ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.04.2025Справа № 910/4897/25
За заявою Київської міської ради
про забезпечення позову
у справі № 910/4897/25
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пінта Плейс»
про знесення самочинно збудованого майна
Суддя Удалова О.Г.
без виклику представників сторін
Київська міська рада (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пінта Плейс» (відповідач) про знесення самочинно збудованого майна.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається не те, що 29.11.2022 між ТОВ «Дарунок Плюс» та ТОВ «Пінта Плейс» укладено Акт приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу останнього, проте позивач жодних рішень щодо передачі земельної ділянки за адресою: вулиця Вербицького Архітектора, 36-А у Дарницькому районі м. Києва у власність чи користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Дарунок Плюс» не приймав.
Вказані дії, за твердженням позивача, свідчать про вчинення ТОВ «Дарунок Плюс» та ТОВ «Пінта Плейс» дій, які спрямовані на заволодіння земельною ділянкою у незаконний спосіб та поза межами встановленого законодавством України порядку набуття прав на землі комунальної власності.
Разом з позовом позивачем подана заява про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, в якій останній просить суд забезпечити позов у господарський справі за позовом Київської міської ради до ТОВ «Пінта Плейс» про усунення перешкод власнику у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва шляхом: накладання арешту на нежитлову будівлю літ. «Г», загальною площею 203,7 кв. м., за адресою вул. Вербицького Архітектора, 36-А в Дарницькому районі м. Києва, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2581433880000), яка належить ТОВ «Пінта Плейс».
В обґрунтування вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі позивач посилається на можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися об'єктом самочинного будівництва шляхом відчуження, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши наявні в матеріалах заяви докази, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи, та гарантією реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову та надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник зазначає, що за ТОВ «Пінта Плейс» зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «Г», загальною площею 203,7 кв. м., за адресою: вул. Вербицького Архітектора, 36-А в Дарницькому районі м. Києва, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2581433880000). Київська міська рада зазначає, що можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися об'єктом самочинного будівництва шляхом відчуження є беззаперечною, а тому в майбутньому виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, буде утруднене, оскільки вибуття предмету спору (земельної ділянки та нежитлової будівлі) з володіння відповідача призведе до неможливості задоволення позову через неналежність відповідача.
Крім цього, заявник зазначає, що зміна власника нерухомого майна після прийняття відповідного рішення (у разі невжиття заходів забезпечення позову) у судовій справі чи продовження будівництва може також унеможливити виконання майбутнього рішення суду у цій справі, а отже, наявний ризик здійснення нових правочинів з метою унеможливлення виконання майбутнього рішення суду. Враховуючи викладене, заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нежитлову будівлю літ. «Г», загальною площею 203,7 кв. м., за адресою: вул. Вербицького Архітектора, 36-А в Дарницькому районі м. Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2581433880000), яка зареєстрована за ТОВ «Пінта Плейс».
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи зі змісту заяви, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів жодним чином не обґрунтована і документально не підтверджена, оскільки не містить доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Суд зазначає, що обґрунтування необхідності забезпечення позову згідно з поданою заявою фактично зводиться до припущень заявника щодо можливого виникнення ризиків, а не їх наявності станом на дату подання заяви про забезпечення позову, що суперечить інституту забезпечення позову, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Предметом заявленого Київською міською радою позову є вимога про усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою, розташованої за адресою: місто Київ, Дарницький район, вулиця Вербицького Архітектора, 36-А, шляхом зобов'язання ТОВ «Пінта Плейс» знести об'єкт самочинного будівництва, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Качулина Я.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.12.2022, індексний номер: 65649096, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2581433880000.
Отже, подана Київською міською радою заява про забезпечення позову з урахуванням способу забезпечення, визначеного позивачем, зводиться до накладення арешту на нежитлову будівлю літ. «Г», загальною площею 203,7 кв. м., за адресою: вул. Вербицького Архітектора, 36-А в Дарницькому районі м. Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2581433880000).
У той же час, предметом спору є усунення перешкод власнику у володінні та розпорядженні саме земельною ділянкою шляхом зобов'язання ТОВ «Пінта Плейс» знести об'єкт самочинного будівництва, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Качулина Я. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.12.2022, індексний номер: 65649096, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2581433880000, а отже, обраний позивачем спосіб забезпечення позову за відсутності жодних доказів вчинення будь-яких дій відповідачем з метою унеможливлення виконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, предметом якого є усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, не свідчить про загрозу невиконання чи утруднення виконання рішення щодо заявлених позовних вимог.
Крім того, суд вказує, що зміна власника об'єкту самочинного будівництва не вказує на неможливість виконання рішення суду у даній справі, зокрема, шляхом залучення співвідповідачем особи, яка гіпотетично може набути право власності на нежитлову будівлю.
Таким чином, наразі позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій з метою унеможливлення в майбутньому виконання саме судового рішення у даній справі.
Таким чином, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення Київської міської ради про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Київської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала підписана та набрала законної сили 22.04.2025. Ухвала підлягає оскарженню в порядку, встановленому чинним Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.Г. Удалова