ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.04.2025Справа № 910/13253/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2"
до Фізичної особи-підприємця Гейер Ірини Володимирівни
про стягнення заборгованості у розмірі 24 927,34 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 2" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Гейер Ірини Володимирівни з вимогою про стягнення заборгованості за договором № 01/04/19/Р2 про розміщення інформаційних табличок та їх моніторинг від 01.04.2019 року у сумі 24 927,34 грн., з яких: 20 227,20 грн. - основна заборгованість, 2 945,13 грн. - інфляційні втрати, 1 253,53 грн. -3% річних, 501,48 грн. - пеня.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.11.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 06.11.2024 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0610227502790, яке повернене до суду із зазначенням причини повернення "за закінчення терміну зберігання", будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.04.2019 між позивачем (підприємством) та відповідачем (замовником) укладено договір про розміщення інформаційних табличок та їх моніторинг № 01/04/19/Р2, відповідно до умов якого замовник замовляє, а підприємство бере на себе зобов'язання здійснювати моніторинг стану інформаційних табличок на фасаді будинку за оплату та не заперечує щодо їх розміщення на період дії цього договору.
Згідно умов п. 3.1 договору за ведення моніторингу стану інформаційних табличок відповідач щомісяця сплачує позивачу 801 грн.
Відповідно до умов п. 3.4 договору замовник здійснює оплату щомісячно до 15 числа місяця, що передує розрахунковому.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що за період з серпня 2022 по вересень 2024 років у відповідача наявна заборгованість по за надані послуги у розмірі 20 227 грн.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно пояснень позивача, викладених в позовній заяві, розрахунку заборгованості станом на 14.10.2024 у відповідача існує заборгованість за надані послуги за спірним договором за період з серпня 2022 по вересень 2024 років у розмірі 20 227 грн.
Всупереч ст. 74 ГПК відповідачем не подано суду доказів здійснення ним оплат за договором за спірний період.
Враховуючи, що відповідачем доказів здійснення оплати послуг за спірним договором суду не надано, то вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 20 227 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
За прострочення виконання зобов'язання із оплати товару позивачем нараховано до стягнення з відповідача 501,48 грн. пені.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п 8.2 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань по здійсненню оплати за послуги підприємства в порядку та на умовах, передбачених цим договором, замовник сплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 501,48 грн. пені суд задовольняються вказані вимоги, оскільки вказані розрахунки є вірними.
Також за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1 253,53 грн. 3% річних та 2 945,13 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 1 253,53 грн. 3% річних та 2 945,13 грн. інфляційних втрат, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для сплати спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гейер Ірини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2" (02068, місто Київ, вулиця Г. Ахматової, будинок, 3, код 32070503) 20 227 (двадцять тисяч двісті двадцять сім) грн. 20 коп. основної заборгованості, 2 945 (дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн. 13 коп. інфляційні втрати, 1 253 (одну тисячу двісті п'ятдесят три) грн. 53 коп. 3% річних, 501 (п'ятсот одну) грн. 48 коп. пені, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак