суд постановити ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 926/2966/24 та долучити до матеріалів справи копії рахунків, номера та дати яких, зазначені в графі «призначення платежу» наявних в матеріалах справи копій платіжних інструкцій, що додавалися позивачем до відповіді на відзив на підтвердження сплати відповідачем комунальних послуг.
В судовому засіданні 11.04.2025 представник позивача просив задовольнити подане ним клопотання від 10.04.2025 та долучити додані рахунки до матеріалів справи, натомість представник відповідача проти задоволення вказаного клопотання заперечила з тих підстав, що в клопотання не зазначено поважності причин пропуску строку на подання доказів.
Суд ухвалив залишити без розгляду клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 926/2966/24 та долучення доказів на підставі ст. 207 ГПК України. Далі суд завершив дослідження доказів. Сторони виступили з промовами в судових дебатах.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.
27 серпня 2020 року між Садгірським районним споживчим товариством (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Ковалюком Володимиром Васильовичем (орендар) було укладено договір суборенди № 4, за умовами якого орендодавець передав відповідачу у тимчасове користування нежитлове приміщення (в подальшому - приміщення), площею 149,8 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Цільове призначення використання вказаного приміщення -здійснення торгівельної діяльності (пункти 1.1-1.2 Договору).
Відповідно до пункту 1.3 Договору передача приміщення проводиться після підписання сторонами акту прийому-передачі.
Згідно пункту 2.1 Договору за оренду нежитлового приміщення орендар сплачує орендодавцю щомісячно орендну плату. Загальна сума щомісячної орендної плати за оренду нежитлового приміщення загальною площею 149,8 м2 складає:
- за 1-й місяць оренди - 16 000,00 грн;
- за 2-й місяць оренди - 17 000,00 грн;
- за 3-й місяць оренди - 18 000,00 грн;
- за 4-й місяць оренди - 19 000,00 грн;
починаючи з 5-го місяця орендна плата складає - 30 000,00 грн в місяць, до кінця дії даного Договору. Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату щомісячно, не пізніше 25 числа поточного місяця за наступний місяць на розрахунковий рахунок товариства. Перший платіж за оренду приміщення складається з сум орендної плати за перший та останній місяць оренди згідно даного Договору.
За спожиту електроенергію та інші комунальні послуги орендар сплачує орендодавцю до 10 числа поточного місяця по виставленим орендодавцем рахункам (пункт 2.2 Договору).
За умовами пункту 3.3 Договору орендодавець зобов'язується передати орендарю приміщення згідно з розділом 1 даного Договору по акту прийому-передачі, в котрому зазначається технічний стан об'єкта на момент передачі його в оренду.
Відповідно до пункту 8.4 Договору він вступає в силу з 01.09.2020 та діє до 31.07.2023.
Листом від 28.08.2020 ФОП Ковалюк В.В. звернувся до Садгірського районного споживчого товариства, в якому просив звільнити його від сплати орендної плати за договором суборенди № 4 від 27.08.2020 на період до завершення ним погоджених із позивачем ремонтних робіт у приміщенні по вул. Перемоги, 7 площею 149,8 кв.м., а саме до квітня 2021 року включно.
Крім того, листом від 14.09.2020, адресованим позивачу, відповідач просив кошти, перераховані за перший місяць оренди 16 000,00 грн зарахувати як часткову оплату за останній місяць оренди за договором суборенди № 4 від 27.08.2020. Також погодився на пропозицію орендодавця до квітня 2021 внести суму орендної плати за останній місяць договору суборенди.
Докази надіслання вказаних листів позивачу чи отримання ним цих листів в матеріалах справи відсутні.
