Справа № 210/4280/24
Провадження № 6/210/45/25
іменем України
22 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі:
головуючої судді Вікторович Н.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Біди А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг подання державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Грицик Лідії Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 -
18 квітня 2025 року державний виконавець Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Грицик Л.О. звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 .
В обґрунтування подання державний виконавець зазначила, що на виконанні у Саксаганському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №77151995 з виконання виконавчого листа №210/4280/24 виданого 05.11.2024 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи заборгованість у розмірі 87 334,28 грн. 12.02.2025 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запит до державного реєстру речових прав від 25.02.2025 наявне майно належне боржнику на праві власності та згідно відомостей з МВС транспортний засіб. 17.02.2025 року на адресу боржника надсилались виклики, однак на виклики ОСОБА_1 не з'явилась, у зв'язку з чим, посилаючись на вимоги ст. 441 ЦПК України державний виконавець звернувся до суду з вказаним поданням.
Суд, дослідивши подані докази у справі, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 77151995 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи заборгованість у сумі 87334,28 грн., стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи судовий збір у розмірі 1514 грн. та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи судовий збір у розмірі 1514 грн.
12.02.2025 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, державний виконавець, як на підставу для його задоволення, вказує, що під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що у боржнику на праві власності належить майно та транспортний засіб, боржник доходи не отримує, добровільно рішення суду не виконує, що свідчить про ухилення боржник від виконання судового рішення.
Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21.01.1994 «Про порядок виїзду з України і виїзду України громадян України» (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзд за межі України вирішується при виконанні судових рішень, у порядку, передбаченомуст.18 Закону України"Про виконавче провадження" таст.441 ЦПК України зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутись і бути об'єктивно наявним та вбачатись з матеріалів виконавчого провадження. Обов'язок щодо підтвердження цих обставин покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді за межі України.
Таким чином, для обмеження громадянина у праві виїзду за кордон, державний виконавець має навести суду підтверджуючі обставини, що боржник вчиняє дії, які направлені на ухилення від сплати боргу, при цьому має можливості виконати своє зобов'язання.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
Тому твердження державного виконавця стосовно ухиляння боржника від виконання рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, оскільки державним виконавцем не надано необхідних і достатніх доказів, які б свідчили про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, що йому відомо про відкриття виконавчого провадження, а обмеження у праві виїзду за кордон дасть можливість стягнути суму боргових зобов'язань, що в даному випадку не дає суду достатніх підстав для обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд не знаходить підстав для задоволення подання.
На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 33 Конституції України, Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ст. ст.247,441 ЦПК України, суд, -
В задоволенні подання державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Грицик Лідії Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Н. Ю. Вікторович