65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/330/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Мінченко Я.В. на підставі ордеру;
Від відповідача: Коновалова Н.О. на підставі довіреності;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця Хмари Максима Станіславовича до товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-2010» про стягнення 5 399 712,60 грн, -
Фізична особа-підприємець Хмара Максим Станіславович (далі по тексту - Хмара М.С. ) звернувся до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-2010» (далі по тексту - ТОВ «Україна-2010») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 5 399 712,60 грн, яка складається із суми основного боргу у розмірі 3 599 400,00 грн, пені у сумі 428 314,59 грн, штрафу у сумі 1 079 820,00 грн, 3% річних у розмірі 48 704,66 грн, збитків від інфляції у розмірі 243 473,35 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору оренди транспортного засобу з екіпажем №03/06/2024 від 03.06.2024 в частині сплати орендної плати.
Ухвалою суду від 10.02.2025 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
04.03.2025 до суду від ТОВ «Україна-2010» надійшов відзив на позов, у якому відповідач визнає обставину підписання сторонами акта здачі-прийняття робіт на загальну суму 4 599 400,00 грн та часткову сплату орендної плати у розмірі 1 000 000,00 грн. Водночас відповідачем було заявлено клопотання про зменшення на 70% пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до 128 494,40 грн з посиланням на часткове виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань; нарахування позивачем 3% річних та збитків від інфляції, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно коштів відповідачем; скрутний майновий стан відповідача та введення воєнного стану в Україні, що негативно впливає на господарську діяльність відповідача. У задоволенні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1 079 820,00 грн відповідач просить відмовити з підстав відсутності в укладеному між сторонами договорі умови щодо нарахування штрафу у розмірі 30% від загальної суми боргу у випадку прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань. Слід зазначити, що відповідачем не було надано будь-яких доказів на підтвердження існування підстав для зменшення пені.
05.03.2025 до суду від Хмара М.С. надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що за своєю правовою природою неустойка у розмірі 1 079 820,00 грн є штрафом, незважаючи на включення до договору умови про нарахування пені. Порушення відповідачем строків оплати за надані послуги більше ніж 30 днів стало підставою для нарахування позивачем штрафу у розмірі 1 079 820,00 грн. У задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені позивач просив відмовити з підстав недоведеності ТОВ «Україна-2010» підстав для її зменшення та ненаданням відповідачем доказів на підтвердження скрутного фінансового становища.
У підготовчому засіданні 24.03.2025, яке було проведено за участю представників сторін, судом було оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
09.04.2025 до суду від ТОВ «Україна-2010» надійшло клопотання про повернення справи зі стадії розгляду по суті на стадію підготовчого провадження та долучення до матеріалів справи виписки про відсутність коштів на рахунку відповідача, відкритому в АТ «Райфайзен Банк».
У постанові від 16.12.2021 по справі №910/7103/21 Верховним Судом наголошено, що глава 6 розділу ІІІ ГПК України не врегульовує питання повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема зі стадії судових дебатів. Проте, відповідно до практики Верховного Суду суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 09.04.2025 судом було відмовлено ТОВ «Україна-2010» у задоволенні заявленого клопотання у зв'язку з не доведенням відповідачем існування вагомих та достатніх обставин для повернення справи на стадію підготовчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
03.06.2024 між Хмарою М.С. (Орендодавець) та ТОВ «Україна-2010» (Орендар) було укладено договір оренди транспортного засобу з екіпажем №03/06/2024, відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором та згідно ст. 805 ЦК України Орендодавець зобов'язується передати Орендареві в строкове платне користування зернозбиральний комбайн/ни з жаткою/ми для збирання врожаю, а також зобов'язується забезпечити своїми силами їх управління та технічну експлуатацію під керуванням екіпажу (водія), а Орендар зобов'язується прийняти техніку Орендодавця та сплачувати Орендодавцеві орендну плату за її використання.
Узгоджений перелік техніки (найменування, кількість, рік виробництва та ін.) вказується в додатку № 1 до договору оренди (п. 1.3 договору №03/06/2024 від 03.06.2024). Вказаний додаток, який є невід'ємною частиною договору, наявний в матеріалах справи.
Згідно з п. п. 3.1, 4.1 договору №03/06/2024 від 03.06.2024 техніка з екіпажем надається в оренду терміном до 06.07.2023 включно з моменту прийняття його за актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється печатками. Строк оренди може бути продовжений за згодою сторін, що оформляється відповідною додатковою угодою до цього договору. Сторони погодили, що розмір орендної плати визначається в акті виконаних робіт (послуг) (оренда техніки), акт виконаних робіт (послуг) оформляється та підписується по закінченню оренди.
