адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
10.04.2025 Справа № 917/542/22
за позовом 1. ОСОБА_1 ,
2. ОСОБА_2
до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат",
про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 51 695 682,34 грн заборгованості та на користь ОСОБА_2 84 359 824,38 грн заборгованості
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники сторін: згідно протоколу
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду Полтавської області з позовом до відповідачів Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі також ПрАТ "Полтавський ГЗК") та Ferrexpo plc про:
- визнання недійсним повідомлення компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", щодо обов'язкового продажу акцій акціонерами ПрАТ "Полтавський ГЗК" на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій від 01.04.2019;
- визнання недійсним рішення наглядової ради ПрАТ "Полтавський ГЗК", оформленого протоколом №6 від 03.05.2019;
- визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Полтавський ГЗК" від 17.05.2019;
- стягнення солідарно з Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) та з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ОСОБА_1 51 695 682,34 грн, з яких: 36 823 063,82 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 3 311 049,19 грн - три проценти річних, 11 561 569,33 грн - інфляційна складова заборгованості;
- стягнення солідарно з Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) та з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ОСОБА_2 84 359 824,38 грн, з яких 60 089 877,07 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 5 403 150,04грн - три проценти річних, 18 866 797,27 грн. - інфляційна складова заборгованості.
19.09.2023 суд постановив ухвалу, якою задовольнив заяву позивачів про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог до Ferrexpo plc; залишив без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Ferrexpo plc на підставі пункту 5 частини першої статті 226 ГПК. Отже, у зв'язку із залишенням без розгляду ухвалою суду від 19.09.2023 позову в частині позовних вимог до Ferrexpo plc суд розглядав позовні вимоги до відповідача - ПрАТ "Полтавський ГЗК".
Господарський суд Полтавської області рішенням від 19.09.2023 у справі №917/542/22, яке Східний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 21.02.2024, позовні вимоги задовольнив; стягнув з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ОСОБА_1 51 695 682,34 грн, з яких: 36 823 063,82 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 3 311 049,19 грн - 3% річних, 11 561 569,33 грн - інфляційні, 775 435,24 грн витрати по сплаті судового збору; стягнув з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ОСОБА_2 84 359 824,38 грн, з яких 60 089 877,07 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 5 403 150,04 грн - 3% річних, 18 866 797,27 грн - інфляційні, 868 350,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Господарський суд Полтавської області додатковим рішенням від 12.10.2023 частково задовольнив заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо понесених позивачами судових витрат у справі №917/542/22; стягнув з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ОСОБА_1 569 000,00 грн судових витрат; стягнув з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ОСОБА_2 1 007 684, 00 грн судових витрат; відмовив в іншій частині.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 21.02.2024 додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 12.10.2023 у справі №917/542/22 залишив без змін.
Постановою від 03.06.2023 Верховний Суд постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.09.2023, а також постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 12.10.2023 у справі №917/542/22 скасував, справу №917/542/22 передав на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2024 справу для розгляду заяви передано судді Киричуку О.А.
Ухвалою від 04.09.24 суд постановив прийняти справу № 917/542/22 до свого провадження, призначити підготовче засідання у справі, запропонувати учасникам справи надати суду надати письмові пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду від 03.06.2023 по даній справі.
26.09.24 від позивачів надійшла заява про збільшення позовних вимог (заява від 23.09.24).
Ухвалою від 01.10.2024р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 17.10.2024р.
17.10.24 від відповідача надійшли заперечення на Заяву Позивачів від 23.09.2024 про збільшення позовних вимог та Заяву Позивачів від 12.10.2024 про збільшення позовних вимог.
Також, 17.10.24 від відповідача надійшло клопотання про призначення економічної експертизи у господарській справі.
17.10.24 від позивачів надійшла заява про збільшення позовних вимог (нова) (заява від 12.10.24).
В підготовчому засіданні 17.10.24 позивачами надане клопотання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.
В підготовчому засіданні 17.10.24 суд розглянув подане відповідачем клопотання про призначення економічної експертизи у господарській справі та подані позивачами клопотання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті та протокольною ухвалою відмовив у їх задоволенні (зафіксовано у протоколі судового засідання від 17.10.24).
Так, згідно ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Наявність у сукупності зазначених умов судом не встановлено.
Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи у господарській справі, суд прийняв до уваги постанову Верховного Суду від 03.06.2023 по даній справі, в якій зазначено підстави скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 19.09.2023, постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.02.202, та направлення справи на новий розгляд. Так, суд касаційної інстанції, переглянувши у касаційному порядку зазначені судові рішення не зазначив про те, що судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права щодо необхідності призначення експертизи судом.
В підготовчому засіданні 17.10.24 суд оголосив перерву до 29.10.24.
22.10.24 від позивачів надійшла заява про збільшення позовних вимог (заява від 22.10.24).
29.10.24 від відповідача надійшли:
- клопотання про роз'єднання позовних вимог у господарській справі;
- заява про залучення ФЕРРЕКСПО АГ (Ferrexpo AG) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача;
- письмові пояснення щодо доказів ринкової вартості 1 (однієї) акції Відповідача, долучених позивачами до матеріалів справи.
В підготовчому засіданні 28.10.24 позивачами надані заява про залишення без розгляду заяв про збільшення позовних вимог, а також клопотання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою від 29.10.24 суд залишив без розгляду заяви про збільшення позовних від 12.10.24, про збільшення позовних від 22.10.24, про збільшення позовних від 23.09.24; відмовив в задоволенні клопотання Відповідача про роз'єднання позовних вимог; відмовив в задоволенні клопотання відповідача про залучення ФЕРРЕКСПО АГ (Ferrexpo AG) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача; залишив без розгляду докази, які додані Відповідачем до письмових пояснень; закрив підготовче провадження у справі № 917/542/22; призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 21.11.2024.
14.11.2024 до Господарського суду Полтавської області надійшла ухвала Східного апеляційного господарського суду від 12.11.24, якою витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/542/22, у зв'язку з поданням Відповідачем апеляційної скарги на ухвалу від 29.10.24.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.11.2024, провадження у справі зупинено на підставі положень п.17.12 Перехідних положень ГПК України, через надходження від суду апеляційної інстанції запиту про витребування всіх матеріалів справи та необхідності їх направлення до Східного апеляційного господарського суду.
Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.11.2024 року у справі № 917/542/22.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.11.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/542/22 повернув скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі №917/542/22 (з урахуванням ухвали від 28.01.2025 про виправлення описки) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.11.2024 у справі №917/542/22 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.11.2024 р. у справі № 917/542/22 - залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 25.02.25 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 про повернення апеляційної скарги залишено без задоволення, ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі №917/542/22 залишено без змін.
Після повернення матеріалів справи № 917/542/22 до Господарського суду Полтавської області ухвалою від 12.03.25 р. поновлено провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 01.04.2025.
За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 р. відкладено розгляд справи по суті на 10.04.2025 р.
Після призначення справи до судового розгляду по суті до суду від компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ПрАТ "Полтавський ГЗК" та поновлення процесуального строку ( вх. №. 15132 від 11.11.24).
13.01.25 від ПрАТ "Полтавський ГЗК" на адресу суду надійшли клопотання: про призначення економічної експертизи у господарській справі ( вх. №. 311 від 13.01.25); про долучення доказу до матеріалів справи (вх. №. 312 від 13.01.25); про витребування доказів у господарській справі (вх. №. 316 від 13.01.25).
