Справа № 909/485/25
про залишення позовної заяви без руху
22.04.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Тисменицької міської ради
(вул. Галицька, буд. 17, м. Тисмениця, Івано-Франківська область,
77401)
до відповідача: Благодійного фонду "Оселя надії"
(вул. Монастирська, буд. 6, м. Тисмениця, Івано-Франківська область,
77401)
про стягнення заборгованості у розмірі 42 397, 55 гривень, з яких: 33 277, 19 гривень - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 03.05.2024 по 31.12.2023; 6 808, 21 гривень - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 01.01.2025 по 28.02.2025; 1 944, 52 гривень - інфляційні втрати; 367, 63 гривень - 3 % річних нарахованих по 28.02.2025 на зазначений розмір безпідставно збережених коштів,
до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява Тисменицької міської ради до Благодійного фонду "Оселя надії" про стягнення заборгованості у розмірі 42 397, 55 гривень, з яких: 33 277, 19 гривень - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 03.05.2024 по 31.12.2023; 6 808, 21 гривень - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 01.01.2025 по 28.02.2025; 1 944, 52 гривень - інфляційні втрати; 367, 63 гривень - 3 % річних нарахованих по 28.02.2025 на зазначений розмір безпідставно збережених коштів.
Дослідивши позовну заяву із додатками, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Вимогами пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Пунктом 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог.
За правилами частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Суд відзначає, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Мотивувуючи позовні вимоги позивачем вказано, що набувши право власності на об'єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці (кадастровий номер 2625810100:01: 016:0810) комунальної форми власності, Благодійний фонд "Оселя надії" належним чином не оформив та не зареєстрував речові права на цю земельну ділянку, як це передбачено статтею 125, 126 Земельного Кодексу України та Законом України "Про оренду землі".
Як вбачається із інформації наданої ГУ ДПС в Івано-Франківській області (лист від 17.03.2025 № 3654/5/09-19-04-01-05), Благодійний фонд "Оселя надії" за земельну ділянку площею 0, 4144 га (кадастровий номер 2625810100:01:016:0810) декларування та сплату земельного податку та орендної плати за 2024 рік та січень, лютий місяців 2025 року не проводив. Таким чином, Благодійний фонд "Оселя надії" без достатньої правової підстави зберіг у себе грошові кошти у обсязі орендної плати.
Тисменицькою міською радою було проведено розрахунок орендної плати, яку мав би сплачувати відповідач з огляду на розмір нормативної грошової оцінки землі та розмір орендної ставки 5 % від нормативної грошової оцінки землі за період з 03.05.2024 по 31.12.2024, що становить - 33 277, 19 гривень та за період з 01.01.2025 року по 28.02.2025 року, що становить 6 808, 21 гривень.
Також, до позовної заяви позивачем додано розрахунок суми боргу, інфляційних втрат та 3 % річних, з якого вбачається, що позивач розраховував основну суму заборгованості з 01.07.2024 по 28.02.2025, інфляційні втрати за період з 01.07.2024 по 28.02.2025 та 3 % річних з 01.07.2024 по 28.02.2025.
Однак, у прохальній частині позовної заяви позивач заявляє до стягнення заборгованість у розмірі 42 397, 55 гривень, з яких: 33 277, 19 гривень - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 03.05.2024 по 31.12.2023; 6 808, 21 гривень - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 01.01.2025 по 28.02.2025; 1 944, 52 гривень - інфляційні втрати; 367, 63 гривень - 3 % річних нарахованих по 28.02.2025 на зазначений розмір безпідставно збережених коштів.
Таким чином, заявлені позивачем у позовній заяві вимоги, а саме періоди розрахунку боргу, інфляційних втрат та 3 % річних, не відповідають ані мотивувальній її частині, ані наданому позивачем розрахунку.
Такі недоліки в оформленні позовної заяви унеможливлюють надання оцінки заявленим позовним вимогам та їх правової кваліфікації судом під час вирішення спору.
З урахуванням наведеного, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до процесуальних вимог пункту 3, 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України шляхом надання до суду належним чином проведених розрахунків заявлених до стягнення сум з урахуванням періодів їх стягнення, а також уточнення прохальної частини позову.
За приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 162, 163, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду належним чином проведених розрахунків заявлених до стягнення сум з урахуванням періодів їх стягнення, а також уточнення прохальної частини позову.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
4. Повідомити позивача, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню зі всіма доданими до неї документами.
5. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/, а також ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
6. Ухвала набирає законної сили 22.04.2025 та не підлягає оскарженню.
Суддя В. В. Михайлишин