Відповідно до п. 4.4 договору №03/06/2024 від 03.06.2024 орендна плата сплачується в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт (послуг) (оренда техніки).
За змістом п. 8.3 договору №03/06/2024 від 03.06.2024 у випадку порушення Орендарем строків оплати оренди Орендар сплачує Орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла за період на який вона нараховується) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.
У випадку порушення Орендарем строків оплати оренди більше 30 (тридцяти) днів Орендар сплачує Орендодавцеві пеню у розмірі 30 (тридцять) відсотків від загальної суми боргу (п. 8.4 договору №03/06/2024 від 03.06.2024).
Відповідно до п. 11.1 договору №03/06/2024 від 03.06.2024 договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії. Сторони вправі в період дії цього договору вносити в нього зміни.
18.06.2024 між Хмарою М.С. та ТОВ «Україна-2010» було підписано акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки в оренду за договором оренди сільськогосподарської техніки (з обслуговуючим персоналом) № 03/06/2024 від 03.06.2024, згідно якого відповідачу було передано у користування 5 зернозбиральних комбайнів.
06.07.2024 між Хмарою М.С. та ТОВ «Україна-2010» було підписано акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки в оренду за договором оренди сільськогосподарської техніки (з обслуговуючим персоналом) № 03/06/2024 від 03.06.2024, згідно якого відповідачем було повернуто позивачу з оренди 5 зернозбиральних комбайнів.
06.07.2024 між Хмарою М.С. та ТОВ «Україна-2010» було підписано акт здачі-приймання робіт №ОУ-0000101, відповідно до якого вартість оренди сільськогосподарської техніки за договором № 03/06/2024 від 03.06.2024 становить 4 599 400,00 грн.
23.08.2024 ТОВ «Україна-2010» в рахунок сплати орендної плати за договором №03/06/2024 від 03.06.2024 перерахувало на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3544.
06.01.2025 Хмара М.С. звернувся до ТОВ «Україна-2010» з претензією про погашення заборгованості за договором №03/06/2024 від 03.06.2024 у розмірі 3 599 400,00 грн та сплату пені, штрафу, збитків від інфляції та 3% річних. Вказана вимога була 14.01.2025 направлена на юридичну адресу відповідача та також на електронну пошту, зазначену у договорі.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Предметом заявлених Хмарою М.С. позовних вимог є вимога, зокрема, про стягнення з ТОВ «Україна-2010» суми основного боргу у розмірі 3 599 400,00 грн з підстав невиконання умов договору №03/06/2024 від 03.06.2024.
Відповідно до ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.
За змістом ст. 805 ЦК України управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець. Екіпаж транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам договору найму, умовам використання транспортного засобу, а також якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного засобу, прав інших осіб. Законом можуть встановлюватися також інші особливості договору найму транспортного засобу з екіпажем.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 03.06.2024 між Хмарою М.С. та ТОВ «Україна-2010» було укладено договір оренди транспортного засобу з екіпажем №03/06/2024, на виконання зобов'язань за яким позивачем було передано у користування відповідача 5 зернозбиральних комбайнів, що підтверджується актом 18.06.2024. При цьому за змістом укладеного між сторонами договору ТОВ «Україна-2010» зобов'язалося сплатити орендну плату по закінченню оренди.
06.07.2024 між сторонами по справі було підписано акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки за договором оренди сільськогосподарської техніки (з обслуговуючим персоналом) № 03/06/2024 від 03.06.2024, згідно якого відповідачем було повернуто позивачу з оренди 5 зернозбиральних комбайнів, а також акт здачі-приймання робіт №ОУ-0000101 на суму 4 599 400,00 грн.
Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до п. 4.4 договору №03/06/2024 від 03.06.2024 орендна плата сплачується в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт (послуг) (оренда техніки).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором №03/06/2024 від 03.06.2024 ТОВ «Україна-2010» було лише частково сплачено на рахунок позивача орендну плату у розмірі 1 000 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3544 від 23.08.2024.
З огляду на викладене вище, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів своєчасної та повної сплати відповідачем орендної плати за договором №03/06/2024 від 03.06.2024, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених Хмарою М.С. позовних вимог в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Україна-2010» суми основного боргу у розмірі 3 599 400,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України позивачем було заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 48 704,66 грн, які були нараховані на суму боргу у розмірі 3 599 400,00 грн протягом періоду з 19.08.2024 по 30.01.2025, а також збитки від інфляції у розмірі 243 473,35 грн, розраховані у урахуванням показників інфляції за вересень-грудень 2024 року.
Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком задоволення вимог Хмари М.С. в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Україна-2010» 3% річних у розмірі 48 704,66 грн та збитків від інфляції у розмірі 243 473,35 грн.
При наданні оцінки заявленим Хмарою М.С. позовним вимогам про стягнення пені у сумі 428 314,59 грн та штрафу у сумі 1 079 820,00 грн господарський суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом п. 8.3 договору №03/06/2024 від 03.06.2024 у випадку порушення Орендарем строків оплати оренди Орендар сплачує Орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла за період на який вона нараховується) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.
У випадку порушення Орендарем строків оплати оренди більше 30 (тридцяти) днів Орендар сплачує Орендодавцеві пеню у розмірі 30 (тридцять) відсотків від загальної суми боргу (п. 8.4 договору №03/06/2024 від 03.06.2024).
Таким чином, як у п. 8.3 договору, так у п. 8.4 договору передбачена відповідальність ТОВ «Україна-2010» у вигляді сплати пені. Проте, за переконанням позивача, передбачена п. 8.4 договору відповідальність за своєю правовою природою є штрафом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 зазначила, що чинний ГК України не розкриває окремо визначення понять «неустойка», «штраф», «пеня». Натомість правове визначення таких понять містять, зокрема, положення статті 549 ЦК України. Системний аналіз норм ЦК України та ГК країни дозволяє стверджувати, що незалежно від того, які правовідносини урегульовано конкретними нормами права, наразі в законодавстві сформований єдиний підхід до застосування пені як виду неустойки (штрафної санкції), конститутивною ознакою якої є її нарахування за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Отже, щоденне нарахування пені є ознакою, яка відрізняє її серед інших видів неустойки (штрафних санкцій) та визначає механізм обчислення (визначення розміру) пені.
З урахуванням викладеного вище, господарський суд доходить висновку, що лише передбачений п. 8.3 договору №03/06/2024 від 03.06.2024 порядок нарахування пені відповідає вимогам чинного законодавства.
Господарським судом відхиляються доводи Хмари М.С. , який стверджує, що передбачена п. 8.4 договору відповідальність за своєю правовою природою є штрафом, оскільки таке твердження суперечить змісту договору, у якому сторони чітко визначили вид відповідальності - пеня.
Враховуючи відсутність у сторін договору права змінювати порядок нарахування пені, порядок нарахування якої врегульований конкретними нормами права, відсутність у договорі умови про передбачену у п. 8.4 договору відповідальність у вигляді сплати штрафу або неустойки, а також неможливість притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі (ст. 61 Конституції України), господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених Хмарою М.С. позовних вимог про стягнення з ТОВ «Україна-2010» штрафу у розмірі 1 079 820,00 грн.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, яка була нарахована на суму боргу у розмірі 3 599 400,00 грн протягом періоду з 19.08.2024 по 30.01.2025, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком задоволення вимог Хмари М.С. в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з відповідача пені у розмірі 428 314,59 грн.
При цьому, господарським судом відхиляється заявлене ТОВ «Україна-2010» клопотання про зменшення пені до 128 494,40 грн з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Так, у постанові від 18.03.2020 по справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Приймаючи до уваги ненадання ТОВ «Україна-2010» взагалі будь-яких доказів на підтвердження перебування товариства у скрутному фінансовому становищі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення пені. При цьому часткове виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань не може бути достатньою та безумовною підставою для зменшення пені, оскільки в такому випадку буде суперечити принципу справедливості.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про правомірність часткового задоволення заявленого фізичною особою-підприємцем Хмарою Максимом Станіславовичем позову шляхом присудження до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-2010» суми основного боргу у розмірі 3 599 400,00 грн, пені у розмірі 428 314,59 грн, 3% річних у розмірі 48 704,66 грн, збитків від інфляції у розмірі 243 473,35 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом у повному обсязі на відповідача відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-2010» /67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Є.Колісниченка, 140; ідентифікаційний код 30504160/ на користь фізичної особи-підприємця Хмари Максима Станіславовича / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 / суму основного боргу у розмірі 3 599 400,00 грн /три мільйони п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч чотириста грн 00 коп./, пеню у розмірі 428 314,59 грн /чотириста двадцять вісім тисяч триста чотирнадцять грн 59 коп./, 3% річних у розмірі 48 704,66 грн /сорок вісім тисяч сімсот чотири грн 66 коп./, збитки від інфляції у розмірі 243 473,35 грн /двісті сорок три тисячі чотириста сімдесят три грн 35 коп./, судовий збір у розмірі 64 796,77 грн/ шістдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто шість грн 77 коп./.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 21 квітня 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна