іменем України
Справа № 210/1857/25
Провадження № 1-кс/210/824/25
22 квітня 2025 року
Слідча суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у розгляді клопотання: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрювана ОСОБА_4 , захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 , за участі слідчого СВ Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025041710000328, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.03.2025 року,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянка України, має середню освіту, офіційно не працевлаштована, на утриманні неповнолітніх, малолітніх дітей не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима, останній раз: 21.02.2022 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 309, ч. 1 ст. 70, 72, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 03.02.2025 року звільнена умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 3 місяці 11 днів,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Слідчій судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 22 квітня 2025 року надійшло вищевказане клопотання в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 28 березня 2025 року за №12025041710000328 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, з мотивів викладених у ньому, просив його задовольнити. Зазначає, що інші більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані щодо ОСОБА_4 , оскільки метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечує запобігання спробам підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи впливати на потерпілого та свідків.
Слідчий підтримав подане клопотання.
Підозрювана заперечувала щодо задоволення клопотання, зазначила, що потерпілий її співмешканець і він дозволив їй зняти гроші з картки. Наразі вони примирилися і претензії відсутні. Потерпілий планує забрати заяву.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 , клопотала про обрання відносно підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу.
Виклад обставин та правова кваліфікація
Слідче відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 березня 2025 року за №12025041710000328, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що 16.03.2025 вона, перебуваючи у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 разом з потерпілим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які перебували на банківському рахунку потерпілого ОСОБА_7 , діючи повторно в умовах воєнного стану, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №64/22, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його шкідливі наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи таємно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи настання таких, використовуючи мобільний пристрій потерпілого марки «Samsung» моделі «Galaxy S9» попередньо знаючи пароль входу у банківський додаток АТ «Акцент банк» здійснила вхід до акаунту на ім'я потерпілого в період часу з 11 год. 07 хв. 16.03.2025 по 11 год. 13 хв. здійснила переказ грошових коштів на свою банківську платіжну картку, емітовану АБ «УКРГАЗБАНК» № НОМЕР_1 у сумі 5500 гривень та 16.03.2025 здійснила переказ грошових коштів о 18 год. 49 хв. на мобільний номер телефону НОМЕР_2 у сумі 50 гривень, тим самим обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд. Внаслідок дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 спричинено матеріального збитку на суму 5550 гривень.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану».
В ході досудового розслідування зібрано сукупність належних і достатніх доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, що слугувало підставою для повідомлення про підозру.
Сторона обвинувачення як підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, окрім обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, покликається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана зможе вчинити наступні дії: 1) переховуватись від органу досудового розслідування та суду, 3) незаконно впливати на учасників кримінального провадження, зокрема, на потерпілого та свідків; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Мотивація суду
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, зокрема запобіжні заходи. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
У відповідності до вимог статті 42 КПК України ОСОБА_4 набула статус підозрюваної.
Згідно з статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження. Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція частини 4 статті 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри
Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи .
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_4 , до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
Для визначення причетності ОСОБА_4 до події кримінального правопорушення слідчою суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 28.03.2025 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 29.03.2025 року; протокол огляду речей від 29.03.2025 року; протокол огляду документу від 17.04.2025 року; протокол огляду речей та документів від 03.04.2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 07.04.2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 07.04.2025 року, протокол допиту свідка ОСОБА_10 та інші матеріали у їх сукупності.
Досліджені матеріали досудового розслідування у взаємному зв'язку з обставинами кримінальних правопорушень, дають слідчій судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності підозрюваної до вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України за обставин, встановлених органом досудового розслідування.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише визначає причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків кримінального провадження
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Заявлені стороною обвинувачення ризики, визначені у пунктах 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України заслуговують на увагу.
Ризик втечі суд оцінює у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності .
Слідча суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч.1 ст. 177 КПК), в цьому провадженні достатньо обґрунтований, оскільки ОСОБА_4 має спроможність безперешкодно змінити місце постійного мешкання, залишити межі міста Кривого Рогу, а враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення та тяжкість можливого покарання, що збільшує ризик втечі і його можливо відвернути лише взявши особу під варту.
Підозрювана не має міцних соціальних зв'язків, які б стримували її поведінку.
Слідча суддя погоджується що існує ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків (п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України), який обумовлюється тим, що достовірно знаючи анкетні дані, а також місце мешкання потерпілого та свідків, підозрювана зможе прямо або опосередковано із використанням інших осіб здійснювати моральний або фізичний вплив на них з метою зміни останніми показань та недопущення його викриття у вчиненні злочинів.
Свідки та потерпілий не допитані в судовому засіданні, досудове розслідування на початковій стадії, тому враховуючи характер підозри у сукупності з встановленим способом вчинення протиправних кримінально-караних дій, застосування більш м'якого запобіжного заходу, може негативно вплинути на повне та всебічне дослідження фактичних обставин, унеможливить розкриття осіб, що могли бути причетні до вчинення злочину, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, або які сприяли їх вчиненню.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5, ч.1 ст. 177 КПК України) достатньо обґрунтований, та є цілком вірогідним. Цей ризик підтверджується тим, що попри те, що ОСОБА_4 не вперше притягується до кримінальної відповідальності, будучи засудженою до покарання у вигляді позбавлення волі, на шлях виправлення не стала, та продовжувала свою протиправну кримінально-карану діяльність, будучи умовно-достроково звільненою у лютому 2025 року. При цьому, ОСОБА_4 інкримінується таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Слідча суддя вважає, доведеним, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, і на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо альтернативного запобіжного заходу
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.
Підозрюваній не може бути обрано більш м'який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, так як останній полягає в забороні підозрюваній, залишати житло цілодобово або у певний період доби, оскільки підозрювана раніше судимий, звільнена умовно-достроково, що не стримало її від вчинення дій, які переслідуються кримінальним законом та за які передбачена відповідальність.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваної у зв'язку із відсутності письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваної на волі не сприятиме виконанню покладених на неї процесуальних обов'язків.
Приймаючи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, слідча суддя доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним і пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити.
Зважаючи на те, що кримінальне провадження розпочате 28.03.2025 року та на особливості досудового розслідування відповідної категорії кримінальних правопорушень, слідча суддя вбачає обґрунтованим тримання під вартою на строк , що не перевищує 60 днів.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов'язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов'язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи майновий стан підозрюваної, яка має непогашені судимості за вчинення кримінальних правопорушень, офіційно не працевлаштована, не має законних джерел доходу та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у випадку визнання її винуватою, а також встановлені ризики, слідча суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п"ятсот шістдесят) гривень, оскільки саме такий розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваної, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрювану процесуальних обов'язків, у випадку її внесення.
Підстав для незастосування застави слідча суддя не вбачає.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025041710000328, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.03.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань (№3)" строком на 60 (шістдесят) днів, а саме з 22 квітня 2025 року до 20 червня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов'язків, передбачених КПК України на рівні 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п"ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області у будь-який момент впродовж дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступні процесуальні обов'язки (ст. 194 КПК України): прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суд про зміну свого місця реєстрації, проживання, контактних номерів мобільного телефону (в залежності від стадії кримінального провадження); докласти зусиль до пошуку роботи.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Роз'яснити, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 .
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрювана вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 22 квітня 2025року та проголошено 22 квітня 2025року о 15 год. 15 хв. в залі Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (пр-т Миру, 24, м. Кривий Ріг, зал с/з 309).
Слідча суддя: ОСОБА_1