61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
22.04.2025 Справа № 910/1360/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши матеріали позовної заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Племптахорепродуктор Зугреський", м.Київ
до відповідача Держави Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, м.Москва, Російська Федерація
про стягнення 847896663,98грн
04.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Племптахорепродуктор Зугреський" з вимогами до держави - російська федерація, в особі генеральної прокуратури російської федерації про стягнення 847896663,98грн.
В обгрунтування позовних вимог заявник вказує про те, що окупація території України у Донецькій області, незаконне заволодіння майном та пошкодження, знищення майна, було здійснене військовими силами відповідача, що завдало позивачу збитки, а тому, саме відповідач порушив охоронюване національним законодавством України та гарантоване приписами Протоколу 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950р. - право позивача, як юридичної особи, на мирне володіння своїми активами та одержання від використання даних активів прибутків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2025 матеріали справи №910/1360/25 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Племптахорепродуктор Зугреський" до держави - російська федерація, в особі генеральної прокуратури російської федерації про стягнення 847896663,98грн передано на розгляд до Господарського суду Донецької області.
Супровідним листом Господарського суду міста Києва від 21.03.2025 матеріали справи №910/1360/25 надіслані до Господарського суду Донецької області.
02.04.2025 матеріали справи №910/1360/25 надійшли до Господарського суду Донецької області.
Ухвалою від 07.04.2026 позовну заяву залишено без руху, заявнику надано строк для усунення недоліків позовної заяви та визначено які дії необхідно вчинити.
17.04.2025 через підсистему «Електронний суд» до суду від заявника надійшла заява про усунення недоліків (з додатками).
Позовну заяву з урахуванням заяви про усунення недоліків подано з дотриманням вимог викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, надані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалась та триває станом на теперішній час.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до частини 1 статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право", пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно, - можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
Наведені дії РФ вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цієї ухвали. Отже, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
Так, визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у справі, яка розглядається, судом враховано наступне: предметом позову є відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов'язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН. У зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що, у свою чергу, з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні, у зв'язку із припиненням його роботи на території України. До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постановах від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19, від 18 травня 2022 року № 760/17232/20, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17, провадження № 14-167цс20 (пункт 58).
Відповідно до частин 5, 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.
При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна-агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно Російська Федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 08 та 22 червня 2022 року у справах №490/9551/19 та №311/498/20.
Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 травня 2022 року у справі №428/11673/19 та у справі №760/17232/20-ц, зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету Російської Федерації у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним з міжнародно-правовими зобов'язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Водночас, у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Україна розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до Посольства російської федерації в Україні, з огляду на припинення його роботи на території України.
А відтак, судом встановлено, що звертаючись із позовом до Російської Федерації для правильного вирішення спору, позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 в справі №308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом “генерального делікту).
Так, суд дійшов висновку про застосування у цій справі “деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Питання щодо визначення форми судочинства вирішується судом на стадії відкриття провадження у справі згідно зі статтею 176 ГПК України.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Суд, вирішуючи питання щодо визначення порядку (форми) господарського судочинства у даній господарській справі, з огляду на ціну позову, враховуючи вимоги ст. 247 Кодексу, а також з огляду на категорію справи та характер спірних правовідносин, складність справи та обсяг наданих матеріалів, вважає за необхідне здійснювати розгляд даної справи виключно в порядку загального позовного провадження.
Відкриттям провадження у справі починається підготовче провадження (частина 2 статті 177 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Щодо повідомлення відповідача суд враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 02.11.2022 у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Разом з тим, відповідачем у справі є Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації.
Відповідно до Закону України "Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності", який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої у м. Києві 20.03.1992 та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19.12.1992.
Згідно частини 1 статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.
З інформації на офіційному веб-сайті АТ "Укрпошти" відомо, що АТ "Укрпошта" припинила доставку поштових відправлень до/з Росії з перших днів повномасштабного вторгнення.
У зв'язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акту, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справ України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.
Таким чином, діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року та подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до сторони відповідача дипломатичними каналами не є можливим.
Отже, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача в особі держави Російської Федерації в особі Генеральної прокуратуру Російської Федерації, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі буде здійснюватись шляхом розміщення на сайті "Судової влади України" відповідного оголошення-повідомлення.
Керуючись статтями 12, 162, 164, 172, 176, 177, 181, 234, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №910/1360/25 за правилами загального позовного провадження.
2.Підготовче засідання призначити на 20.05.2025 о 11:00год., яке відбудеться у приміщенні суду за адресою: м.Харків, проспект Науки, 5, каб.(зал судового засідання) №413 .
3.Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог статті 178 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали. Докази надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу, надати до суду.
4.Встановити позивачу строк у 15 днів з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив. Докази надіслання копії відповіді на відзив та доданих до них документів відповідачу, надати суду.
5.Запропонувати сторонам за наявності додаткових доказів у справі - надати їх суду до дати підготовчого засідання разом з доказами направлення копій вказаних доказів іншій стороні.
6.Роз'яснити відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
7.Повідомити учасників справи про місце, час та дату підготовчого засідання. Явка представників сторін у підготовче засідання не є обов'язковою. Неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду справи.
8. З урахуванням введення в Україні воєнного стану повідомити про право учасників справи подати заяву про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами в порядку частини 3 статті 196 ГПК України.
9.Повідомити, що участь у підготовчому засіданні можлива для учасників справи виключно в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об'єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення підготовчого засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області.
Ухвала набрала законної сили 22.04.2025 та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя М.О. Лейба