ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.04.2025Справа № 910/4980/25
Суддя Господарського суду міста Києва Щербаков С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований охоронний підрозділ "СОБР-1"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ФРУТ"
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ФРУТ" заборгованості у розмірі 60 000, 00 грн. на підставі договору на охорону об'єкта № 2/ФО від 01.01.2023
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований охоронний підрозділ "СОБР-1" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ФРУТ" заборгованості у розмірі 60 000, 00 грн. на підставі договору на охорону об'єкта № 2/ФО від 01.01.2023.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований охоронний підрозділ "СОБР-1" про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову в його видачі, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ч. 6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Проте, в порушення п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований охоронний підрозділ "СОБР-1"не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника.
Крім того, частиною 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно ст. 1 Закон України «Про судовий збір», збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302, 80 грн.).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований охоронний підрозділ "СОБР-1" до заяви про видачу судового наказу долучено платіжну інструкцію № 16 від 31.03.2025 на суму 302, 80 грн про сплату судового збору, яку раніше було долучено до заяви про видачу судового наказу за ідентичними вимогами до цього ж боржника у справі №910/4242/25, що перебувала на розгляді у судді Мудрого С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Мудрий С.М.) від 09.04.2025 у справі №910/4980/25, заявнику відмовлено у видачі судового наказу за цими ж вимогами до цього ж боржника на підставі п. 2-1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований охоронний підрозділ "СОБР-1" не мало зареєстрованого кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Разом з тим, згідно частини 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Таким чином, платіжна інструкція № 16 від 31.03.2025 на суму 302, 80 грн може бути повторно використана та зарахована в якості частини судового збору, у випадку, якщо після відмови у видачі судового наказу, заявник звертається з такими ж вимогами в порядку позовного провадження.
У випадку ж звернення із цією ж заявою про видачу судового наказу повторно в наказному провадженні, заявник повинен сплатити судовий збір за новою платіжною інструкцією, оскільки приписи процесуального законодавства не передбачають можливість зарахування судового збору у наказному провадженні за використаною платіжною інструкцією.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, суд відзначає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований охоронний підрозділ "СОБР-1" про видачу судового наказу подана з порушенням приписів вимог статті 150 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 147, 148, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований охоронний підрозділ "СОБР-1" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ФРУТ" заборгованості у розмірі 60 000, 00 грн. на підставі договору на охорону об'єкта № 2/ФО від 01.01.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 22.04.2025.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Щербаков С.О.