30 квітня 2021 року сторони уклали додаток №1 до договору суборенди № 4 від 27.08.2020, яким в зв'язку із значним погіршенням фінансово-економічного стану підприємства, затриманням відкриття магазину за адресою: м. Чернівці, вул. Перемоги, 7, викликаних запровадженням в державі санітарно-епідеміологічних заходів і обмежень та розглянувши пропозиції ФОП Ковалюка Володимира Васильовича , доповнили пункт 2.1 Договору в частині сплати щомісячної орендної плати з моменту відкриття торгівельного закладу та встановили її наступним чином: травень 2021 - 12 000,00 грн, червень 2021 - 13 000,00 грн, липень 2021 - 14 000,00 грн, серпень 2021 - 15 000,00 грн, вересень 2021 - 16 000,00 грн, жовтень 2021 - 17 000,00 грн, листопад 2021 - 18 000,00 грн, грудень 2021 - 19 000,00 грн, січень 2022 - 20 000,00 грн, лютий 2022 - 21 000,00 грн, березень 2022 - 22 000,00 грн, квітень 2022 - 23 000,00 грн, травень 2022 - 24 000,00 грн, червень 2022 - 25 000,00 грн, липень 2022 - 26 000,00 грн, серпень 2022 - 27 000,00 грн, вересень 2022 - 28 000,00 грн, жовтень 2022 - 29 000,00 грн, листопад 2022 - 30 000,00 грн, грудень 2022 - 31 000,00 грн, січень 2023 - 32 000,00 грн, лютий 2023 - 33 000,00 грн, березень 2023 - 34 000,00 грн, квітень 2023 - 35 000,00 грн, травень 2023 - 36 000 грн, червень 2023 - 36 000,00 грн, липень 2023 - 36 000,00 грн. За період з січня по квітень 2021 року орендна плата не встановлена.
Додаток №1 від 30.04.2021 до договору суборенди №4 від 27.08.2020 є невід'ємною частиною даного Договору.
Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов Договору відповідачу було передано в користування зазначене вище нежитлове приміщення загальною площею 149,8 м.2. Однак суд констатує, що в матеріалах справи відсутній оригінал акту прийому-передачі орендованого майна відповідно до вимог пункту 1.3 Договору.
Відповідно до наданого Садгірським районним споживчим товариством розрахунку заборгованості по орендній платі ФОП Ковалюк В.В. згідно Договору суборенди №4 від 27.08.2020 та Додатку до нього №1 від 30.04.2021 за період з 20.08.2020 по липень 2023 відповідачу було нараховано орендної плати в сумі 862 000,00 грн, з яких відповідачем сплачено 656 000,00 грн, що відповідачем не заперечується.
Зокрема, ФОП Ковалюком В.В. 28.08.2020 (на наступний день після укладення Договору) сплачено 16 000,00 грн, призначення платежу - за 1-й місяць згідно договору суборенди № 4 від 27.08.2020, що підтверджується платіжною інструкцією № 163 від 28.08.2020;
17.09.2020 сплачено 8 000,00 грн, призначення платежу - оплата оренди приміщення за останній місяць згідно договору суборенди № 4 від 27.08.2020, що підтверджується платіжною інструкцією № 177 від 17.09.2020;
23.10.2020 сплачено 8 000,00 грн, призначення платежу - оплата оренди приміщення за останній місяць згідно договору суборенди № 4 від 27.08.2020, що підтверджується платіжною інструкцією № @2PL222083 від 23.10.2020;
03.03.2021 сплачено 4 000,00 грн, призначення платежу - оплата оренди приміщення за останній місяць згідно договору суборенди № 4 від 27.08.2020, що підтверджується платіжною інструкцією № @2PL974532 від 03.03.2021.
Наступні оплати орендної плати було здійснено починаючи з травня 2021 по травень 2023 в сумах, встановлених додаток №1 до договору суборенди № 4 від 27.08.2020, що підтверджуються платіжними інструкціями, доданими до позовної заяви.
Крім того, відповідач протягом дій Договору суборенди відшкодовував вартість використаної ним електроенергії в орендованому приміщенні, в т.ч. за листопад-грудень 2020, січень-березень 2021, що підтверджується платіжними інструкціями №@2PL128179 від 08.12.2020, №@2PL291507 від 11.01.2021, №@2PL091391 від 17.03.2021.
