вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"21" квітня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/232/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Сисин С.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» від 15.04.2025 (зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/3641/25 від 16.04.2025) про стягнення витрат на правничу допомогу в справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс», код ЄДРПОУ - 13588242, місцезнаходження - 89210, Закарпатська область, Ужгородський район, село Дубриничі, вулиця Центральна, будинок, 99,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Уж Х», код ЄДРПОУ - 43813515, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Карпатської України, будинок, 36, корпус Б,
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нафтопродуктів, пені, 3% річних та інфляційних втрат,
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14.04.2025 у справі №907/232/25 позов задоволено частково. Стягнуто з «Транс Уж Х» (код ЄДРПОУ - 43813515, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Карпатської України, будинок, 36, корпус Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» (код ЄДРПОУ - 13588242, місцезнаходження - 89210, Закарпатська область, Ужгородський район, село Дубриничі, вулиця Центральна, будинок, 99) 132828,60 грн (сто тридцять дві тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 60 копійок), з яких: 104000,00 грн (сто чотири тисячі гривень 00 копійок) - основний борг за договором купівлі - продажу нафтопродуктів № 2706/2022 від 27.06.2022, 21588,49 грн (двадцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят вісім гривень 49 копійок) - інфляційні втрати та 7240,11 грн (сім тисяч двісті сорок гривень 11 копійок) - 3 проценти річних, нараховані у відповідності до положень статті 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання та 2736,95 грн (дві тисячі сімсот тридцять шість гривень 95 копійок) в повернення сплаченого судового збору. В решті позову відмовлено.
Розгляд справи здійснено у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
16.04.2025 від позивача - ТОВ «Нафтосервіс» надійшла заява від 15.04.2025 (зареєстрована за вхідним № 02.3.1-02/3641/25) про відшкодування судових витрат у справі №907/232/25, а саме: клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої - небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Поряд з цим, суд враховує, що у відповідності до ч. 1 - 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частина 8 ст. 129 ГПК України передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При розгляді заяви позивача про відшкодування судових витрат, судом встановлено, що позивачем під час розгляду справи дотримані вимоги, передбачені ч. 1 - 3 ст. 124 ГПК України, зокрема, у позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Уж Х» було заявлено про попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу , який визначений у сумі 40000 грн.
Під час розгляду справи по суті 14.04.2025 представник позивача - адвокат Пайда М.І. підтвердив понесені позивачем витрати позивачем на професійну правничу допомогу, зазначивши про їх стягнення з відповідача та повідомив про додаткову подачу позивачем в суд (після ухвалення рішення у справі) заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Заяву про відшкодування судових витрат у виді клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу від 15.04.2025 позивачем подано в суд 16.04.2025 (після ухвалення та проголошення судом вступної і резолютивної частин рішення від 14.04.2025), тобто у строк встановлений у частині 8 статті 129 ГПК України.
У той же час, до заяви позивача від 15.04.2025 про розподіл судових витрат (стягнення витрат на правничу допомогу) у справі №907/232/25 в якості доказів її направлення відповідачу надано скріншот про відправку заяви на електронну пошту - transuzhx0107@ukr.net (яка зазначена як електронна пошта ТОВ «Транс Уж Х» у договорі купівлі - продажу нафтопродуктів № 2706/2022 від 27.06.2022), копія якого долучена до позовної заяви ТОВ «Нафтосервіс» до ТОВ «ТРАНС УЖ Х» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нафтопродуктів. З цього приводу в скріншоті такого електронного листа зазначено «Доброго дня, надсилаємо Вам клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу з додатками по справі №907/232/25» та вказано про надсилання у вкладенні «Клопотання про стягнення витрат на ПД ТОВ Нафтосервіс.pdf». Щодо цього суд зазначає таке.
Згідно відповіді №7700893 від 05.03.2025 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, сформованої на запит суду, встановлено, що відповідач - ТОВ «Транс Уж Х» (код ЄДРПОУ - 43813515) не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Згідно відповіді №7700881 від 05.03.2025 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, сформованої на запит суду, встановлено, що позивач - ТОВ «Нафтосервіс» (код ЄДРПОУ - 13588242) має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Згідно положень ч. 1 ст. 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
З врахуванням положень ч. 6 ст. 6 ГПК України відповідач, як юридична особа, зареєстрована за законодавством України, зобов'язаний в обов'язковому порядку зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, про що також було наголошено відповідачу в ухвалі від 17.03.2025 про відкриття провадження у справі.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу.
В абзацах 1 та 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України визначено, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до 6 ст. 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 2, 7 ГПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи такі приписи Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання сторонам заяви про ухвалення додаткового рішення (заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу) та доданих до неї документів є, зокрема, опис вкладення до поштового відправлення, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення.
Опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.
