Справа № 760/25125/24
Провадження № 2/175/2914/24
Іменем України
"22" квітня 2025 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з позовною заявою Донецької обласної державної адміністрації про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_2 , факт смерті якої був встановлений рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 17.04.2024 року (справа №760/8651/24). Вказаним вище рішенням суду також встановлений факт смерті батька позивача - ОСОБА_3 . 12.07.2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі, а саме недоотриманої пенсії, яка була нарахована спадкодавцю за життя, проте останній було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з пропущенням шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15.10.2024 року вказану цивільну справу було передано на розгляд за підсудністю до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 року, головуючим суддею по даній справі обрано Журавель Т.С.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито підготовче провадження у справі.
Представник відповідача через систему «Електронний суд» надіслала відзив, в якому заперечує проти залучення Донецької обласної державної адміністрації в якості відповідача, посилаючись на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» було утворено Донецьку обласну військову адміністрацію, у зв'язку з чим було отримано додатковий статус та розширено повноваження під час запровадженого воєнного стану в Україні, при цьому Донецька обласна державна адміністрація не стала правонаступником повноважень органів місцевого самоврядування Донецької області. Крім того, зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність заборгованості у Пенсійного Фонду України щодо пенсійних виплат перед ОСОБА_2 . Розгляд справи представник відповідача просила здійснювати без її участі.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 року закрито підготовче засідання у справі та призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 12.07.2024 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області зроблено актовий запис №227 від 10.02.1972 року. Батьком записаний ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Калінінським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Донецька Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_1 , про що 15.03.1996 року зроблено актовий запис №158. Батьком записаний ОСОБА_3 , матір'ю - ОСОБА_5 .
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 17.04.2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту задоволено, встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: Челябінська область, сел. Копейськ, громадянки України, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце смерті: Україна, м. Донецьк та факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження: Запорізька область, м. Бердянськ, громадянина України, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце смерті: Україна, м. Донецьк.
12.07.2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сєніної О.О. з заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі - ОСОБА_2 , а саме недоотриманої пенсії, яка була нарахована за життя.
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сєніної О.О. від 16.07.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки остання пропустила строк для прийняття спадщини.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України передбачено, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Положеннями ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Згідно ч. 2 ст. 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ст. 1272 ЦК України, у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Судом встановлено, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ніхто крім її онуки - ОСОБА_1 , до нотаріуса не звертався, відомості про наявність спадкоємців, які відповідно до ст. 1241 ЦК України мають право на обов'язкову частку, також відсутні.
Таким чином судом встановлено, що позивач має право на отримання спадщини, проте остання пропустила встановлений чинним законодавством строк для прийняття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з положеннями ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин.
Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.
У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18) зроблено висновок, що «належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 121 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Судом встановлено, що останнє місце проживання спадкодавця: АДРЕСА_1 , при цьому інших зареєстрованих осіб за вказаною адресою немає, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що саме Донецька міська рада, як самостійний орган місцевого самоврядування, є належним відповідачем у даній справі.
Положеннями ст. 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
У відповідності до ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що жодних клопотань про заміну відповідача позивачем та його представником заявлено не було.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18); постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року по справі № 752/3612/19 (провадження № 61-1129св20), від 22 березня 2023 року по справі № 509/5080/18 (провадження № 61-11707св22) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Отже, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
На підставі викладеного, з урахуванням того, що Донецька обласна державна адміністрація є неналежним відповідачем у даній справі, суд доходить висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 19, 27, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. С. Журавель