Відповідач також сплачував за водовідведення, водопостачання компенсація страхування, що підтверджується платіжними інструкціями (Том І а.с. 158-176).
01.05.2021 між фізичною особою-підприємцем Ковалюком Володимиром Васильовичем та фізичною особою-підприємцем Орловською Катериною Василівною укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 01/05/21, а саме частини будівлі (кутове приміщення на першому поверсі, призначене під комерційну діяльність) площею 149,8 м2, за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказане вище приміщення передано за актом прийому-передачі нерухомого майна від 01.05.2025.
В матеріалах справи міститься лист Садгірського районного споживчого товариства вих № 23 від 06.07.2021, адресований відповідачу, за змістом якого товариство визнає, що звільнило ФОП Ковалюка В.В. від сплати орендної плати за період до початку торгівельної діяльності, який затягувався відповідачем (вересень 2020 - квітень 2021) та по запропонованому графіку вийшли на обумовлену суму орендної плати тільки у вересні 2022.
13.07.2023 позивачем на адресу відповідача рекомендованим відправленням №5802502675726 була направлена претензія (вих. №7 від 12.07.2023) щодо сплати заборгованості по орендній платі на суму 190 000,00 грн з доданим до неї вищезазначеним розрахунком заборгованості, яке відповідачем не було отримано та повернуто у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
13.10.2023 Господарським судом Чернівецької області за заявою позивача видано судовий наказ у справі № 926/4416/23 про стягнення з відповідача ФОП Ковалюка В.В. заборгованості за Договором суборенди №4 від 27.08.2020 в сумі 190 000,00 грн.
15.04.2024 постановою Третього відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Мін'юсту відкрите виконавче провадження ВП №74736281 по виконанню вищевказаного судового наказу від 13.10.2023 №926/4416/23.
30.04.2023 ухвалою Господарського суду Чернівецької області за заявою відповідача було скасовано судовий наказ у справі №926/4416/23 від 13.10.2023.
14.05.2024 постановою Третього відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Мін'юсту закінчене виконавче провадження ВП № 74736281 по виконанню вищевказаного судового наказу від 13.10.2023 №926/4416/23 у зв'язку з постановленням ухвали Господарського суду Чернівецької області від 30.04.2023 про скасування цього наказу.
Як вбачається з постанови Третього відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Мін'юсту від 14.05.2024 про закінчення виконавчого провадження, з врахуванням постанови від 29.05.2024 про виправлення помилки у процесуальному документі, в процесі виконавчого провадження з відповідача на користь позивача було стягнуто 10 801,50 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості по орендній платі ФОП Ковалюк В.В. перед Садгірським районним споживчим товариством, доданого до позовної заяви, заборгованість відповідача станом на 31.10.2024 (за період з вересня 2020 по квітень 2021 включно) становить 179 198,50 грн.
ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1).
За приписами частини першої статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частини першої статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до статті 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремих частин) укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню в разі, якщо його укладено строком на три і більше років.
Згідно статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Загальними положеннями статті 762 Цивільного кодексу України щодо плати за користування майном визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом першим статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Із змісту позовних вимог слідує, що Садгірське районне споживче товариство просить суд стягнути з ФОП Ковалюка В.В. заборгованість з орендної плати за договором суборенди №4 від 27.08.2020 в сумі 179 198,50 грн за період з вересня 2020 по квітень 2021, а також інфляційні втрати в сумі 19 453,81 грн та 3% річних в сумі 7 233,72 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що акт прийому-передачі підписаний сторонами лише 30.04.2021, позивачем було звільнено відповідача від сплати орендної плати за період до початку торгівельної діяльності за період з вересня 2020 по квітень 2021, відтак заборгованість за вказаний період відсутня.
Аналізуючи зміст заяв по суті спору та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що спір у даній справі виник у зв'язку з різночитанням умов договору.
З приводу цього суд зазначає, що, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем на наступний день після укладення договору оренди було сплачено перший платіж за оренду приміщення за перший та згодом за останній місяці оренди.