17.03.25 від ПрАТ "Полтавський ГЗК" на адресу суду надійшло клопотання про роз'єднання позовних вимог (вх. № 3502 від 17.03.25)
31.03.25 від ПрАТ "Полтавський ГЗК" надійшли клопотання про виклик експертів до судового засідання для надання роз'яснень (виклик експертів ТОВ "КК "Острів", виклик експертів ТОВ "Увеком-Харків", виклик експертів ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ" щодо Висновку експертів від 22.06.2022, виклик експертів ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ" щодо Висновку експертів від 29.07.2022) (вх. №. 4226 від 31.03.25, вх. №. 4229 від 31.03.25, вх. №. 4230 від 31.03.25).
Згідно вказаних клопотань заявник просить повернутися на стадію розгляду справи № 917/542/22: "Підготовче провадження".
Розглянувши зазначені клопотання, ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.04.2025 відмовлено у їх задоволенні.
09.04.25 від ПрАТ "Полтавський ГЗК" на адресу суду надійшли клопотання: про відкладення розгляду справи (вх. №. 4766 від 09.04.25); про зупинення провадження у справі (вх. №. 4768 від 09.04.25); про відкладення розгляду справи (вх. №. 4764 від 09.04.25). В обґрунтування поданих клопотань відповідач зазначає, що 26.03.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга компанії Феррекспо ПЛС (Ferrexpo PLC) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.08.2022 у справі № 917/542/22, в якій апелянт просить скасувати означену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач вказує, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.08.2022, окрім іншого, задоволено Клопотання Позивачів про заміну неналежного відповідача на належного - замінено неналежного відповідача Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) (вул. Банхофштрассе, 13, м. Баар, Швейцарія, 6340) на належного відповідача - Ferrexpo PLC (номер компанії 5432915; адреса: 2-4 KING STREET, LONDON, SW1Y 6QL UNITED KIGDOM) (адреса для листування: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 50А). Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у даній справі витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи № 917/542/22 для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Відповідач вважає неможливим розгляд даної справи по суті, до вирішення питання про відкриття апеляційного провадження та розгляду апеляційної скарги Феррекспо ПЛС (Ferrexpo PLC) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.08.2022 у даній справі. У зв'язку з необхідністю направлення матеріалів справи № 917/542/22 до Східного апеляційного господарського суду, що унеможливлює розгляд справи Господарським судом Полтавської області, згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважає, що провадження у цій справі має бути зупинене до закінчення розгляду Східним апеляційним господарським судом питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Феррекспо ПЛС (Ferrexpo PLC) її розгляду, у випадку відкриття апеляційного провадження, та повернення матеріалів даної справи до Господарського суду Полтавської області. В клопотанні про відкладення розгляду справи також зазначається, що 10.04.2025 представник Відповідача адвокат Дмитро Лазебний буде представляти інтереси фізичної особи ОСОБА_3 у судовому засіданні Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/5461/25 щодо оскарження дій державної виконавчої служби. Засідання Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/5461/25 призначено на 10.04.2025 о 13-30. Повноваження адвоката Дмитра Лазебного на представлення інтересів ОСОБА_3 підтверджуються Ордером на надання правничої (правової) допомоги серія АХ № 1252177 від 20.03.2025. Призначення справи № 759/5461/25 до розгляду на 10.04.2025 підтверджується: - Витягом (інформацією) з сайту Судової влади України щодо справи № 759/5461/25. - Повісткою від 19.03.2025 про виклик до суду в цивільній справі № 759/5461/25.
В судовому засіданні 10.04.2025 позивач - ОСОБА_1 вказав на необхідність залишення без розгляду поданих клопотань про відкладення розгляду справи та про зупинення провадження у справі.
Так, ОСОБА_1 подана заява (вх. № 4829 від 10.04.25) в якій зазначається про відсутність підтвердження повноважень адвокатів - представників Відповідача в Господарському суді Полтавської області, зокрема адвоката Лазебного Дмитра Володимировича. В ордері АХ № 1100850 від 22.08.2022 р., копію якого адвокат Лазебний Дмитро Володимирович прикладає до кожного поданого документу в Господарському суді Полтавської області, невірно зазначений Відповідач. Таким чином, повноваження адвоката Лазебного Дмитра Володимировича, як представника Відповідача нічим не підтверджені. Отже, всі подані від імені Відповідача та підписані адвокатом Лазебним Дмитром Володимировичем документи не є документами, поданими Відповідачем, і підлягають залишенню судом без розгляду.
Суд приймає до уваги, що в ордері АХ № 1100850 від 22.08.2022 р. зазначено найменування особи, якій надається правова допомога, а саме ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» код 00191282. Зазначення коду 00191282, який належить відповідачеві, вказує на ідентифікацію особи, якій надається правова допомога. За даних обставин, відсутні підстави для твердження про відсутність повноважень адвоката Лазебного Д.В.
Розглянувши подані відповідачем клопотання, суд вважає помилковими твердження відповідача про неможливість розгляду даної справи по суті, до вирішення питання про відкриття апеляційного провадження та розгляду апеляційної скарги Феррекспо ПЛС (Ferrexpo PLC) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.08.2022 у даній справі.
Відповідно до частини 2 статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускаються.
Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рушення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним.
Систематичне тлумачення положень статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржено або конкретну процесуальну дію, або таку конкретну дію і відмову в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження прав на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлені з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Відповідно до підпункту 17.12 підпункту 17 пункту 1 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.
В зв'язку з оскарженням ухвали Господарського суду Полтавської області від 02.08.2022, у відповідності до підпункту 17.10 Перехідних Положень не направляються всі матеріали справи.
За даних обставин, судом відхилені клопотання відповідача про відкладення справи та зупинення провадження у справі.
Щодо клопотання відповідача про відкладення справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання, суд приймає до уваги наступне.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 р. розгляд справи уже відкладався.
Зважаючи на вищевикладене, підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 10.04.25, визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України, не встановлено. А тому, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.04.25р. за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні 10.04.2025 при розгляді справи по суті, позивачами подано клопотання про розгляд нерозглянутої заяви про збільшення позовних вимог від 12.10.2024 (вх. №4827 від 10.04.24). В зазначеному клопотанні позивачі вказують, що в підготовчому провадженні подали 4 заяви про збільшення позовних вимог, а саме: заява про збільшення позовних вимог від 23.09.2024; заява про збільшення позовних вимог від 12.10.2024, вхід. № 13819 від 17.10.2024; заява про збільшення позовних вимог від 12.10.2024, вхід. № 13827 від 17.10.2024; заява про збільшення позовних вимог від 22.10.2024.
Судом відхилено зазначене клопотання позивачів про прийняття заяви про збільшення позовних вимог від 12.10.2024. При цьому, судом враховано, що подані позивачами дві заяви про збільшення позовних вимог від 12.10.2024, які є ідентичними за змістом, були розглянуті судом при закритті підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 29.10.24. Так, в судовому засіданні 29.10.24 позивачами надана заява про залишення без розгляду всіх поданих заяв про збільшення позовних вимог (вх. № 14486 від 29.10.24), які були судом задоволені та залишені без розгляду згідно зазначеної ухвали від 29.10.24. Можливість збільшення розміру позовних вимог на стадії розгляду справи по суті не передбачена ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Звертаючись до суду з відповідним позовом позивачі зазначали, що 22.02.2018 Наглядова рада Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ПрАТ "Полтавський ГЗК") своїм протоколом № 1 прийняла рішення про продаж товариством 1250 штук раніше викуплених власних акцій своєму власнику домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ Полтавський ГЗК компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo АG).
В 1 кварталі 2018 року власник домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ Полтавський ГЗК компанія Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) придбала у ПрАТ Полтавський ГЗК 1250 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що підтверджується роздруківками з державного сайту https://smida.gov.ua інформації про власників крупних пакетів акцій емітента ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 4 квартал 2017 року та на 1 квартал 2018 року.
