Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/654/25
Номер провадження2/173/692/2025
іменем України
22 квітня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Усенко Ю.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На даний час вона навчається на другому курсі денної форми навчання, Відокремленого підрозділу “Фахового коледжу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського» за спеціальністю 081 “Право», за контрактом, стипендію не отримує. Термін навчання з 01.09.2024 року по 30.06.2027. Загальна вартість навчання згідно з умовами договору про надання освітніх послуг складає 59100,00 грн. Вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить: 2024-2025 роки - 18300,00 гривень; 2025-2026 роки - 19700,00 гривень; 2026-2027 роки - 21100,00 гривень. На даний час вона проживає разом із ОСОБА_3 та перебуває на повному її утримані.
Оскільки ОСОБА_2 , добровільно матеріальної допомоги їй, як своїй доньці не надає вона опинилася в скрутному становищі, так як через навчання не може піти працювати. Позивач просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі частини з усіх видів доходу, заробітку до досягнення нею 23-х років.
Провадження у справі відкрито 18.03.2025 року.
Справа розглядалась за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Відповідач на позовну заяву відзив не надав.
Третя особа клопотань, письмових пояснень не подала.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
На даний час ОСОБА_1 є повнолітньою, що підтверджується копією паспорту № НОМЕР_2 .
Згідно довідки № 80-69/102 від 20.02.2025 року, виданої відокремленим структурним підрозділом «Фахового коледжу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського» ОСОБА_1 є студенткою 2 курсу денної форми навчання за контрактом, стипендії не отримує. Термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2027.
Згідно рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2014 року до досягнення ОСОБА_1 повноліття, відповідач сплачував аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини щомісяця з усіх видів доходу.
Правовідносини батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199,200,201 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з положенням ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню доньку, сина у твердій грошовій сумі або в частці від заробітку платника аліментів з врахуванням обставин передбачених ст. 182 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомоги; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
З аналізу вищенаведених норм сімейного законодавства вбачається, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Суд зазначає, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися після досягнення повноліття відповідно до положень статті 199 СК України виникає також за наявності у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Отже, при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
При цьому суд зазначає, що обставини, які підлягають доказуванню повинні бути підтверджені певними доказами, які повинні надавати суду сторони.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є повнолітньою, продовжує навчання, не працює та не має можливості в повній мірі покрити витрати, пов'язані з навчанням, у зв'язку з чим, остання потребує матеріальної допомоги.
Відповідач в свою чергу, не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду заперечення або відзив на позовну заяву, не надав жодного доказу, який би підтверджував неможливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дочці. Згідно рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2014 року до досягнення ОСОБА_1 повноліття відповідач сплачував аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини щомісяця з усіх видів доходу.
З урахуванням потреби у матеріальній допомозі повнолітньої доньки, обов'язку обох батьків у рівній мірі нести витрати по утриманню доньки, відсутності даних про неможливість надання матеріальної допомоги з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки, на час її навчання в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Тому, стягнення аліментів починається з дня подачі позову, а саме з 14.03.2025 року та продовжується до закінчення позивачем навчання у навчальному закладі, а саме по 30.06.2025 року.
У зв'язку з тим, що позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, то судовий збір у сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на її утримання, як повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, починаючи стягнення з 14.03.2025 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір на користь держави у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн.20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Суддя: Є.В. Челюбєєв