вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"22" квітня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/460/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РОУД ЛЬВІВ» від 22.04.2025 про забезпечення позову, що подана одночасно із позовною заявою у справі №907/460/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОУД ЛЬВІВ», м. Львів Львівської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області
про стягнення заборгованості в розмірі 351 527 грн,
шляхом:
накладення арешту в межах ціни позову 351 527 грн на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» до набрання рішенням суду у даній справі законної сили,
Товариство з обмеженою відповідальністю «РОУД ЛЬВІВ» звернулось із позовною заявою про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» заборгованості в розмірі 351 527 грн за договором поставки №СК3-00106 від 19.10.2023 покликаючись на положення ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 612, 693 Цивільного кодексу України.
Разом із позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «РОУД ЛЬВІВ» подало заяву про забезпечення позову, за змістом якої просить накласти арешт в межах ціни позову, а саме на суму 351 527 грн, на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» до набрання рішенням суду у даній справі законної сили
В обґрунтування поданої заяви вказує що між ТОВ «РОУД ЛЬВІВ», як покупцем, та ТОВ «Волинь НП», як постачальником, виникли договірні відносини на підставі договору поставки №СК3- 00106 від 19.10.2023 (надалі - Договір).
У відповідності до предмету договору, постачальник взяв на себе зобов'язання передати покупцю у власність покупця паливо-мастильні матеріали (надалі - ПММ) на АЗС на підставі переданих скретч-карток, а покупець зобов'язався сплатити і прийняти такі ПММ.
За наслідками виконання Договору, позивачем було здійснено на користь відповідача передоплату за 7000 л. дизпалива та 300 л. бензину А-95 на суму 351 527 грн, що підтверджується банківськими виписками.
У зв'язку із проведеною оплатою та з метою подальшого отримання ПММ на АЗС постачальника, відповідачем було видано позивачу довірчі документи на отримання відповідної кількості ПММ скретч-картки, про що були складені видаткові накладні у листопаді-грудні 2024 року.
Уповноваженими представниками позивача та відповідача було підписано із проставленням на них печаток позивача та відповідача усі вищезазначені документи.
Згідно отриманих скретч-карток, такі надали позивачу право отримати відповідні ПММ на заправках марки «АВІАС». Разом з тим, передані відповідачем скретч-картки на 7000 л. дизпалива та 300 л. бензину А-95 не можливо було використати позивачем та отримати оплачений товар.
Працівники покупця після отримання скретч-карток за вищевказаними накладними, починаючи із грудня 2024 року неоднорозово, прибуваючи на АЗС постачальника («АВІАС») з метою здійснити заправку автомобілів покупця, виявляли відсутність на АЗС будь-яких ПММ (в т.ч. дизпалива або бензину А-95) доступних до продажу, АЗС не працювали або були закритими постійно. Працівники АЗС повідомляли, що ПММ немає і невідомо чи буде.
12.03.2025 на адресу відповідача було направлено Вимогу про поставку товару №30/01-25 від 30.01.2025 (надалі - Вимога). Згідно вищевказаної Вимоги, покупець вимагав у постачальника передати йому 7000 л дизпалива та 300 л. бензину А-95, згідно скретч-карток переданих згідно вищезгаданих видаткових накладних, у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги. А також відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, вимагав завчасно повідомити покупця про місце (місця) передачі 7000 л. дизпалива та 300 л. бензину А-95 покупцю, які готові до відвантаження.
Вимогу про поставку товару №30/01-25 від 30.01.2025 вручено відповідачу 14.03.2025 року. Однак, згадана Вимога залишена відповідачем без будь-якого реагування.
Таким чином, передача постачальником покупцю оплаченого ним товару не відбулась з вини постачальника, відтак зобов'язання постачальника з поставки оплаченого товару не виконано.
У зв'язку з відсутністю передачі оплаченого товару, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та вимагає повернення попередньої оплати за Договором.
Таким чином, з грудня 2024 року відповідач не виконує своє зобов'язання за Договором - не поставляє оплачений товар, на Вимогу про поставку товару не реагує, кошти у зв'язку з відсутністю можливості поставити товар не повертає,
Згідно інформації із онлайн-ЗМІ, клієнти «Авіас» неодноразово скаржилися на припинення продажів пального (https://rau.ua/novyni/novini-kompanij/shho-bude-zmerezheju-azs-avias/).
Як повідомляється на офіційному веб-сайті «Української правди» (https://epravda.com.ua/energetika/na-zapravkah-anp-nemaye-benzinu-prichini-801967/), у найбільшої мережі автозаправок групи «Приват», до якої входять бренди «Авіас» та ANP, майже зник бензин через відсутність коштів для розрахунку із постачальниками пального.
Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні ухвали про відкриття провадження, що датовані починаючи із лютого 2025 року, у справах за позовними заявами про стягнення з відповідача коштів у зв'язку із невиконання останнім договорів про поставку палива, зокрема справи №926/906/25, 907/240/25, 907/392/25, а також наявні судові накази про стягнення боргу на користь кредиторів відповідача, що видані з аналогічних підстав.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором свідчить, що відповідач не має наміру виконати свої зобов'язання з повернення попередньої оплати та ухиляється від взятих на себе зобов'язань за укладеним між Сторонами Договором. Водночас, будь-яких повідомлень від відповідача щодо узгодження порядку погашення існуючої заборгованості, неможливості виконання своїх зобов'язань не надходило. Зважаючи, на невиконання свого зобов'язання перед позивачем, відсутність товару на АЗС впродовж тривалого часу, наявність судових спорів із подібними вимогами кредиторів, грошові кошти та майно, що належать відповідачу на момент пред'явлення позову, в подальшому можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. Таким чином, існує необхідність накладення арешту на грошові кошти відповідача та майно в межах ціни позову, оскільки не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, виконання якого безпосередньо пов'язане з обставиною наявності у боржника грошових коштів та/або майна.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності представлені заявником докази, суд зазначає таке.
Згідно з ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується заходами, передбаченими ст. 137 ГПК України чи іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
Згідно пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У постанові Верховного Суду України від 18.01.2017 №6-2552цс16 зазначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/зобов'язання відповідача вчиняти певні дії.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо
При вжитті таких заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому, суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Таким чином, у зацікавленої особи заявника забезпечення позову є обмежені можливості щодо подання належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованих припущень, що майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю.
Водночас, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.06.2023 у справі №37з-23 зазначено, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.06.2024 у cправі №910/17599/23 у подібних правовідносинах.
Так, метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі №916/2239/22.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 та постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23.
Відповідно до частин 1, 2 статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь позивача, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами.
В свою чергу невжиття заходів забезпечення позову, істотно ускладнить виконання рішення суду.
Керуючись ст. 73, 74, 77, 79, 123, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Заяву про забезпечення позову, поданою із позовною заявою у справі №907/460/25 задовольнити.
2. Накласти арешт в межах ціни позову, а саме на суму 351 527 грн, на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», вул. Молодіжна, будинок 9, с. Сторожниця, Ужгородський район, Закарпатська область, 89421 (код ЄДРПОУ 44858321) до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «РОУД ЛЬВІВ», вул. Зелена, будинок 204, м. Львів, Львівська область, 79035 (код ЄДРПОУ 42909274).
Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» вул. Молодіжна, будинок 9, с. Сторожниця, Ужгородський район, Закарпатська область, 89421 (код ЄДРПОУ 44858321).
3. Згідно із ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, а саме, з 17.07.2024 та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 17.07.2027.
4. На підставі ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
6. Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
7. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвалу складено та підписано 22.04.2025.
Суддя А.А. Худенко