Оскільки заява позивача від 15.04.2025 про розподіл судових витрат (клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу) у справі №907/232/25 надійшла на адресу суду не в електронній формі з використанням електронного кабінету, то у цьому випадку - з урахуванням положень абзацу 2 ч.7 ст. 42 ГПК України - позивач повинен був надати суду докази надсилання заяви з додатками на адресу відповідача, про що, зрештою, зазначило ТОВ «Нафтосервіс» у додатку до клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу від 15.04.2025, вказавши про долучення «підтвердження надіслання клопотання з додатками відповідачу на його офіційну електронну адресу».
Вивчивши матеріали заяви позивача від 15.04.2025 про розподіл судових витрат (клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу) у справі №907/232/25, суд зазначає, що у виконання вказаних вище вимог процесуального законодавства, доказів направлення відповідачу у паперовій формі листом з описом вкладення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу з додатками, матеріали поданого позивачем клопотання не містять.
Так, позивачем в якості доказів направлення відповідачу клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу з додатками наданий суду лише скріншот з електронної пошти ТОВ «Нафтосервіс» із якого вбачається направлення файлу з назвою «Клопотання про стягнення витрат на ПД ТОВ Нафтосервіс.pdf» на електрону адресу transuzhx0107@ukr.net.
Суд не приймає вищевказаний скріншот з електронної пошти у якості доказу направлення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу і доданих до нього документів відповідачу з огляду на наступне.
Згідно вказаної роздруківки на електронну адресу transuzhx0107@ukr.net відправлено файл: «Клопотання про стягнення витрат на ПД ТОВ Нафтосервіс.pdf», при цьому відсутній повний перелік відправлених додатків до клопотання, що, в свою чергу, позбавляє можливості встановити, які саме документи надіслані на електронну адресу відповідача та чи відповідають надіслані документи наданим до суду.
Відтак, скріншот з електронної пошти позивача не доводить, що на адресу відповідача були надіслані усі матеріали клопотання, які надійшли до суду, тим більше, що у назві файлу зазначено про надсилання лише клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.
У той же час, опис вкладення, яким би був визначений перелік направлених на адресу відповідача документів, не був наданий.
Крім того, матеріали клопотання не містять відомостей про підписання клопотання на адресу відповідача і додатків до нього електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на клопотання з додатками. Наведене позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов'язкового підписання процесуального документа особою, яка його подає та свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу направлення клопотання відповідачу.
В ухвалах Верховного Суду від 08.01.2024 у справі №911/62/23, від 29.01.2024 у справі №908/2827/22, від 08.03.2024 у справ №914/1489/23, від 13.03.2024 у справі №914/2736/21 та від 26.03.2024 у справі №907/898/22 зазначено, що документи заявника не містять відомостей про підписання електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на клопотання, із використанням підсистеми Електронний суд, що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов'язкового підписання процесуального документа особою, яка його подає, та свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду.
Крім цього, суд звертає увагу, що в ухвалі від 07.03.2025 про залишення без руху позовної заяви ТОВ «Нафтосервіс» до ТОВ «ТРАНС УЖ Х» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нафтопродуктів, суд з посиланням на пункт 17 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) зазначав, що доказами належного виконання позивачем приписів пункту 1 частини першої статті 164 та частини першої статті 172 ГПК України - у випадку направлення учасникам справи поштовим зв'язком копії позовної заяви з усіма долученими до неї документами (додатками) - є зазначення у складеному описі відповідно до вимог пункту 17 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. №1071) індивідуальних ознак кожного документа, який направляється адресату поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладенням і такі документи повинні надсилатися по адресу згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частиною 2 ст. 170 ГПК України передбачено, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Чинним ГПК України не визначено підстав залишення без руху заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 09.10.2024 у справі №752/6166/17 виснував про можливість залишення без руху клопотання в частині роз'яснення постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2024 у справі №752/6166/17, зазначивши, що частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. ГПК України не визначено підстав залишення без руху заяви про роз'яснення судового рішення, тому при вирішенні цього питання Суд керується положеннями статей 174, 292 ГПК України.
З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного процесуального законодавства, господарський суд дійшов висновку про залишення без руху клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу та про встановлення позивачу строку для усунення виявлених недоліків, який за змістом ст. 174 ГПК України не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 6, 12, 42, 124, 126, 129, 162, 170, 174, 176, 234,244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» від 15.04.2025 (зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/3641/25 від 16.04.2025) про стягнення витрат на правничу допомогу - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків заяви про відшкодування судових витрат у справі №907/232/25 - 8 (вісім) днів з дня вручення копії ухвали, а саме: з урахуванням мотивів цієї ухвали надати докази направлення відповідачу клопотання ТОВ «Нафтосервіс» від 15.04.2025 про стягнення витрат на правничу допомогу з доданими до нього матеріалами.
3. Роз'яснити заявнику, що в разі усунення недоліків заяви про відшкодування судових витрат (клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу) у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
4. Повідомити заявника, що в разі не усунення недоліків клопотання у строк, встановлений судом, клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу вважається неподаним і повертається особі, що звернулася із клопотанням.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.В.Сисин