65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення заяви
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
"21" квітня 2025 р.м. Одеса № 916/1250/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Демченко Т.І.,
дослідивши матеріали заяви (вх. №1283/25 від 28.03.2025) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 02.04.2025 залишив без руху заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та зобов'язано фізичну особу ОСОБА_1 надати у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху, заяву про усунення недоліків шляхом подання доказів, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Ухвала Господарського суду Одеської області від 02.04.2025 була доставлена ОСОБА_1 до її електронного кабінету користувача підсистемою (модулем) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи («Електронний суд») 04.04.2025 р. о 12:42 год., про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка секретаря судового засідання про доставку електронного документу (вих. №916/1250/25/18981/25 від 04.04.2025), що в свою чергу свідчить про факт отримання ОСОБА_1 вказаної ухвали суду.
15.04.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла заява сформована в підсистемі «Електронний суд» 14.04.2025, фізичної особи ОСОБА_1 про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у якій надано пояснення щодо доказів, які суд зобов'язував надати в ухвалі Господарського суду Одеської області від 02.04.2025.
1. У заяві про усунення недоліків, щодо обґрунтування наявності підстав звернення до суду, боржник зазначає ті же обставини, що у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, з посиланнями на повне виконання обов'язку з подання доказів, що підтверджують її заборгованість у розмірі 301 175,45 грн. А щодо таких доказів як договори, банківські виписки, платіжні доручення чи судові рішення, зазявник зазначає, що вона спирається на позицію Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №915/36/20, яка зазначає, що перелік доказів не є вичерпним, і боржник може подавати будь-які належні документи, які свідчать про заборгованість, у звязку із чим нею надано: Витяг із Українського бюро кредитних історій (УБКІ), який підтверджує її заборгованість перед одним банком і 21 мікрофінансовою організацією; Наявні договори з кредиторами; Банківські виписки, які показують рух коштів і платежі; Довідки про заборгованість від тих кредиторів, які надали таку інформацію.
Крім того, заявниця зазначила, що це усі докази, що вона має та вона не приховує жодного документа і надала все, що було у її розпорядженні, вона не зберігала усіх чеків чи виписок, бо в 2018 році, коли брала перший кредит, вона не могла передбачити, що опиниться в такій борговій ямі, а її життя склалося так, що кожен новий кредит здавався єдиним виходом, і вона не думала, що їй знадобляться ці докази. У зв'язку із зазначеним просить суд прийняти подані документи як підтвердження її добросовісності та зрозуміти, що я не мала наміру приховувати інформацію.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 13 травня 2024 року у справі № 922/5486/23 зазначено:
« 7.20. Встановлені судом першої інстанції обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не усунення заявником цих недоліків, унеможливлюють прийняття вказаної заяви до розгляду. Тому заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи підлягали поверненню заявнику, про що вірно зазначили суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
7.21. Заперечення скаржника з цього приводу, наведені у пункті 5.1 цієї постанови, згідно з якими суди попередніх інстанцій мали врахувати не тільки фактично надані боржником докази наявності заборгованості в заявленому розмірі перед кредиторами, але й об'єктивну можливість боржника отримати такі докази та дії, які були вчинені боржником для отримання таких доказів, а також взяти до уваги можливість зловживання з боку кредиторів шляхом навмисного ненадання інформації та документів на запити боржника щодо стану його заборгованості, відхиляються колегією суддів з наступних підстав.
7.22. Як уже зазначалося вище, залишивши заяву про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність без руху, місцевий господарський суд навів перелік доказів та пояснень, які мав надати заявник. Однак вимоги суду не були виконані в обсязі, достатньому для висновку про відповідність заяви вимогам, встановленим в статті 116 КУзПБ.
7.23. Висновку про наявність підстав для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передувало дослідження та перевірка судами попередніх інстанцій обсягу документів, доданих до самої заяви, та наданих в подальшому на виконання вимог ухвали місцевого господарського суду від 03.01.2024 про залишення згаданої заяви без руху.
7.24. Як вбачається з матеріалів справи, заявником не виконані вимоги суду щодо надання повного та вичерпного переліку фінансових зобов'язань перед кредиторами, із зазначенням як загальної суми грошових вимог кредиторів, так і окремо по кожному кредитору, із вказівкою сум заборгованості за основним зобов'язанням та неустойки (штрафу, пені), підстав виникнення зобов'язань, строку їх виконання згідно із законом або договором.