Акт прийому-передачі орендованого приміщення в матеріалах справи відсутній. До заперечень на відповідь на відзив відповідачем додано копію акту приймання-передачі до договору суборенди № 4 від 27.08.2020, датованого 30.04.2021.
Частиною шостою статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Оскільки позивачем заперечувався факт наявності акту приймання-передачі під час розгляду справи та оригінал акту не був наданий відповідачем на вимогу суду, суд не бере до уваги даний доказ.
При цьому суд звертає увагу, що відповідач на виконання умов договору суборенди №4 від 27.08.2020 на наступний день після його укладення, 28.08.2020, сплатив 16 000,00 грн за оренду приміщення за 1-ий місяць згідно цього договору (платіжна інструкція №163 від 28.08.2020). В подальшому 17.09.2020 сплатив 8 000,00 грн, 23.10.2020 - 8 000,00 грн та 03.03.2021 - 4 000,00 грн за оренду приміщення за останній місяць згідно цього ж договору суборенди (платіжні інструкції №177 від 17.09.2020, №177 від 23.10.2020, №@2PL222083 від 23.10.2020).
Крім того, відповідач протягом дій Договору суборенди відшкодовував позивачеві вартість використаної ним електроенергії в орендованому приміщенні, в т.ч. за листопад-грудень 2020, січень-березень 2021.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи з системного аналізу наявних у справі доказів в їх взаємозв'язку, а також вірогідність доказів, суд приходить до висновку, що відповідачем використовувалося орендоване приміщення з моменту укладення договору суборенди.
Представником відповідача визнається, що відповідачем за період з січня 2021 по квітень 2021 в орендованому приміщенні проводились ремонтні роботи, сплачувались рахунки за комунальні послуги.
На підставі матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями (том І а.с. 158-176), відповідачем відшкодовано позивачу комунальні послуги, а саме за електропостачання, водопостачання та водовідведення, компенсація страхування.
Отже, відсутність акту приймання-передачі орендованого майна не свідчить про відсутність початку договірних правовідносин між сторонами, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач фактично користувався орендованим приміщенням.
Разом з тим, як встановлено судом, у зв'язку із значним погіршенням фінансово-економічного стану підприємства, затриманням відкриття магазину за адресою: м. Чернівці, вул. Перемоги, 7, викликаних запровадженням в державі санітарно-епідеміологічних заходів і обмежень та розглянувши пропозиції ФОП Ковалюка Володимира Васильовича , між сторонами 30.04.2021 було укладено додаток №1 до договору суборенди № 4 від 27.08.2020, яким доповнено пункт 2.1 Договору в частині сплати щомісячної орендної плати з моменту відкриття торгівельного закладу та встановлено її наступним чином: травень 2021 - 12 000,00 грн, червень 2021 - 13 000,00 грн, липень 2021 - 14 000,00 грн, серпень 2021 - 15 000,00 грн, вересень 2021 - 16 000,00 грн, жовтень 2021 - 17 000,00 грн, листопад 2021 - 18 000,00 грн, грудень 2021 - 19 000,00 грн, січень 2022 - 20 000,00 грн, лютий 2022 - 21 000,00 грн, березень 2022 - 22 000,00 грн, квітень 2022 - 23 000,00 грн, травень 2022 - 24 000,00 грн, червень 2022 - 25 000,00 грн, липень 2022 - 26 000,00 грн, серпень 2022 - 27 000,00 грн, вересень 2022 - 28 000,00 грн, жовтень 2022 - 29 000,00 грн, листопад 2022 - 30 000,00 грн, грудень 2022 - 31 000,00 грн, січень 2023 - 32 000,00 грн, лютий 2023 - 33 000,00 грн, березень 2023 - 34 000,00 грн, квітень 2023 - 35 000,00 грн, травень 2023 - 36 000 грн, червень 2023 - 36 000,00 грн, липень 2023 - 36 000,00 грн. За період з січня по квітень 2021 року орендна плата не встановлена.
