Справа № 209/1522/25
Провадження № 3/209/388/25
22 квітня 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Корнєєва І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли із Відділення поліції № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
24 лютого 2025 року в провадження Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області одночасно надійшли адміністративні матеріали справи №209/1522/25 (провадження №3/209/388/25) та №209/1522/25 (провадження №3/209/389/25), про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №248708 від 16.02.2025 року, ОСОБА_1 16.02.2025 року о 17.50 годині, за адресою м.Кам'янське, шосе Єлизаветівське шосе 27 км, керував транспортним засобом "ВАЗ 21063" державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування таким транспортним засобом, чим порушив ст.15 ЗУ "Про дорожній рух", чим порушив п.2.1.а.ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №248713 від 16.02.2025 року, ОСОБА_1 16.02.2025 року о 17.50 годині, за адресою м.Кам'янське, шосе Єлизаветівське шосе 27 км, керував транспортним засобом "ВАЗ 21063" державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищення зжавовсті рухів, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан нарктотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5.ПДР - Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В судове засідання, призначене на 10.03.2025 року о 09.30 годині, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення. Внаслідок неявки ОСОБА_1 судове засідання було відкладено на 26.03.2025 року на 09.40 годину.
В судове засідання, призначене на 26.03.2025 року на 09.40 годину, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення. Внаслідок неявки ОСОБА_1 судове засідання було відкладено на 22.04.2025 року на 09.30 годину.
В судове засідання, призначене на 22.04.2025 року на 09.30 годину, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином, що підтверджується поштовим конвертом, який повернувся на адресу суду з відміткою "вручено".
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , поставивши свій підпис 16.02.2025 року у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №248713 від 16.02.2025 року, ЕПР1 №248708 від 16.02.2025 року, як особа, що притягається до адміністративної відповідальності зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, …. тощо.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
В судовому засіданні встановлено, що стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей щодо протиправності дій працівників поліції під час складання протоколу, оскарження таких дій та його результатів, порушень норм ст.266 КУпАП судом не встановлено та матеріали справи не містять. Відеозйомка працівниками поліції проводилась відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», за допомогою нагрудного реєстратора, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
У відповідності до п. 2.5. "Правил дорожнього руху", водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави для зупинки транспортного засобу або відсутність таких підстав не спростовують факту керування особою транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, не звільняє особу від проходження відповідного огляду. Суд вважає, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія пройти відповідний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Вивчивши матеріали справи та оглянувши відеозаписи, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №248713 від 16.02.2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністратвне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4087814 від 1602.2025 року; рапортом, довідкою інспектора СРПП ВП №1 КамРУП старшого лейтенанта поліції Шайко С., фототаблицею, DVD-диском із відеозаписом доданим до протоколу.
До того ж, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 16.02.2025 року о 17.50 годині, за адресою м.Кам'янське, шосе Єлизаветівське шосе 27 км, керував транспортним засобом "ВАЗ 21063" державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування таким транспортним засобом, чим порушив ст.15 ЗУ "Про дорожній рух", чим порушив п.2.1.а.ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування такми транспортним засобом.
Диспозиція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті (ч.2 - Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом).
Згідно довідки інспектора СРПП ВП № 1 Кам'янського РУП старшого лейтенанта поліції Шайко С. встановлено, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності 17.08.2024 року, протокол ЕНА №2852196 від 17.08.2024 року, за ст.126 ч.4 КУпАП накладено штраф в розмірі 20400,00 грн., протокол ЕПР1 №236834 від 02.02.2025 року, за ст.130 ч.1 КУпАП матеріал направлений до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська, протокол ЕПР1 №236829 від 02.02.2025 року, за ст.126 ч.5 КУпАП матеріал направлений до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Дослідивши матеріали справи, протокол про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Підстав для закриття справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 судом не встановлено, також відсутні підстави для застосування ст. 22 КУпАП.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Виходячи з вказаної правової норми, вважаю, що вищезазначені справи повинні бути об'єднані в одне провадження, та за результатами їх розгляду прийнято одне рішення, оскільки протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 надійшли на адресу суду одночасно та постанова по жодній із справ ще не приймалась.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, суд вважає необхідним об'єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення та, відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною та достатньою для попередження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних стягнень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.36, ст. 187, ст. ст. 283, 284, 294 КУпАП,
Об'єднати в одне провадження справи №209/1522/25 (провадження №3/209/388/25) та №209/1522/25 (провадження №3/209/389/25) про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч. 1 ст.130 КУпАП, об'єднаній справі присвоїти №209/1522/25 (провадження №3/209/388/25).
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 не встановлено, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 не встановлено, на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (EAП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Строк пред'явлення постанови для виконання - три місяці - з дня її винесення.
Суддя І.В. Корнєєва