вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
22.04.2025м. ДніпроСправа № 904/5764/23 (911/114/22)
Суддя Первушин Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01014, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області (08720, Київська область, Обухівський район, місто Українка, площа Шевченка, будинок 1, код ЄДРПОУ 35161509)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гудіні-М» (49126, місто Дніпро, проспект Праці, 9а, код ЄДРПОУ 45226732)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю “Українка» (08720, Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Юності 6, код ЄДРПОУ 13720405);
Товариства з обмеженою відповідальністю “Софттрейд» (01042, місто Київ, бульвар Дружби народів, будинок 9, код 32382514);
Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-Маркет» (49000, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 40, код ЄДРПОУ 30487219);
Обухівської районної ради Київської області (08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Малишка, 10, код ЄДРПОУ 04362705);
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
Товариства з обмеженою відповідальністю “Самара-капітал» (51200, Дніпропетровська область, місто Новомосковськ, вулиця Київська, будинок 10, код ЄДРПОУ 36181484);
Державного підприємства “Сетам» (01001, місто Київ, вулиця Стрілецька, будинок 4-6, код ЄДРПОУ 39958500);
Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка Олексія Степановича (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, "Карат" промисловий майданчик, 5-А, офіс 603, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 );
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 )
про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради нежитлових приміщень
в межах справи №904/5764/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аврора-І", місто Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" (код ЄДРПОУ 45226732)
про визнання банкрутом
Без участі (виклику) учасників справи.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київської обласної прокуратури в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" про витребування нежитлових приміщень. В подальшому позивач змінив позовні вимоги та просив суд витребувати спірне майно з останнього титульного власника ТОВ "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2024 (суддя Карпечкін Т.П.) справу за цим позовом було передано до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/5764/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М".
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 у цій справі в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5700,00 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції - без змін.
Поставною Верховного Суду від 01.04.2025 касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури від 07.01.2025 №15/4-8вих-25 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 у справі №904/5764/23(911/114/22) задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 у справі №904/5764/23(911/114/22) скасовано. Справу №904/5764/23(911/114/22) направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025 матеріали справи №904/5764/23 (911/114/22) передано на розгляд судді Первушина Ю.Ю.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача» (далі Закон №4292-ІХ), абзацом 1 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, до статей 164, 174 ГПК України.
Також, Законом №4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п'ятою наступного змісту:
"Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
Статтю 164 Господарського процесуального кодексу України доповнено частиною шостою такого змісту:
"У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
Частину другу статті 174 Господарського процесуального кодексу України доповнено абзацом третім такого змісту:
"Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму".
Водночас за змістом пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на витребування майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.
Оскільки з наявних у матеріалах позовної заяви доказів неможливо встановити вартість спірного майна станом на дату подання позову, з метою визначення суми депозиту, який має бути внесений прокурором на депозитний рахунок суду, суд вважає за необхідне зобов'язати прокурора надати оцінку спірного нерухомого майна, здійснену в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви.
Згідно з частиною 3 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2023 у справі №924/1277/20 зазначив, що особливістю дії у часі норм процесуального права є те, що така дія має негайний характер, і це означає обов'язок застосування норми, яка була чинною на момент здійснення відповідної процесуальної дії (більш пізня норма процесуального права скасовує дію попередньої норми, яка регулює ті самі відносини).
Отже на час постановлення цієї ухвали суд має керуватися положеннями Господарського процесуального кодексу України з урахуванням змін, внесеними згідно із Законом №4292-ІХ.
Отже, суд на підставі частини 6 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує прокурора надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За приписами абзацу 3 частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено у разі якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати прокурору строк 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду грошової оцінки спірного майна, чинної на дату подання позовної заяви та докази внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак, у разі необхідності позивачу додаткового часу для виконання вимог ухвали суду про залишення без руху Позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним клопотанням до закінчення встановленого судом строку.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 2 частини 1 статті 164, частини 11 статті 176, частини 2 статті 232, статті 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовну заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури - залишити без руху.
2. Встановити Позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити Позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання оцінки вартості спірного нерухомого майна, здійснену в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви.
- надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
4. Роз'яснити Позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
5. Згідно з частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Ю.Ю. Первушин