26.12.2018 Наглядова рада ПрАТ Полтавський ГЗК своїм Протоколом № 8 прийняла рішення про продаж Товариством 14 148 штук раніше викуплених власних акцій своєму власнику домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ Полтавський ГЗК компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo АG).
В 1 кварталі 2019 року власник домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ Полтавський ГЗК компанія Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) придбала у ПрАТ Полтавський ГЗК 14 148 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що підтверджується роздруківками з державного сайту https://smida.gov.ua інформації про власників крупних пакетів акцій емітента ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 4 квартал 2018 року та на 1 квартал 2019 року.
01.04.2019 компанія Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) подала ПрАТ Полтавський ГЗК повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України Про акціонерні товариства, щодо обов'язкового продажу акцій акціонерами ПрАТ Полтавський ГЗК на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій (надалі - Повідомлення про намір).
02.04.2019 Наглядова рада ПрАТ Полтавський ГЗК прийняла рішення обрати суб'єктом оціночної діяльності Українську універсальну біржу, уповноважити Заступника Голови Правління з фінансових питань ОСОБА_4 підписати з Українська універсальна біржа відповідний договір (Протокол № 3 засідання Наглядової ради ПрАТ "Полтавський ГЗК" від 02.04.2019).
25.04.2019 відбулися чергові Загальні збори акціонерів ПрАТ Полтавський ГЗК, на яких були обрані всі Члени Наглядової ради ПрАТ Полтавський ГЗК, запропоновані мажоритарним акціонером Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) , на яких 1-ий позивач - ОСОБА_1 голосував проти прийняття рішення про вчинення (затвердження) значних правочинів.
03.05.2019 Наглядова рада ПрАТ Полтавський ГЗК рішенням, оформленим протоколом № 6 засідання Наглядової ради ПрАТ Полтавський ГЗК, затвердила ринкову вартість 1 (однієї) акції ПрАТ Полтавський ГЗК та ціну обов'язкового продажу 1 (однієї) акції ПрАТ Полтавський ГЗК в розмірі 34,24 грн на підставі звіту з оцінки майна № ЦП/753.
17.05.2019 компанія Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) надала ПрАТ Полтавський ГЗК Публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ Полтавський ГЗК (надалі ПБВ).
Позивачі зазначали, що 05.06.2019 вони отримали грошові кошти за акції ПрАТ Полтавський ГЗК, а 06.06.2019 закінчився термін, в який ПрАТ Полтавський ГЗК повинен був викупити у ОСОБА_1 власні акції на підставі вимоги про обов'язковий викуп акцій від 02.05.2019.
11.06.2019 у ОСОБА_1 було списано 165 114 акцій, а у ОСОБА_2 було списано 269 442 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК на підставі Публічної безвідкличної вимоги компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) від 17.05.2019, що підтверджується виписками про операції з цінними паперами за 11.06.2019.
Позов подано з метою захисту та відновлення порушених прав позивачів на отримання повної та справедливої вартості акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, яких вони були позбавлені внаслідок реалізації процедури обов'язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій в порядку статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» за заниженою ціною акцій.
Зокрема, з метою визначення справедливої вартості акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, 19.09.2019 ОСОБА_1 одав звіт з оцінки майна № ЦП/753 на рецензування до Громадської організації Всеукраїнське об'єднання Українське товариство оцінювачів, який 21.10.2019 Експертна рада Громадської організації Всеукраїнське об'єднання Українське товариство оцінювачів своєю рецензією № 100-ЕР від 21.10.2019 визнала таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
В подальшому, 01.11.2019 ОСОБА_1 замовив проведення незалежної оцінки вартості 1 (однієї) простої іменної акції у пакеті простих іменних акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що становить 100% статутного капіталу ПрАТ Полтавський ГЗК, станом на 01.04.2019 року у суб'єкта оціночної діяльності ТОВ КК Острів.
Також, другий позивач - ОСОБА_2 01.11.2019 замовив проведення незалежної оцінки вартості 1 (однієї) простої іменної акції у пакеті простих .іменних акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що становить 100% статутного капіталу ПрАТ Полтавський ГЗК, станом на 01.04.2019 у суб'єкта оціночної діяльності ТОВ Увекон-Харків.
Крім того, 14.01.2022 ОСОБА_2 відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України замовив проведення судово-економічної експертизи для подання до суду з таких питань:
- яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 гривень за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282) станом на 01.04.2019?
- чи підтверджується документально ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 гривень за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282) станом на 01.04.2019 у розмірі 34 грн. 24 коп., зазначена у звіті з оцінки майна від 30.04.2019 № ЦП/753, складеному оцінювачем Борсуком О.В., та у п.4 Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат від 17.05.2019?
- яким є розрахункове співвідношення між справедливою вартістю акцій Ferrexpo plc та Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат станом на 01.04.2019?.
23.05.2022 Голубицький С.Г. отримав звіт з незалежної оцінки вартості 1 (однієї) простої іменної акції у пакеті простих іменних акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що становить 100% статутного капіталу ПрАТ Полтавський ГЗК, який виконав суб'єкт оціночної діяльності ТОВ КК Острів на рецензування до Громадської організації Всеукраїнське об'єднання Українське товариство оцінювачів.
30.05.2022 Шило П.М. отримав звіт про оцінку однієї простої акції ПрАТ Полтавський ГЗК у відповідності до вимог ст. 65-2 Закону України Про акціонерні товариства, станом на 01 квітня 2019 року, який виконав суб'єкт оціночної діяльності ТОВ Увекон-Харків на рецензування до Громадської організації Всеукраїнське об'єднання Українське товариство оцінювачів.
01.06.2022 Експертна рада Громадської організації Всеукраїнське об'єднання Українське товариство оцінювачів своєю рецензією № 18-ЕР від 01.06.2022 визнала звіт з незалежної оцінки вартості 1 (однієї) простої іменної акції у пакеті простих іменних акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що становить 100% статутного капіталу ПрАТ Полтавський ГЗК, який виконав суб'єкт оціночної діяльності ТОВ КК Острів таким, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
02.06.2022 Експертна рада Громадської організації Всеукраїнське об'єднання Українське товариство оцінювачів своєю рецензією № 19-ЕР від 02.06.2022 року визнала звіт про оцінку однієї простої акції ПрАТ Полтавський ГЗК у відповідності до вимог ст. 65-2 Закону України Про акціонерні товариства, станом на 01 квітня 2019 року, який виконав суб'єкт оціночної діяльності ТОВ Увекон-Харків таким, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
07.07.2022 Шило П.М. отримав від ТОВ Експертна група «ЕС енд ДІ» лист № 101/0707/2202 від 07 липня 2022 року в якому було зазначено, що у разі надання експертам на дослідження документів, що містять інформацію про фінансовий стан подібних ПрАТ Полтавський ГЗК підприємств та ринковий курс їх акцій на визнаних світових фондових біржах, можливо проведення додаткової експертизи з визначення ринкової вартості 1 простої іменної акції ПрАТ Полтавський ГЗК порівняльним підходом.
Крім того, 2-ий позивач - ОСОБА_2 зазначав, що в публічному доступі знайшов фінансову звітність за 2018 рік та ринковий курс акцій станом на 01 квітня 2019 року наступних публічних компаній акцій: BHP (BHP Billiton), Rio Tinto та Vale (Companhia Vale do Rio Doce), які займаються видобутком залізної руди та окатів.
У зв'язку із вказаними обставинами, ОСОБА_2 було замовлено проведення комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи, на вирішення якої поставлено наступні запитання:
1. Яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, визначена із застосуванням доходного підходу?
2. Яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, визначена із застосуванням порівняльного підходу?
3. Яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), станом на 01.04.2019 у 100% пакеті акцій, визначена із застосуванням майнового підходу (методом накопичення активів або методом поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу, з урахуванням ринкової вартості нерухомого майна)?
4. Яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, визначена із застосуванням балансового методу майнового підходу за формулою, яка передбачена Методикою комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованою в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18 (розділ 3.6 Визначення вартості акцій за балансовим методом)?
5. З урахуванням відповідей на перше четверте питання, яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, визначена з метою реалізації права обов'язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій?
6. Чи підтверджується документально ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282) станом на 01.04.2019 у розмірі 34 грн 24 коп., зазначена у звіті з оцінки майна від 30.04.2019 № ЦП/753, складеному оцінювачем Борсуком О.В., та у п. 4 Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат від 17.05.2019?
7. Яким є розрахункове співвідношення між справедливою вартістю акцій Ferrexpo plc та Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат станом на 01.04.2019?
22.06.2022 за результатами комісійної судово-економічної експертизи ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ" було складено висновок експертів № 1041/63401.
Відповідно до змісту вказаної експертизи, експертами було визначено ринкову вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн. за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019:
- 153,81 грн - із застосуванням доходного підходу;
- 149,65 грн - із застосуванням порівняльного підходу;
- 53,45 грн - із застосуванням балансового методу майнового підходу за формулою, яка передбачена Методикою комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18 (розділ 3.6 Визначення вартості акцій за балансовим методом).
Отже, як стверджували позивачі, найбільша визначена експертами ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019 дорівнює 153,81 грн.
Експертизою визначене розрахункове співвідношення між справедливою вартістю акцій Ferrexpo plc та ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019, яке складає 274,43%, тобто розрахункова справедлива вартість 1 акції ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 складає 274,43% справедливої (біржової) вартості 1 акції Ferrexpo plc, визначеної за даними про останню угоду, укладену 01.04.2019, а за відсутності укладених угод у цей день з використанням інформації про останню укладену угоду до дати оцінки, на яку визначається курс.
Ціна останньої угоди на Лондонській біржі 01.04.2019 року по акціям компанії Ferrexpo plc становила 2,632 фунта-стерлінга Великобританії за одну акцію, а офіційний курс фунта-стерлінга 01.04.2019 року становив 35,61625 грн.
Отже вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, із застосуванням методу прямої залежності, дорівнює 2,632 * 35,61625 * 2,7443 = 257,256 грн.
Експертизою також було визначено розрахункове значення справедливої вартості однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат станом на 01.04.2019, яке дорівнює 257,26 грн.
Згідно частини 3 статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем.
Отже, наглядова рада має право збільшити ринкову вартість акцій на 10% від визначеної вартості оцінювачем.
При визначенні оцінювачем правильної ринкової вартості однієї акції ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 він би отримав значення 234,579 грн., отже, наглядова рада могла затвердити ціну викупу однієї акції в розмірі:
234,579 * 10% + 234,579 = 258,0369 грн. (що є більше 257,256)
Виходячи з наведеного вище, позивачі вважали, що справедлива ціна обов'язкового продажу акцій ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 за одну акцію дорівнює 257,256 грн.
Враховуючи кількість акцій, що належала позивачам, та ціну акцій, яку компанія Ferrexpo AG фактично за них сплатила, розмір доплати розраховується наступним чином:
- ОСОБА_1 - справедлива вартість пакету акцій 42 476 567,18 грн (165 114 * 257,256) - вартість пакету акцій, яка сплачена Ferrexpo AG 5 653 503,36 грн = 36 823 063,82 грн;
- ОСОБА_2 - справедлива вартість пакету акцій 69 315 571,15 грн (269 442 * 257,256) - вартість пакету акцій, яка сплачена Ferrexpo AG 9 225 694,08 грн = 60 089 877,07 грн.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача 36823063,82грн. доплати, а ОСОБА_2 просив суд стягнути з відповідача 60089877,07грн. доплати.
Крім цього, позивачами було нараховано до сплати відповідачу 3 % річних та інфляційні на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України з 06.06.2019, тобто з наступного дня за днем, коли зобов'язання із сплати позивачам вартості їхніх акцій мало бути виконане в повному обсязі, по 04.06.2022 (день звернення з цим позовом до суду).
А саме: ОСОБА_1 нараховано 3311049,19грн. 3% річних та 11561569,33грн. інфляційних; ОСОБА_2 нараховано 5403150,04грн. 3% річних та 18 866 797,27 грн інфляційних, вказані обставини і стали підставою для звернення позивачів до господарського суду Полтавської області з відповідним позовом.
Відповідач у відзиві позов заперечує, мотивуючи свої заперечення наступним:
Щодо Звіту з оцінки майна № ЦП/753, відповідач зазначає, що твердження Позивачів про те, що Звіт з оцінки майна № ЦП/753 не міг використовуватися для цілей визначення ціни викупу акцій є хибним.
Так, у позовній заяві позивачі вказують, що Звіт з оцінки майна № ЦП/753 виконав оцінювач Борсук Олег Валентинович, який 30.11.2017 Протоколом № 100 засідання Екзаменаційної комісії ФДМУ (п. 1.3) був позбавлений (анульований) спеціалізації 1.1 з кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.
Але копія Протоколу засідання екзаменаційної комісії № 100 від 30.11.2017, яка була додана Позивачами до позовної заяви, взагалі не підписана та ніким не завірена, а тому не може вважатися доказом у справі.
Крім цього, якщо оригінал такого Протоколу дійсно існує, то з його тексту вбачається, що ОСОБА_5 був позбавлений спеціалізації 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них" з кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 1057, виданого 15.04.2004 Фондом державного майна України та ПВНЗ "Міжнародний інститут бізнесу".
Слід звернути увагу суду на те, що згідно Звіту про незалежну оцінку 1 простої акції ПрАТ "ПГЗК", проведеної Українською універсальною біржою (оцінювач Борсук О.В.), предметом оцінки були тільки цінні папери, і жодний об'єкт нерухомості, включаючи земельні ділянки та майнові права на них не оцінювалися. Таким чином, оцінювач Борсук О.В. мав право здійснювати оцінку цінних паперів та підписувати Звіт з оцінки майна № ЦП/753.
Крім цього, позивачі посилаючись на Висновок експертів за результатами комісійної судово-економічної експертизи, складений 22.06.2022 ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ" та на Рецензію Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Українське товариство оцінювачів" від 21.10.2019 приходить до висновку, що Звіт з оцінки майна № ЦП/753 не може братися до уваги та використовуватися, в тому числі не міг використовуватися для цілей визначення ціни викупу акцій.
Але згідно Рецензії на Звіт з оцінки майна № ЦП/753, виконаної 17.05.2019 Громадською організацією "Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки" (т. 8 а.с. 86-98), рецензентами зроблено висновок про те, що звіт, що рецензується, за формою подання матеріалів, обґрунтованістю вихідних даних та застосуванням в процесі оцінки технічних прийомів та методичних підходів відповідає вимогам нормативних актів з оцінки майна, зокрема: Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Національним Стандартам № 1 та № 3. Відповідно до мети оцінки у Звіті визначалась ринкова вартість для прийняття управлінських рішень (згідно статті 65 Закону України "Про акціонерні товариства").
У Розділі "Загальний висновок про достовірність оцінки майна" Рецензії зазначено, що відповідно до п. 67 Національного Стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" Звіт з оцінки майна № ЦП/753 1 (однієї) простої іменної акції, що належить Приватному акціонерному товариству "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", що рецензується, класифікується за такою ознакою: "Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки".
Таким чином, твердження позивачів про те, що Звіт з оцінки майна № ЦП/753 не міг використовуватися для цілей визначення ціни викупу акцій спростовуються вищезгаданою Рецензією.