01.05.2021 між фізичною особою-підприємцем Ковалюком Володимиром Васильовичем та фізичною особою-підприємцем Орловською Катериною Василівною укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 01/05/21, а саме частини будівлі (кутове приміщення на першому поверсі, призначене під комерційну діяльність) площею 149,8 м2, за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказане вище приміщення передано за актом прийому-передачі нерухомого майна від 01.05.2025.
Згідно частини 3 статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Суд прийшов до висновку, що умовами додатку №1 від 30.04.2021 до договору суборенди № 4 від 27.08.2020 передбачено його дію на правовідносини до його укладення.
Зі змісту додатку №1 вбачається, що орендна плата за договором суборенди справляється з моменту відкриття торгівельного закладу та наведено графік платежів, починаючи з травня 2021.
Представниками сторін визнається факт, що початком торговельної діяльності є момент відкриття торговельного закладу - а саме 01.05.2025.
Також в матеріалах справи міститься лист Садгірського районного споживчого товариства вих № 23 від 06.07.2021, адресований відповідачу, за змістом якого товариство визнає, що звільнило ФОП Ковалюка В.В. від сплати орендної плати за період до початку торгівельної діяльності, який затягувався відповідачем (вересень 2020 - квітень 2021) та по запропонованому графіку вийшли на обумовлену суму орендної плати тільки у вересні 2022.
З аналізу змісту даного листа, суд приходить до висновку, що самим же позивачем трактувались умови додатку №1 від 30.04.2021 до договору суборенди № 4 від 27.08.2020, таким, же змістом та розумінням до якого дійшов суд у своїх висновках та трактуванні та роз'ясненні умов договору та змін до нього.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та подання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В розрізі зазначених норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати що:
- надаючи оцінку доказам та вирішуючи питання про їх прийнятність, суд виходить з критеріїв їх належності, допустимості, достовірності та достатності, тоді як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідні обставини, на які посилаються сторони, мають бути підтверджені належними доказами;
- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання;
- обов'язок доказування треба розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи;
- передбачений статтею 79 ГПК України стандарт доказування «вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, та презюмує, що ним покладено на суд обов'язок оцінювати докази та обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;
- надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення;
- повноту дослідження обставин справи забезпечує принцип змагальності, який не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує, тоді як така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний;
- обов'язок з доказування в силу вимог процесуального законодавства покладено безпосередньо на сторони, а процедура доказування містить достатньо широкий обсяг можливостей та прав сторін стосовно доведення обставин, покладених в основу обґрунтування власних доводів та заперечень, якими сторони не були позбавлені можливості скористатися.
Оцінюючи встановлені судом обставини справи та наявні докази в їх взаємозв'язку, здійснюючи тлумачення додатку до договору суборенди, а також враховуючи фактичне визнання позивачем факту звільнення відповідача від сплати орендної плати за спірний період в листі № 23 від 06.07.2021, суд вважає, що докази на підтвердження звільнення відповідача від сплати орендної плати є більш вірогідними.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором суборенди № 4 від 27.08.2020 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
V. Висновки суду.
За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості з орендної плати за договорами оренди нерухомого майна, а, отже, в задоволенні позову необхідно відмовити.
VІ. Розподіл судових витрат.
Судові витрати у даній справі складаються із судового збору, сплаченого позивачем при поданні цього позову, та витрат на правову допомогу.
За подання позовної заяви позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 470,63 грн згідно квитанції про сплату № 1785-6791-6592-7665 від 20.11.2024.
У відповідності до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір слід залишити за позивачем.
У відзиві на позов міститься орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу відповідача в сумі 31 000,00 грн.
Під час розгляду справи представником позивача зазначено, що докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу будуть подані після ухвалення рішення у справі.
Згідно частини 1 та частини 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України: «Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог».
Відповідно суд вирішив призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 11:00 год 25.04.2025.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 11:00 год 25 квітня 2025 року. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 3 (другий поверх).
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 21 квітня 2025 року.
Суддя І.В. Марущак