7.25. Натомість представник заявника подав клопотання про витребування у низки кредитних установ доказів, а саме: копій кредитних договорів, за якими були видані кредити чи інші позики; копій факторингових договорів та/чи договорів переуступки права вимоги, згідно з якими кредитори отримали право вимоги боргу до (за наявності); детальної довідки про наявність заборгованості по кредитним чи іншим борговим зобов'язанням із зазначенням загальної суми боргу, суми основного боргу (тіла кредиту), відсотків та штрафних санкцій (детальний розрахунок) по (боржнику). В тексті клопотання зазначено про направлення відповідних запитів на електронні адреси кредиторів.
7.26. За результатами розгляду вказаного клопотання місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні клопотання з підстав недотримання заявником вимог статті 81 ГПК України щодо надання доказів на підтвердження неможливості самостійно отримати відповідні докази. При цьому суди перевірили твердження заявника про надіслання запитів до кредиторів стосовно надання витребуваних доказів і з'ясували, що такі запити направлялись не всім кредиторам і докази відмови в наданні відповідної інформації від тих кредиторів, до яких заявником був направлений запит, суду не надані.
7.27. Доказів на підтвердження протилежного скаржником не надано та порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в цій частині не доведено.
7.28. Доводи в касаційній скарзі про часткове надання заявником кредитних договорів та виписок по рахункам щодо стану заборгованості, кредитної історії (кредитного звіту) боржника, підписаної електронним цифровим підписом та скріпленої електронною печаткою ТОВ "УБКІ", довідок про стан заборгованості, тощо (пункт 5.2 цієї постанови), а відтак і відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, відхиляється Судом з огляду на таке.
7.29. Передусім, твердження скаржника щодо відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не може бути враховано Судом, оскільки у даному конкретному випадку місцевий господарський суд не відмовив у відкритті, а повернув заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
7.30. Відносно посилання в касаційній скарзі на надання кредитної історії (кредитного звіту) боржника, колегія суддів зазначає, що оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
7.31. Самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням.
7.32. Таким чином, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
7.33. Подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у cправі №917/1604/21 і він був врахований місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали.
7.34. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала місцевого господарського суду від 03.01.2024 про залишення заяви без руху в частині надання суду належних та допустимих доказів підстав виникнення грошових зобов'язань, що підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи; банківські виписки, платіжні доручення; видаткові накладні; довідки; листи; протоколи та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, залишено заявником без виконання.
7.35. Згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.»
Таким чином, за відсутності доказів наявності вказаних обставин та їх зв'язку з неплатоспроможністю, господарським судом встановлено, що вимога ухвали Господарського суду Одеської області від 02.04.2025, в частині надання до суду обґрунтувань наявності підстав звернення до суду, у відповідності до ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, обґрунтування природи і причин своєї неплатоспроможності суду не надано.
Суд звертає увагу, що відсутність у заявника оригіналів доказів не звільняє його від обов'язку, визначеного п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, щодо зазначення у кого знаходяться оригінали доказів, та не звільняє від обов'язку вжити заходів щодо отримання засвідчених належним чином копій документів, у тому числі. У разі обґрунтованої неможливості подання зазначених заявником доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій заявником (ч. 3 ст. 164, ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).
2. Вимога ухвали Господарського суду Одеської області від 02.04.2025, в частині надання конкретизованого списку кредиторів і боржників заявником не виконана, до заяви про усунення недоліків ОСОБА_1 не надала суду виправлений конкретизований список кредиторів і боржників.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що у матеріалах заяви міститься конкретизований список кредиторів і боржників, який не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства та не містить строків виконання зобов'язань відповідно до закону або договору та повних реквізитів цих договорів, загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені), з огляду на що, суд дійшов висновку, що вимоги ухвали суду від 17.02.2025 р. в цій частині (надання конкретизованого списку кредиторів і боржників) заявником не виконано, тобто конкретизований список кредиторів і боржників не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Щодо надання суду доказів наявності або відсутності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом по що було зазначено в ухвалі Господарського суду Одеської області від 02.04.2025, заявник повторно повідомив про відсутність будь-якого майна, яке могло б бути використане для покриття витрат у справі, на підтвердження чого повторно надано Опис майна, яке на праві власності належить боржнику витяг який підтверджує відсутність зареєстрованого за ОСОБА_1 нерухомого майна, проте витягу з Єдиного державного реєстру нерухомого майна, який підтверджує відсутність зареєстрованого за ОСОБА_1 нерухомого майна суду надано не було, що свідчить про невиконання боржником вимог приписів КУзПБ, а саме ч. 5 ст. 34.
