вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1137/25
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норк Логістик" (04136, м. Київ, вул. Виговського Івана, 13, офіс А-411, ЄДРПОУ 44667620)
до Приватного підприємства "Ясна-Плюс" (07101, Київська обл., м. Славутич, Вільнюський квартал, 31, ЄДРПОУ 37298752)
про стягнення боргу та штрафних санкцій
без виклику представників сторін
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1137/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норк Логістик" до Приватного підприємства "Ясна-Плюс" про стягнення 1249998,60 грн основного боргу та 62499,93 грн штрафних санкцій за договором поставки №2002-24 від 20.02.2024.
До Господарського суду Київської області 18.04.2025 надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти у розмірі 1312498,53 грн, які містяться на розрахунковому рахунку відповідача № НОМЕР_1 , що відкритий в ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК».
Згідно до частин 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має звернутися до суду.
Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Згідно до частини 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Суд, встановив, що заява відповідає вимогам до змісту та форми заяви, викладених у ст. 139 ГПК України, відтак підлягає розгляду судом по суті. Розглянувши без повідомлення учасників справи подану заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
У заяві позивач акцентував увагу суду на тому, що 20.02.2024 між ним, як поккупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір поставки від № 2002-24, за яким постачальник зобов'язався передати у власність покупця зернові культури, похідні від зернових, продукти їх обробки, переробки (далі товар), а покупець, на умовах та в порядку за цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити його в повному обсязі на умовах 100% передплати.
Позивач також повідомив суд, що на виконання умов договору поставки 20.02.2024 сторонами погоджено специфікацію від № 3 на поставку 250 тон кукурудзи врожаю 2023 року загальною вартістю 1249998,60 грн, на виконання якої та відповідно до рахунку № 20 від 26.04.2024, позивач перерахував на рахунок постачальника № НОМЕР_1 , що відкритий в ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК» грошові кошти у розмірі 1249998,60 грн. з призначенням платежу: “Сплата за кукурудзу врожаю 2023 року, зг. рах. № 20 26.04.2024 р. у т.ч. ПДВ 14% - 153508.60 грн.», що підтверджується платіжною інструкцією № 178 від 29.04.2024. При цьому позивач зазначає на тому, що відповідач не поставив позивачу оплачений ним товар на виконання умов договору та специфікації та на претензію позивача про повернення суми попередньої оплати не відреагував.
Позивач також зауважує на те, що згідно даних Єдиного реєстру судових рішень Господарським судом Київської області розглядалась справа № 911/2216/24 про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар та штрафних санкцій у якій рішенням суду позов задоволено частково. Також станом на зараз розглядається справа № 916/4456/24 про стягнення заборгованості з відповідача, як з боржника. Крім того заявник вказує, що мала місце справа № 911/405/24 про визнання відповідача банкрутом, заява у якій була відкликана.
Вказане, за твердженнями позивача свідчить про ненадійність відповідача як контрагента, свідчить про умисне невиконання ним своїх обов'язків по розрахунку за зобов'язаннями та можливість використання коштів, отриманих від позивача для погашення боргу перед іншими контрагентами.
При цьому позивач послався на правову позицію, що викладена в постанові Верховного Суду від 28.12.2021 в справі № 910/13681/21, у якій йдеться про те, що обґрунтованими висновки про існування підстав для накладення арешту на грошові кошти боржника на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах заявленої суми, з огляду на те, що: по-перше, предметом спору є вимоги про стягнення з відповідача вартості майна; по-друге, невжиття заходів забезпечення позову способом арешту коштів на банківському розрахунковому рахунку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки в силу положень статті 192 ЦК України гроші є платіжним засобом, отже відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами банківського розрахункового рахунку і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.
Верховний Суд зауважив у цій постанові, зокрема, про те, що в таких випадках немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, позбавить його можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, оскільки грошові кошти залишаються в володінні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
Частиною 4 статті 236 ГПК України, що кореспондується за змістом з частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Підсумовуючи наведені позивачем обставини, суд погоджується з висновком про те, що невжиття у цьому випадку заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.
Заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання зобов'язань, а діють виключно як засіб забезпечення реального виконання рішення суду.
Вбачається, що заявник просить забезпечити позов у такий спосіб, що кореспондується з обраним способом захисту порушеного права відповідно до поданої позовної заяви.
Суд констатує, що у даному випадку є ймовірність того, що невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача з огляду на ознаки недобросовісної фінансової поведінки відповідача як контрагента у договірних зобов'язаннях, що підтверджується наявними судовими провадженнями у яких ПП "Ясна-Плюс" виступає відповідачем (боржником), на які посилався заявник.
Так, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач фінансову (грошову) можливість для виконання рішення суду. Тому, застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог безпосередньо пов'язане з предметом позову.
Таким чином, враховуючи значний розмір заявленої до стягнення суми попередньої оплати 1249998,60 грн та наявність доказів в підтвердження її перерахування позивачем відповідачу, суд вважає, що доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку відповідача, на який було здійснено зарахування коштів попередньої оплати здійсненої позивачем, в розмірі проведеної позивачем передплати є обґрунтованими, оскільки такий вид забезпечення позову по-перше, спроможний забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову; по-друге, є адекватним, так як цілком відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається; по-третє, вказаний захід забезпечення позову, не порушуватиме прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу; по-четверте, невжиття судом зазначеного заходу забезпечення позову може призвести (у разі задоволення позову) до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, що є недопустимим.
З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені частиною 1 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, а саме в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 1249998,60 грн, що були перераховані згідно платіжної інструкції № 178 від 29.04.2024.
Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Враховуючи достатність наданих заявником відомостей та доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, суд констатує відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 1249998,60 грн, оскільки заходи забезпечення не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача чи інших осіб, позаяк накладення арешту відбувається на грошові кошти в сумі 1249998,60 грн, що належали позивачу та були перераховані позивачем згідно платіжної інструкції № 178 від 29.04.2024 відповідачу за товар, який за твердженням позивача так і не був переданий йому.
Разом із цим, суд вважає нерелевантним накладення арешту на грошові кошти в сумі 62499,93 грн, що не є основним боргом, а заявлені позивачем як штрафні санкції за договором поставки №2002-24 від 20.02.2024 без застосування заходів зустрічного забезпечення, позаяк накладення арешту на ці кошти може вплинути на права та обов'язки відповідача щодо третіх осіб, а відтак на думку суду потребує вирішення питання щодо зустрічного забезпечення.
Відтак, оскільки позивач просить суд не застосовувати заходи зустрічного забезпечення, а з позиції суду забезпечення позову в частині грошових коштів в сумі 62499,93 грн, що не є основним боргом, а заявлені позивачем як штрафні санкції є нерелевантним без заходів зустрічного забезпечення - то в цій частині заяви суд відмовляє.
Також суд повідомляє, що відповідно до статті 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 136 - 141, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву позивача позивача про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
2. Накласти арешт на кошти в розмірі 1249998,60 грн, які містяться на розрахунковому рахунку Приватного підприємства "Ясна-Плюс" (07101, Київська обл., м. Славутич, Вільнюський квартал, 31, ЄДРПОУ 37298752) № НОМЕР_1 , що відкритий в ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК».
3. В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
4. Дана ухвала є виконавчим документом.
5. Ухвала про забезпечення позову може бути пред'явлена до виконання в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» протягом 3 (трьох) років.
6. Стягувачем за даною ухвалою є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Норк Логістик" (04136, м. Київ, вул. Виговського Івана, 13, офіс А-411, ЄДРПОУ 44667620)
7. Боржником за даною ухвалою є - Приватне підприємство "Ясна-Плюс" (07101, Київська обл., м. Славутич, Вільнюський квартал, 31, ЄДРПОУ 37298752)
Ухвала про забезпечення позову підписана та набрала законної сили 21.04.2025, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.
Суддя А.Ф. Черногуз