Постанова від 21.04.2025 по справі 210/1176/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1176/25

Провадження № 3/210/566/25

ПОСТАНОВА

іменем України

21 квітня 2025 року

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2025 року у провадження судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу, відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, надійшов Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 737217 від 16.02.2025 року складений відносно ОСОБА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 737217 складеного 16.02.2025 року, о 15 год. 00 хв., інспектором взводу № 2, роти № 2, батальйону № 1 полку ПП в м. Кривому Розі Дніпропетровської області старшим лейтенантом поліції Пархоменко В.В., що 05.10.2024 року о 07 годині 33 хвилин в м. Кривому Розі, в Металургійному районі, вулиця Олександра Васякіна, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Megane, д.н.з.: НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей). Від проходження медичного на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засіданні призначене на 12 березня 2025 року ОСОБА_1 присутній не був, однак, поза межами судового засідання від адвоката Ільчук Д.Ю. надійшло клопотання про ознайомлення та перенесення розгляду справи. Вказане клопотання судом було задоволено та відкладено розгляд справи на 01 квітня 2025 року.

01 квітня 2025 року у судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Ільчук Д.Ю. не з'явились, однак, поза межами судового засідання 31 березня 2025 року від адвоката Ільчук Д.Ю. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з його перебуванням на лікарняному. Вказане клопотання судом було задоволено та відкладено розгляд справи на 21 квітня 2025 року.

21 квітня 2025 року у судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Ільчук Д.Ю. присутніми не були, від захисника надійшли Лист непрацездатності №16615783-203142932, який відкритий 16.04.2025 року на ім'я ОСОБА_2 та Довідка вих. №в/12-743 від 01.04.2025 року, відповідно до якої солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України. Просив суд проводити розгляд справи без участі ОСОБА_1 , який перебуває на військовій службі та не має можливості бути присутнім у судовому засіданні, та його захисника.

У письмових запереченнях захисник зазначив, що під час складання вказаного протоколу про адміністративне правопорушення інспектором поліції були допущені численні порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зазначені в протоколі ознаки сп'яніння є надуманими, без врахування погодних умов та перебування водія на вулиці більше трьох годин поспіль, після стресової ситуації. Просив суд звернути увагу, що безпосередньо інспектором патрульної поліції були оголошені водію ознаки сп'яніння та запропоновано пройти огляд, більш ніж через три години після зупинки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ставиться в вину порушення п. 2.5 ПДР України, який вимагає від водія на законну вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних обов'язків має наслідком відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, серед іншого, настає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, однією з ознак складу правопорушення є відмова від проходження огляду саме у встановленому законом порядку, тому орган, який складає матеріали справи про адміністративне правопорушення, повинен довести дані факти.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Процедура виявлення у водіїв ознак сп'яніння, а також проведення огляду на стан сп'яніння, деталізована в підзаконному нормативно правовому акті, а саме Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735.

Відповідно до п.п. 2 Розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, огляду та стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 6 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з п. 7 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).

Тобто, законодавством визначена чітка процедура проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, яка вимагає від уповноваженого суб'єкта, в даному випадку працівника поліції, у разі виявлення ознак алкогольного сп'яніння у водія, тобто особи, яка керує транспортним засобом, запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, поліцейський зобов'язаний запропонувати водію пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. І лише у разі відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, скласти протокол за порушення п. 2.5 ПДР України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано обставини інкримінованого правопорушення, зокрема вказано про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а також про його відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в порядку встановленому законом.

Однак, сам протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції, складені уповноваженим суб'єктом, не можуть бути беззаперечним доказом вини у вчиненні правопорушення. Обставини викладені у протоколі, рапорті поліцейського, які є документами складеними уповноваженим суб'єктом, мають бути підтверджені й іншими доказами, що мають узгоджуватися між собою.

З відеозапису доданого до протоколу, що є об'єктивним доказом, слідує, що ОСОБА_1 був учасником дорожньо-транспортної пригоди по приїзду на місце пригоди інспекторів патрульної поліції та спілкування з водієм, працівник поліції спочатку не повідомляв водієві про наявність у нього ознак сп'яніння та роз'яснив, що після приїзду карети швидкої допомоги та госпіталізації пасажира іншого транспортного засобу буде вирішуватись питання щодо складання відносно протоколу про адміністративне правопорушення чи порушення кримінальної справи. При цьому інспектор поліції просить привести Драгер для проведення огляду водія на місці зупинки транспортного засобу та повідомляє водієві, що вбачає у нього ознаки алкогольного сп'яніння, проте без зазначення переліку яких саме ознак. Через деякий час на відео з'являється невідомий чоловік у цивільний формі та пропонує ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, на що водій відмовляється та говорить, що він вже замерз перебуваючи на вулиці такий тривалий час, у нього день народження, він дуже поспішає додому так як ввечері вони планують святкування у кафе. На що чоловік на відео зухвало хапає водія за верхній одяг та починає розповідати, що у разі якщо він не хоче проїхати до медичного закладу йому слід поставити підпис про відмову, водій погоджується та ставить підпис. Через деякий час, чоловік у цивільному одязі який пропонував пройти ОСОБА_1 огляд, звертається до одного з інспекторів патрульної поліції та повідомляє, що підстави для порушення кримінальної справи відсутні, тому їм слід скласти відносно водія протокол про адміністративне правопорушення при цьому документ на якому водій ОСОБА_1 ставив підпис про відмову від проходження медичного огляду він залишає в себе та пропонує інспектору поліції запропонувати водієві пройти повторно огляд відповідно до встановленого законодавством порядку. І лише о 15 год. 10 хв. інспектор поліції повідомляє водієві ОСОБА_1 ознаки сп'яніння та пропонує пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі. При цьому весь час водій ОСОБА_1 перебуває на вулиці, події відбуваються 16 лютого 2025 року, і такі ознаки сп'яніння як порушення координації рухів могло бути викликане тривалим перебуванням водія на вулиці у холодну пору руку. Щодо ознаки сп'яніння у вигляді почервоніння очей, слід зазначити, що під час перегляду вказаної ознаки не було виявлено.

Відповідно до п. 9 Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

З досліджених доказів слідує, що працівник поліції діяв саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, не маючи на меті встановлення дійсних обставин справи, факту перебування чи не перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, що є першочерговим завданням при захисті інтересів держави та суспільства від правопорушень на транспорті, в тому числі таких тяжких правопорушень як керування транспортними засобами у стані сп'яніння.

Наданий суду акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказано, що нібито ОСОБА_1 відмовився проходити огляд з застосуванням спеціального технічного засобу, суд розцінює критично, оскільки зміст вищевказаного акта суперечить змісту відеозапису з місця події, згідно якого огляд на місці події поліцейським з застосування спеціального технічного засобу ОСОБА_1 жодного разу не пропонувався, від такого огляду він не відмовлявся.

Наданий суду рапорт працівника поліції, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в порядку визначеному законом, суд розцінює критично, оскільки як слідує з відеозапису на місці події працівник поліції не дотримався порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а саме не запропонував пройти огляд на місці події за допомогою спеціального технічного засобу, відповідно від такого огляду ОСОБА_1 не відмовлявся. Дані відеозапису свідчать про відмову ОСОБА_1 проти огляд в медичному закладі, а не на місці події, право пройти який на місці йому гарантовано законом.

Оскільки всі обґрунтовані сумніви мають трактуватися на користь особи, яка притягається до відповідальності, суд не приймає вказані акт та рапорт до уваги як докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Суд приходить до висновку, що суб'єктом уповноваженим на складення протоколу про адміністративне правопорушення, перед судом, поза розумним сумнівом, не доведено факту відмови ОСОБА_1 , як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в порядку визначеному законом.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та змінювати фабулу інкримінованого особі правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що справа підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Доводи сторони захисту про відсутність причин для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовані дослідженим у судовому засіданні відео з боді-камер, відповідно до якого ОСОБА_3 був причетний до дорожньо-транспортної пригоди.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Виходячи з викладеного ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки "поза розумним сумнівом" належними та допустимими доказами вина останнього не доведена, а обставини зазначені в протоколі - не підтверджені.

Таким чином, під час судового розгляду в діях ОСОБА_1 встановлено відсутність самої події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП України.

Відсутність об'єктивної сторони свідчить про відсутність його складу, що згідно положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.

При цьому, суд враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Відповідно до стаття 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки належних, допустимих та несуперечливих доказів вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 130, 245, 247 п.1, 251, 252, 283, 284 КУпАП України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185-3 КУпАП.

Суддя: Н. Ю. Вікторович

Попередній документ
126764700
Наступний документ
126764702
Інформація про рішення:
№ рішення: 126764701
№ справи: 210/1176/25
Дата рішення: 21.04.2025
Дата публікації: 23.04.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Металургійний районний суд міста Кривого Рогу
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (21.04.2025)
Дата надходження: 03.03.2025
Предмет позову: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Розклад засідань:
01.04.2025 12:15 Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу
21.04.2025 11:45 Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВІКТОРОВИЧ НАТАЛЯ ЮЛЬЯНІВНА
суддя-доповідач:
ВІКТОРОВИЧ НАТАЛЯ ЮЛЬЯНІВНА
захисник:
Ільчук Дмитро Юрійович
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Полянський Микола Миколайович