Щодо справедливої вартості пакетів акцій позивачів відповідач зазначає, що ПрАТ "ПГЗК" замовляв суб'єкту оціночної діяльності оцінку ринкової вартості однієї простої іменної акції ПрАТ "ПГЗК" відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У відповідності до Звіту з оцінки майна № ЦП/753, підготовленого Українською універсальною біржею, ринкова вартість 1 простої іменної акції ПрАТ "ПГЗК" станом на 01.04.2019 становить 34,24 грн. Вказаний висновок отримав позитивну Рецензію у Всеукраїнській асоціації фахівців оцінки.
Таким чином, зважаючи на факт наявності в матеріалах даної справи звітів з оцінки ринкової вартості акцій ПрАТ "ПГЗК" станом на 01.04.2019 з різними результатами, слід констатувати, що висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Також відповідач зазначає, що всі наведені позивачами методи визначення справедливої ціни не відповідають нормам чинного українського законодавства.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 р. № 1983-\/ІІІ, для цілей цього пункту ціною обов'язкового продажу акцій є:
- щодо акцій товариств, акції яких включено до біржового реєстру, - середній біржовий курс таких акцій на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення;
- щодо акцій інших товариств - ринкова вартість акцій, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на дату отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення.
З вищенаведеної норми вбачається, що ринкова вартість акцій товариств, акції яких не включені до біржового реєстру, визначається суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
В даному випадку позивачі в позовній заяві стверджують, що законодавець надає пріоритет ціні, яка сформувалася на фондовій біржі. Але, у зазначеному вище пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1983-\/ІІІ ніякого пріоритету ціні, сформованій на фондовій біржі, не вбачається. Саме тому, намагання оцінити вартість 1 акції ПрАТ "ПГЗК" шляхом її співставлення з акціями FERREXPO PLC, які торгуються на Лондонській біржі, є лише маніпуляціями позивачів.
Те саме стосується і намагання позивачів збільшити вартість акцій ПрАТ "ПГЗК" за рахунок сум благодійних витрат, сум знецінення грошових коштів при розміщенні їх у афілійованому банку, наявності трансфертних процесів, та інших витрат, що, як визнають самі позивачі, не відповідає діючому законодавству з оцінки майна. З вищенаведеного вбачається, що позивачі невірно розуміють поняття "ринкова" та "справедлива" ціна акцій, і їх співвідношення між собою.
Так, в постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 Верховний Суд уточнив свій висновок відносно "справедливої вартості" акції для процедур сквіз-ауту:
" 152. Для забезпечення єдності судової практики щодо застосування статей 8, 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", Палата уточнює висновки, зроблені у вказаних вище постановах Верховного Суду, і зазначає, що поняття "справедлива вартість" означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб'єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб'єктом. Наглядова рада може вважатися такою, що не знаходиться під впливом мажоритарного акціонера у випадку наявності у її складі незалежних директорів, які становлять більшість від такого складу на момент ухвалення рішення про затвердження ринкової вартості акцій."
Таким чином, відповідач вважає, що розрахунки вартості акцій ПрАТ "ПГЗК", наведені позивачами, не відповідають вимогам законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, а тому не можуть бути застосовані.
Також відповідач звертає увагу, що у Висновку експертів № 1045/64701 від 29.07.2022 позивачі взагалі не ставили перед експертами питання щодо визначення розрахункового значення справедливої вартості однієї простої іменної акції ПрАТ "ПГЗК" станом на 01.04.2019, а тому невідомо на якій підставі у відповіді на зовсім інше питання № 7 експерти вирішили відповісти на непоставлене запитання позивачів. Також ті ж самі експерти у Висновку експертів № 1041/63401 від 22.06.2022 у відповіді на ідентичне запитання позивачів (запитання № 3) чомусь не намагалися відповісти на незадане запитання стосовно визначення розрахункового значення справедливої вартості однієї простої іменної акції ПрАТ "ПГЗК". Вказане може свідчити про упередженість експертів, обраних позивачами для проведення експертиз.
Також жодним чином не обґрунтований висновок позивачів, що саме в конкретному сквіз-ауті серед 410 інших сквіз-аутів метод прямої залежності надає можливість визначити вартість відновлення своєї втраченої частки, а тому це є лише припущенням позивачів.
Що стосується постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 р. у справі № 2-591/11, то відповідач вважає, що у вказаній справі суд здійснив застосування аналогії у процесуальному праві, і нічого не зазначав про можливість застосування до оцінки цінних паперів аналогії визначення вартості нерухомого майна порівняльним підходом методом одного співвідношення (співставлення). В даному випадку твердження позивачів про необхідність застосування аналогії закону при виборі допустимих методів оцінки цінних паперів, обґрунтовані не прогалиною у законодавчому регулюванні оцінки, а лише бажанням позивачів значно збільшити оцінку акцій ПрАТ "ПГЗК" станом на 01.04.2019, а відтак і суму позовних вимог.
Також ПрАТ "ПГЗК" вважає повністю безпідставними позовні вимоги про стягнення саме з нього сум заборгованості по зобов'язанню з оплати акцій ПрАТ "ПГЗК". За своєю природою процедура сквіз-ауту полягає у обов'язковому продажі акцій міноритарними акціонерами на користь власника контрольного домінуючого пакета акцій товариства. За Законом України "Про акціонерні товариства" обов'язок з оплати акцій, що викуповуються, покладений саме на власника контрольного домінуючого пакета акцій, а не на товариство.
Таким чином, позивачами в позові не обґрунтовано на якій правовій підставі ПрАТ "ПГЗК" має нести відповідальність з оплати заборгованості за зобов'язанням "Феррекспо АГ" чи то "Феррекспо ПіЕлСі" з оплати акцій позивачів.
Крім цього, відповідач зазначає, що зважаючи на те, що списання акцій ПрАТ "ПГЗК" з рахунків у цінних паперах позивачів було здійснено 11.06.2019, позивачами при зверненні 02.08.2022 до Господарського суду Полтавської області з позовом до "Феррекспо ПіЕлСі" був пропущений строк позовної давності без поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування наявності обставин, що є предметом доказування у даній справі, відповідачем надано копію Рецензії на Звіт з оцінки майна № ЦП/753, виконаної 17.05.2019 Громадською організацією "Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки".
При вирішенні спору по суті, суд приймає до уваги наступне.
Процедура обов'язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій ("сквіз-аут") запроваджена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 №1983-VIII (далі - Закон №1983-VIII).
Законом №1983-VIII статтю 65 Закону України "Про акціонерні товариства" доповнено статтею 65-2, яка встановлює порядок обов'язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій.
У пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1983-VIII зазначено, що протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.
Для реалізації прав, передбачених статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", заявник вимоги зобов'язаний у строки, передбачені цим пунктом, подати товариству повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - повідомлення), і публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства". Заявник вимоги втрачає право скористатися положеннями статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі пропуску ним передбачених цим пунктом строків направлення і публікації повідомлення і публічної безвідкличної вимоги. Вимоги до повідомлення, передбаченого цим пунктом, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Товариство зобов'язано опублікувати повідомлення на своєму веб-сайті та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом наступного робочого дня з дня його отримання.
Товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення має затвердити ціну обов'язкового продажу акцій та повідомити її заявнику вимоги.
Для цілей цього пункту ціною обов'язкового продажу акцій є:
щодо акцій товариств, акції яких включено до біржового реєстру, - середній біржовий курс таких акцій на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення;
щодо акцій інших товариств - ринкова вартість акцій, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на дату отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення.
Заявник вимоги протягом 10 робочих днів з дня отримання від товариства повідомлення про затверджену ціну обов'язкового продажу акцій надсилає товариству публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства".
