ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.04.2025Справа № 910/4925/25
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Служби безпеки України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика Комфорту»
про визнання пунктів договорів недійсними та стягнення 18 322 538,26 грн.,
Служба безпеки України (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика Комфорту» (далі - відповідач) про:
- визнання недійсними пунктів 4.1. та 11.2. укладеного між сторонами договору підряду від 08.12.2020 № 19/2-24 в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 7 447 550,00 грн.;
- визнання недійсним пункту 1 додаткової угоди від 01.07.2021 № 19/2-36 до укладеного між позивачем та відповідачем договору підряду від 08.12.2020 № 19/2-24 в частині зміни ціни договору податку на додану вартість у розмірі 7 447 390,00 грн.;
- визнання недійсними пунктів 4.1. та 11.2 укладеного між сторонами договору підряду від 30.05.2022 № 19/2-13 в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 2 399 985,16 грн.;
- визнання недійсним пункту 1 додаткової угоди від 02.11.2022 № 2-19/2-47 до укладеного між сторонами договору підряду від 30.05.2022 № 19/2-13 в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 2 649 979,99 грн.;
- визнання недійсними пунктів 4.1. та 11.2 до укладеного між сторонами договору підряду від 16.11.2020 № 19/2-23 в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 1 572 603,80 грн.;
- стягнення 18 322 538,26 грн.
Дослідивши матеріали поданої Службою безпеки України позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність її повернення позивачу, з огляду на таке.
Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частиною 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частинами першою, третьою статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами - як представниками юридичної особи.
При цьому підписання та/або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Відповідно до частини 9 статті 60 Господарського процесуального кодексу України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом пункту 1 частини першої, частин третьої, четвертої статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи; довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Суд зауважує, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.
Суд також ураховує правову позицію, наведену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23, яка конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20. Здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що її формулювання дозволяє виснувати, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема, шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)). Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як на достовірні.
Позовна заява підписана від імені Служби безпеки України Онищуком Степаном Богдановичем.
На підтвердження повноважень вказаної особи до позовної заяви додано:
- довіреність від 09.01.2023, сформовану в системі «Електронний суд», якою Малюк Василь Васильович уповноважує, в порядку передоручення, Лахвацького Олександра Петровича представляти інтереси позивача в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи;
- довіреність від 04.04.2023, сформовану в системі «Електронний суд», якою Лахвацький Олександр Петрович уповноважує в порядку передоручення, Онищука Степана Богдановича представляти інтереси позивача в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи;
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким керівником позивача є Малюк Василь Васильович.
Разом із тим позивач не надав ані доказів наявності у Онищука С.Б. статусу адвоката, ані доказів на підтвердження того, що вказана особа наділена повноваженнями самопредставництва у розумінні частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України (статут, положення, трудовий договір (контракт) тощо).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доданого до позовної заяви, керівником позивача є Малюк Василь Васильович. Інші особи, які можуть вчиняти дії від юридичної особи, зокрема, Онищук Степан Богданович, у долученому позивачем витязі не зазначені.
Таким чином, повноваження Онищука Степана Богдановича як особи, уповноваженої на підписання позовної заяви від Служби безпеки України та представництво його інтересів у суді в порядку самопредставництва, не підтверджені.
Суд зауважує, що ця справа не є малозначною, що також виключає можливість здійснення в ній представництва позивача будь-якою особою, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність згідно з приписами частини другої статті 58 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд звертає увагу, що повернення позовної заяви не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушення права на захист, оскільки правильність оформлення позовної заяви, її змісту, форми та дотримання порядку подання покладаються саме на позивача.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Служби безпеки України на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України
Керуючи ст. ст. 162, 164, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути Службі безпеки України позовну заяву та додані до неї документи.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (22.04.2025 року) та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги, з урахуванням положень п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Ломака