Справа № 210/2119/19
Провадження № 2-с/210/23/25
іменем України
18 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю., розглянувши матеріали заяви адвоката Йолкіна Андрія Валерійовича подану в інтересах ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 25.04.2019 року за заявою Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за отримані послуги з централізованого постачання холодної води,
17 квітня 2025 року в провадження судді надійшла заява адвоката Йолкіна Андрія Валерійовича поданап в інтересах ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 25.04.2019 року за заявою Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за отримані послуги з централізованого постачання холодної води. В обґрунтування вимог представник боржника Радкевича В.В. зазначив, що виконавче провадження з примусового виконання судового наказу завершено, однак, відомості про заявника і надалі містяться в Єдиному реєстрі боржників. ОСОБА_1 ні коли не проживав у квартирі АДРЕСА_1 , його місце проживання зареєстровано за вказаною адресою, проте споживачем послуг стягувача він інколи не був .
Дослідивши матеріали заяви, доходжу наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення суду представник боржника зазначає, що він не був споживачем послуг стягувача, оскільки будучи зареєстрованим за вказаною адресою, фактично там не проживав.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» слідує, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
З вказаного слідує, що не зважаючи на фактичне проживання відповідача за іншою адресою, законом не передбачено підстав для звільнення його від зобов'язання з оплати житлово-комунальних послуг за зареєстрованим місцем проживання.
Відповідачі офіційно у встановленому порядку не відмовились від послуг, які надавав позивач за адресою їх зареєстрованого місця проживання.
Так згідно п.п. 29, 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005, у споживача є право, а у надавача послуг кореспондуючий обов'язок, зменшувати розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з фактичного місця проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).
Таким чином, для того, щоб відступити від правила по замовчуванню щодо наявності у особи, місце проживання якої законно зареєстровано у квартирі, в якій надаються комунальні послуги, обов'язку по їх оплаті, така особа має подати надавачу послуг відповідну заяву із доказами, що підтверджують її відсутність в такому житлі, що за обставин цієї справи не мало місця та скаржником в апеляційній скарзі не спростовується. В протилежному випадку у надавача послуг є законні підстави виставляти вимогу про їх оплату усім особам, місце проживання яких зареєстровано у квартирі, що відповідатиме приписам ст. ст. 64, 156 ЖК України про обов'язок мешканця утримувати своє житло.
Суддя зазначає, що відповідно до ч.ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Однак, заявником не зазначено про необґрунтованість вимог стягувача, та більш того, сплачено заборгованості, наявність якої ним визнано, та відносно якої було видано судовий наказ.
Таким чином, підстав для скасування судового наказу не вбачається.
Керуючись ст.ст. 170, 171 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви адвоката Йолкіна Андрія Валерійовича подану в інтересах ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 25.04.2019 року за заявою Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за отримані послуги з централізованого постачання холодної води - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Н. Ю. Вікторович