Судом встановлено, що 01.04.2019 Компанія Ferrexpo АG станом на дату набрання чинності Законом №1983-VIII володіла домінуючим контрольним пакетом акцій ПрАТ "Полтавський ГЗК" та направила Товариству повідомлення про намір скористатися правом на обов'язковий продаж акцій.
З огляду на викладене, у спірних правовідносинах визначення ціни продажу акцій регулюється пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1983-VIII, а не статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства".
При цьому, як стаття 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", так і пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1983-VIII передбачають визначення вартості акцій у процедурі сквіз-аут за методом визначення ринкової вартості акцій, який здійснюється суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Інший підхід до тлумачення Перехідних положень призвів би до невиправданої дискримінації міноритарних акціонерів, щодо яких сквіз-аут здійснювався за Перехідними положеннями, а не за приписами ст. 65-2 Закону "Про акціонерні товариства".
Порядок визначення ринкової вартості майна акціонерного товариства, зокрема цінних паперів (акцій) встановлений у статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства".
Частинами першою, другою статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається: 1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність; 2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів.
Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення (частина третя статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства").
Щодо обов'язків наглядової ради в процедурі сквіз-аут:
Відповідно до ч.1 ст.51 Закону "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
Згідно з ч.3 ст.92 ЦК орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного права, закріпленими у ст.3 та інших статтях ЦК, яким мають відповідати дії будь-якого суб'єкта.
Наглядова рада як орган, створений для захисту інтересів акціонерів, має забезпечувати рівний захист всіх акціонерів товариства і рівне ставлення до них, незважаючи на розмір пакету акцій, який їм належить.
При проведенні процедури сквіз-аут наглядова рада виконує надзвичайно важливу роль - вона обирає суб'єкта оціночної діяльності і потім затверджує оцінку ринкової вартості акцій. Таким чином, саме від добросовісних, розумних дій наглядової ради при визначенні ринкової вартості акцій залежить захист інтересів всіх акціонерів.
Відповідно до ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" наглядова рада обирається рішенням загальних зборів простим або кумулятивним голосуванням. Членом наглядової ради акціонерного товариства може бути лише фізична особа. До складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси (далі - представники акціонерів), та / або незалежні директори.
Втім, те, що особа - член наглядової ради не є незалежним директором, не означає, що вона може діяти виключно в інтересах мажоритарного акціонера, бути лише його представником і діяти відповідно до наданих ним вказівок.
У Принципах корпоративного управління, затверджених рішенням НКЦПФР від 22.07.2014 №955, рекомендованих до застосування в акціонерних товариствах, містяться такі рекомендації, які відображають найкращі практики корпоративного управління:
товариство повинно забезпечити захист прав, законних інтересів акціонерів та рівне ставлення до всіх акціонерів незалежно від того, чи є акціонер резидентом України, від кількості акцій, якими він володіє, та інших факторів;
товариство має запровадити ефективні механізми захисту прав дрібних акціонерів від недобросовісних дій акціонерів - власників контрольного пакета акцій, вчинених ними особисто або третіми особами у їх інтересах (п.2.8);
якщо рішення можуть по-різному впливати на різні групи акціонерів, наглядова рада має однаково справедливо ставитись до всіх акціонерів; наглядова рада у своїй діяльності керується найкращими етичними стандартами та враховує інтереси зацікавлених осіб (п.3.1.2.);
з метою забезпечення незалежності наглядової ради до її складу доцільно включати незалежних членів, кількість яких складає принаймні 25 відсотків кількісного складу ради; незалежним вважається член наглядової ради, який не має будь-яких суттєвих ділових, родинних або інших зв'язків з товариством, членами його виконавчого органу або мажоритарним акціонером товариства і не є представником держави (п.3.1.12).
У коментарях до п.2.8 Принципів зазначено, що товариство має дбати про те, щоб рішення, які проводяться в життя контролюючими акціонерами, відповідали найкращим інтересам товариства та враховували інтереси дрібних (міноритарних) акціонерів; контролюючі акціонери не здійснюють дії, направлені на отримання зисків на шкоду товариству та іншим акціонерам; у разі зміни контролю над акціонерним товариством дрібним акціонерам надається можливість продати або вимагати викупу контролюючим акціонером або товариством належних їм акцій за справедливою (ринковою) ціною.
Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 звертає увагу, що затвердження наглядовою радою оцінки акцій не може бути лише формальним процесом в процедурі сквіз-аут, бо фактично від визначення справедливої вартості акцій залежить правомірність процедури.
Суд звертає увагу, що дослідження обставин законності і обґрунтованості рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій, яке ухвалюється відповідно до ст. 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", має істотне значення для вирішення цього спору, адже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв'язку з примусовим відчуженням належних йому акцій (постанова від 24.11.2020 у справі № 908/137/18).
Також суд звертає увагу на те, що висновком експертів за результатами комісійної судово-економічної експертизи, складеного 22.06.2022 ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ", а також рецензією на звіт, складеною Громадською організацією "Всеукраїнське об'єднання "Українське товариство оцінюваців" № 100-ЕР від 21.10.2019, звіт Української універсальної біржі визнаний таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що рішенням від 03.05.2019 (протокол № 6) наглядова рада ПрАТ "Полтавський ГЗК" затвердила вочевидь несправедливу вартість акцій, визначену Українською універсальною біржею, як ринкову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 908/137/18 зазначено, що оскільки норма, яка міститься у ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства", не визначає спеціальних способів захисту прав міноритарних акціонерів, права та інтереси яких були порушені примусовим викупом акцій за ціною, меншою за їх ринкову вартість, то особи, які вважають, що їх права та інтереси на акції були порушені вчиненням такого правочину, можуть самостійно обирати між визначеними нормативними приписами способами їх захисту (п.7.36). Також вказано, що можливість міноритарного акціонера захистити свої права в загальному порядку, визначеному нормами ЦК, у спосіб пред'явлення вимоги про стягнення з особи, на користь якої відбулося примусове відчуження акцій, грошових коштів у розмірі різниці між визначеною ціною у публічній безвідкличній вимозі та справедливою ціною таких акцій або ж у спосіб визнання недійсним зазначеного правочину, не може вважатися достатньою гарантією захисту прав цього учасника, адже за таких обставин обов'язок доказування справедливої ціни викупу акцій буде здійснюватися вже після фактичної втрати слабшою, в цих відносинах, стороною права власності та супроводжуватись необхідністю понесення останньою значних витрат на проведення оцінки майна товариства, сплату судового збору, витрат на професійну правничу допомогу тощо (п.7.35).
У справі, що розглядається, метою позивачів є отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції. Саме це вони розглядають як спосіб захисту своїх порушених прав та законних інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Аналогічні положення містяться у ст.16 ЦК, якою передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Таким чином, спосіб захисту, обраний позивачем, прямо передбачений ст. 20 ГК та ст. 16 ЦК.
Відповідач стверджував, що належним відповідачем за такою вимогою є не емітент, а покупець акцій, оскільки саме він визначав ціну у безвідкличній пропозиції про викуп акцій, акції перейшли до нього у власність, на ньому лежить обов'язок з оплати акцій.
Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 зазначає, що в процедурі сквіз-аут покупець (заявник публічної пропозиції) не визначає ціну, за якою викупляються акції. Ця ціна формується з об'єктивних показників (ціни, за якою вчинялися правочини з акціями емітента протягом останніх 12 місяців) та оцінки ринкової вартості акцій, яка затверджується наглядовою радою. Відтак саме емітент та його наглядова рада відіграють ключову роль у визначенні ціни, за якою примусово викупляються акції у міноритарних акціонерів.