4. Вимога ухвали Господарського суду Одеської області від 02.04.2025, в частині надання заявником Проекту плану реструктуризації боргів оформленого відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства ОСОБА_1 також не виконана, оскільки суду повторно до заяви про усунення недоліків надано аналогічний за свої змістом Проект плану реструктуризації боргів, який було подано із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Із зазначеного проекту плану реструктуризації боргів вбачається, що загальні доходи боржника (в місяць) - 4 000,00 грн; у п. 4.2. вказано, що доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів складають - 4 000,00 грн (з урахуванням того, що строк виконання плану реструктуризації боргів боржника складає 5 років; загальні витрати боржника (в місяць) - 3 028 грн., різниця між доходом та витратами боржника (в місяць) - 972 грн., сума, яка буде виділятися для погашення вимог кредиторів (в місяць) - 972 грн, розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб (в місяць) - 3 028 грн., вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 124 КУзПБ - 301 175,45 грн. З урахуванням щомісячних виплат на погашення вимог кредиторів в розмірі 972 грн на протязі 5 (п'яти) років загальний розмір погашення вимог кредитора складатиме 58 320,00 грн, що не спів розмірно розміру вимог.
Однак, заявником жодним чином не підтверджено походження щомісячних доходів у загальному розмірі 4 000,00 грн, адже ОСОБА_1 із грудня 2024 року не працевлаштована та заробітної плати не отримує, офіційних доходів, які би обліковувались податковими органами заявник не має.
Зважаючи на відсутність доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 матиме дохід у розмірі 4 000,00 грн та джерел такого доходу, господарський суд дійшов висновку, що заявник надала Проект плану реструктуризації боргів не оформлений у відповідності до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, із зазначенням інформації про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів та надати відповідні докази в обґрунтування зазначених даних.
Суд при розгляді питання прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду не здійснює оцінку доказів, а перевіряє чи всі визначені Кодексом України з процедур банкрутства докази, необхідні для прийняття заяви та проведення підготовчого засідання надані заявником.
Суд застосовує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, згідно з яким з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).
Згідно з положеннями частини першої статті 115 та статті 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених частиною третьою статті 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У постанові від 13.05.2024 р. по справі №922/5486/23 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду, якою залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2024р. та ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.01.2024р. про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначив наступне.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Встановлені судом першої інстанції обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не усунення заявником цих недоліків, унеможливлюють прийняття вказаної заяви до розгляду. Тому заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи підлягали поверненню заявнику.
Висновку про наявність підстав для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передувало дослідження та перевірка судами попередніх інстанцій обсягу документів, доданих до самої заяви, та наданих в подальшому на виконання вимог ухвали місцевого господарського суду про залишення згаданої заяви без руху(вказана позиція викладена у постанові від 13.05.2024 р. по справі №922/5486/23 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Ч. 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Крім того, господарський суд зазначає, що в силу ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Згідно ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Встановлені судом обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не виконання ОСОБА_1 вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 02.04.2025 не усунення недоліків, виявлених судом, унеможливлюють прийняття вказаної заяви до розгляду, з урахуванням чого, суд повертає вказану заяву на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї документами - повернути заявнику.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до приписів ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
!!! Заява (вх. №1283/25 від 28.03.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 була направлена до Господарського суду Одеської області за допомогою підсистеми “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, досліджувалась судом у електронному вигляді, у зв'язку із чим паперова її версія Заявнику не направляється.
Ухвала набрала законної сили 21.04.2025 та може бути оскаржена у порядку, ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ОСОБА_1 .
Суддя Т.І. Демченко