Верховний Суд вважає, що оскільки ознакою домінуючого контрольного пакету акцій є наявність повного контролю над товариством з боку мажоритарного акціонера (його афілійованих осіб чи осіб, що діють з ним спільно на підставі угоди), то позивач (колишній міноритарний акціонер) має право вибору щодо відповідача, адже вигоду від викупу акцій у міноритарних акціонерів отримує насамперед товариство, у якого суттєво знижуються витрати, а також мажоритарний акціонер, який отримує повний контроль над товариством. Верховний Суд також звертає увагу, що мажоритарний акціонер може не бути покупцем акцій у процедурі сквіз-аут.
Тому відсутні підстави вважати, що саме покупець отримав вигоду від набуття акцій за заниженою ціною. Акціонерне товариство, яке діяло під домінуючим контролем мажоритарного акціонера, покупець та афілійовані з ним особи становлять по суті єдину економічну групу, їх інтереси збігаються.
Верховний Суд вважає, що обмеження міноритарного акціонера у праві звертатися з позовом про визначення суми компенсації виключно до покупця акцій істотно обмежить можливості захисту ним своїх прав.
Отже, суд відхиляє аргументи відповідача про те, що позовні вимоги мають бути адресовані саме покупцю, тобто компанії FERREXPO АG. Адже відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина "підняття корпоративної завіси". Схожі за змістом висновки також містяться у пунктах 5.22-5.23 постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі 910/12591/18 та у постанові від 29.04.2022 у справі № 905/830/21.
Відтак у цій справі позивач звернувся з позовом до ПрАТ "Полтавський ГЗК" - емітента акцій, яке суд вважає належним відповідачем.
Передаючи дану справу на новий розгляд, в постанові Верховного Суду від 03.06.24 зазначено, що колегія суддів вважає релевантними до цієї справи висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 про те, що визначена суб'єктом оціночної діяльності ринкова вартість акцій має відповідати справедливій ціні, а також щодо необхідності врахування спеціальних положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність для визначення ринкової ціни акцій.
Так, у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19 міститься посилання на те, що оцінка пакету акцій у 100% означає оцінку товариства як єдиного (цілісного) майнового комплексу, відповідно, що така оцінка має здійснюватися саме з урахуванням положень Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі - Національний стандарт №1) та Національного стандарту №3 "Оцінка цілісних майнових комплексів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 №1655 (далі - Національний стандарт №3).
Відповідно до пункту 38 Національного стандарту №1 для проведення оцінки цілісного майнового комплексу використовуються такі основні методологічні підходи: майновий (метод вартості чистих активів і метод оцінки вартості ліквідації), порівняльний (метод ринку капіталу та метод ринкових угод), дохідний (дисконтування грошових потоків або дивідендів).
Усуваючи розбіжності у судовій практиці, Верховний Суд у справі №905/671/19 уточнив правові висновки щодо застосування статей 8 та 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", які містяться у постановах від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 таким чином, що:
- при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100% пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті,
- у зв'язку з цим має бути обов'язково застосований Національний стандарт №3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 №1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за №924/15615 (реєстраційний номер Методики 0.1.18);
- майновий метод оцінки має бути обов'язково застосований поряд з іншими методами оцінки;
- не підлягає застосуванню контрольна знижка, передбачена Національним стандартом №1.
Висновком експертів № 1045/64701 за результатами комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи, проведеної ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ", було визначено ринкову вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн. за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019:
- 153,81 грн - із застосуванням доходного підходу;
- 149,65 грн - із застосуванням порівняльного підходу;
- 53,45 грн - із застосуванням балансового методу майнового підходу за формулою, яка передбачена Методикою комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18 (розділ 3.6 "Визначення вартості акцій за балансовим методом").
Скасовуючи постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 по даній справі та передаючи справу на новий розгляд, в постанові Верховного Суду від 03.06.24 зазначено, що судами під час вирішення спору не перевірялись обставини того, що наведена ціна акцій була визначена порівняльним підходом методом ринку капіталу, передбаченим пунктом 28 Національного стандарту №3 (п.5.46 постанови).
Судом встановлено, що відповідно до п. 28 Національного стандарту №3 метод ринку капіталу ґрунтується на припущенні про рівноцінність ринкової вартості цілісного майнового комплексу його ринковій капіталізації або можливій ринковій капіталізації з урахуванням вартості прав контролю.
Ринкова капіталізація цілісного майнового комплексу визначається як добуток ринкового курсу однієї акції акціонерного товариства, що існує або може бути створене на базі оцінюваного цілісного майнового комплексу, на загальну кількість акцій такого
товариства.
Ринковий курс однієї акції визначається виходячи з даних про продаж (пропонування) акцій акціонерного товариства на фондових біржах та в позабіржових торговельно-інформаційних системах.
Ринковий курс однієї акції за даними про продаж визначається з використанням інформації про останню угоду, укладену в день, що визначений як дата оцінки, а за відсутності укладених угод у цей день - з використанням інформації про останню укладену угоду до дати оцінки, на яку визначається курс, з обґрунтуванням у звіті
про оцінку можливості використання такої інформації.
Ринковий курс однієї акції за даними про пропонування (максимальна ціна, яка пропонується покупцем, або мінімальна ціна, яка пропонується продавцем) визначається за цінами пропонування, дійсними на дату, на яку визначається такий курс. У разі
відсутності пропонування на дату оцінки ринковий курс однієї акції за даними про пропонування визначається за цінами пропонування, дійсними на найближчу дату, що передувала даті оцінки, на яку визначається курс, з обґрунтуванням у звіті про оцінку можливості використання таких даних.
З метою визначення ринкового курсу однієї акції використовується лише інформація про ціну продажу останньої угоди (угод) або ціни пропонування, які є репрезентативними. Обґрунтування відхилення даних про ціну продажу або ціни
пропонування повинно міститися у звіті про оцінку цілісних майнових комплексів.
Урахування вартості прав контролю здійснюється шляхом застосування контрольної надбавки.
Можлива ринкова капіталізація цілісного майнового комплексу дорівнює добутку фінансово-економічних показників діяльності підприємства, цілісний майновий комплекс якого оцінюється, на відповідні мультиплікатори, визначені на підставі інформації про
подібні підприємства, виходячи з цін продажу (пропонування) їх цілісних майнових комплексів.
У разі проведення оцінки цілісного майнового комплексу на підставі його можливої капіталізації ринкова вартість такого майнового комплексу визначається шляхом узагальнення отриманих результатів проведення розрахунку його можливої ринкової
капіталізації, урахування вартості прав контролю та внесення у разі потреби інших поправок.
При цьому, в експертному дослідженні № 1045/64701 зазначено, що відповідно до абз. 2 п. 33 Національного стандарту № 1, п. 27, абз. 3 і 4 п. 28 Національного стандарту № 3, справедлива вартість 1 акції Реггехро рlс дорівнює 100 % її біржової вартості за даними про останню угоду, укладену в день, що визначений як дата оцінки, а за відсутності укладених угод у цей день - з використанням інформації про останню укладену угоду до дати оцінки, на яку визначається курс (т.7 а.с.216).
Тобто, встановлено наявність можливості визначення ринкової вартості акцій Реггехро рlс у порядку, визначеному Національним стандартом № 1 та Національним стандартом № 3.
Дослідженням встановлено наявність можливості визначення ринкової вартості акцій ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» у порядку, встановленому Національними стандартами № 1 та №3.
Відтак, справедлива вартість акцій Реггехро рlс та ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» дорівнює їх ринковій вартості, визначеній у порядку, встановленому Національним стандартом № 1 та Національним стандартом № 3.
Виходячи з результатів дослідження, визначення розрахункового співвідношення між справедливою вартістю акцій Реггехро рlс та ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» станом на 01.04.2019 здійснюється шляхом множення:
-розрахункової частки ринкової вартості акцій Реггехро рlс, яка формується за рахунок очікувань потенційних інвесторів щодо діяльності ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК», яка складає 85,37%;
-показника кількісного співвідношення між акціями ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» та акціями Реггехро ріс, що складає 3,2 акції Реггехро рlс до 1 акції ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» (613 967 959 / 190 994498).
Так, згідно з відомостями, оприлюдненими інтернет-провайдером фінансової інформації «finance.yahoo.com», роздруківка яких надана на дослідження, станом на 01.04.2019 біржовий курс 1 акції Реггехро рlс складав 263,20 пенсів або 2,632 фунтів стерлінгів Великобританії. Офіційний курс гривні до фунту стерлінгу станом на 01.04.2019 року становив 35,61625 грн. Відповідно, розрахункове значення справедливої вартості 1 акції ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» станом на 01.04.2019, виходячи з інформації про біржовий курс 1 акції Реггехро рlс станом на 01.04.2019 складало 257,26 грн. (2,632 * 35,61625 * 274,43%).
Виходячи з викладеного, розрахункове співвідношення між справедливою вартістю акцій Реггехро рlс та ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» станом на 01.04.2019 складає 274,43% (85,37% * 3,2), тобто розрахункова справедлива вартість 1 акції ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» станом на 01.04,2019 складає274,43% справедливої (біржової вартості 1 акції Реггехро рlс, визначеної за даними про останню угоду, укладену 01.04.2019, а за відсутності укладених угод у цей день - з використанням інформації про останню укладену угоду до дати оцінки, на яку визначається курс.
Таким чином, вартість акції ПрАТ "Полтавський ГЗК" у сумі 257,26 грн була розрахована порівняльним підходом методом ринку капіталу, передбаченим пунктом 28 Національного стандарту №3.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачі мають право на отримання компенсації за 1 акцію у розмірі 257,26 грн.
Відповідач, хоча і не погодився із вказаним розміром справедливої вартості акції, не надав суду доказів, які б спростували визначену позивачами вартість.
У частині 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності, саме відповідач, як особа, яка стверджує про неправильність здійсненого позивачами розрахунку справедливої вартості однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК", мав довести ту обставину, на яку він посилається в обґрунтування своїх заперечень.
Враховуючи кількість акцій, що належала Позивачам, та ціну акцій, яку компанія FERREXPO AG фактично за них сплатила, розмір доплати розраховано наступним чином:
- ОСОБА_1 - справедлива вартість пакету акцій 42 476 567,18 грн. (165 114 * 257,256) - вартість пакету акцій, яка сплачена FERREXPO AG 5 653 503,36 грн = 36 823 063,82 грн;
- ОСОБА_2 - справедлива вартість пакету акцій 69 315 571,15 грн (269 442 * 257,256) - вартість пакету акцій, яка сплачена FERREXPO AG 9 225 694,08 грн = 60 089 877,07 грн.
Отже, суд дійшов до висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивачів щодо стягнення з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ОСОБА_1 36 823 063,82 грн заборгованості (компенсації), та на користь ОСОБА_2 60 089 877,07 грн заборгованості (компенсації).
В цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивачів про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов'язань (постанова ВП ВС від 19.06.2019 №703/2718/16, від 19.06.2019 №646/14523/15).
При цьому дія положень статті 625 ЦК України поширюється на усі грошові правовідносини, якими є зобов'язання виражене у грошових одиницях (ст. 524, 533-535, 625 ЦК України) (постанова ВП ВС від 11.04.2018 року у справі №758/1303/15, постанова ВП ВС від 19.06.2019 року №703/2718/16, постанова ВП ВС від 04.02.2020 року №912/1120/16).
З огляду на характер правовідносин між сторонами, стягувана за позовом заборгованість є ціною товару (акцій) за правочином їх відчуження в процедурі сквіз-ауту.
При цьому, визначення ціни акцій, яку мали отримати позивачі внаслідок примусового відчуження належних їм акцій, обумовлено тим, що при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою, так як у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати та без будь-якого впливу на визначення ціни. І саме з огляду на вказані обставини, присуджені до стягнення суми мають компенсаційний характер.
Щодо строку з якого виник обов'язок зі сплати на користь позивача коштів у розмірі 36 823 063,82 грн на користь ОСОБА_1 та 60 089 877,07 грн на користь ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.
За змістом ч. 9 ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" заявник вимоги сплачує ціну акцій акціонерам шляхом перерахування грошових сум банківській установі, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), бенефіціарами якого є акціонери, у яких придбаваються акції (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів). Заявник вимоги відкриває такий рахунок умовного зберігання (ескроу) не пізніше дати надсилання публічної безвідкличної вимоги.
Вище судом встановлено, що строк, в який ПрАТ "Полтавський ГЗК" повинен був викупити у ОСОБА_1 власні акції на підставі вимоги про обов'язковий викуп акцій від 02.05.2019, закінчився 06.06.2019. При цьому обов'язковий викуп акцій повинен був здійснюватися за справедливою вартістю акцій, розмір якої становить 257,256. Тобто, зобов'язання з виплати ОСОБА_1 36 823 063,82 грн та ОСОБА_2 60 089 877,07 грн було прострочено з 06.06.2019.
Враховуючи викладене, позивачі правомірно нарахували відповідачу 3% річних та інфляційні витрати на суми невиконаних зобов'язань за період з 06.06.2019 по 04.06.2022 (день звернення з позовом до суду).
Судом перевірено надані позивачами розрахунки 3% річних та інфляційних збитків і встановлено їхню правильність.
Відповідач не надав суду заперечень щодо правомірності нарахування сум 3% річних та інфляційних збитків чи сум таких нарахувань. Контррозрахунок 3% річних та інфляційних збитків відповідачем також не надано.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 3 311 049,19 грн - 3% річних і 11 561 569,33 грн - інфляційних нарахувань, а також вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача 5 403 15004 грн - 3% річних і 18 866 797,27 грн - інфляційних нарахувань, є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідачем у відзиві зазначено про пропуск позивачами строку позовної давності за заявленими позовними вимогами. Зокрема, відповідач вказує, що списання акцій ПрАТ "ПГЗК" з рахунків у цінних паперах позивачів було здійснено 11.06.2019, отже, позивачами при зверненні 02.08.2022 до Господарського суду Полтавської області з позовом був пропущений строк позовної давності без поважних причин.
Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За змістом статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 13.10.2020 р., на усій території України установлено карантин з 12.03.2020, який неодноразово
В подальшому термін дії карантину неодноразово продовжувався.
З наведеного вище слідує, що на час дії установленого на території України карантину строк, визначений статтею 257 ЦК України, було продовжено.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування статей 256, 257, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (у редакції Закону України № 540-ІХ від 30.03.2020) викладені у постановах від 06.05.2021 р. у справі № 903/323/20, від 25.08.2021 р. у справі №914/1560/20, від 08.02.2022 року у справі № 918/964/20, від 31.05.2021 року у справі № 926/1812/21.
При цьому, додатково, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (із змінами), в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває до цього часу.
З огляду на зазначене, твердження відповідача щодо спливу строку позовної давності за заявленими позовними вимогами є безпідставною та відхиляється судом.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись статтями 129,232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00191282; адреса: 39802, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, буд. 16) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 51 695 682,34 грн, з яких: 36 823 063,82 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням, 3 311 049,19 грн. - 3% річних, 11 561 569,33 грн - інфляційні нарахування, 775 435,24 грн. витрат по сплаті судового збору.
3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00191282; адреса: 39802, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, буд. 16) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 84 359 824,38 грн., з яких 60 089 877,07 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 5 403 150,04 грн - 3% річних, 18 866 797,27 грн - інфляційні нарахування, 868 350 грн. витрат по сплаті судового збору,
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 18.04.25.
Суддя Киричук О.А.