вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про зупинення провадження у справі
22.04.2025м. ДніпроСправа № 904/898/25
за позовом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, м. Нікополь, Дніпропетровська області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антон і Д", м. Нікополь, Дніпропетровська область
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 549 941,90 грн.
Суддя Назаренко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Нікопольська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антон і Д" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 549 941,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на земельній ділянці площею 0,2709 га по вул. Шевченка, буд. 101 з кадастровим номером 1211600000:03:009:0033 знаходиться нерухоме майно, яке належить відповідачу. Протягом спірного періоду з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року, відповідач здійснював фактичне користувався земельною ділянкою без оформлення правовідносин щодо землекористування, а отже, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді орендної плати.
12.03.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
13.03.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 17.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.04.2025.
31.03.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з надходженням заяви від ТОВ "Антон і Д" про мирне врегулювання спору.
В судовому засіданні 01.04.2025 Позивач свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.
Відповідач свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 01.04.2025 клопотання Позивача про відкладення розгляду справи задоволено, підготовче засідання відкладено на 22.04.2025.
07.04.2025 від сторін надійшла заява про затвердження мирової угоди.
21.04.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява в якій він просить затвердити мирову угоду та провести розгляд справи без його участі
22.04.2025 сторони в судове засідання не з'явилися, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Вивчивши надану на затвердження мирову угоду суд приходить до наступних висновків.
В наданій сторонами мировій угоді від 03.04.2025 в п.п. 1 та 2 сторони передбачили таке:
« 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Антон і Д" зобов'язується здійснити оплату суми безпідставно збережених коштів у розмірі 549 941,90 грн., що є предметом судової справи № 904/898/25, шляхом перерахування коштів (в грн.) на розрахунковий рахунок виконавчого комітету Нікопольської міської ради наступним чином - через місяць після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Антон і Д" зобов'язується здійснити оплату судового збору у справі № 904/898/25 у розмірі 8 249,13 грн. шляхом перерахування коштів (в грн.) на розрахунковий рахунок виконавчого комітету Нікопольської міської ради наступним чином - через місяць після припинення або скасування воєнного стану в Україні.».
При цьому, судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 18.02.2025 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу № 917/141/24 заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" про стягнення 2 917 677, 33 грн.
Як вбачається з даної ухвали «16.05.2024 рішенням Господарського суду Полтавської області у справі №917/141/24 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на користь Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 474 300,36 грн 3% річних, 2 443 376,97 грн інфляційних втрат. Стягнуто з ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на користь Полтавської обласної прокуратури 43 765,16 грн судового збору.
18.11.2024 ухвалою Східного апеляційного господарського суду задоволено клопотання позивача і відповідача про затвердження мирової угоди у справі № 917/141/24. Затверджено мирову угоду у справі №917/141/24, укладену між Виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" в редакції, викладеній в резолютивній частині цієї ухвали. Визнано нечинним рішення Господарського суду Полтавської області від 16.05.2024, провадження у справі № 917/141/24 закрито.
Не погоджуючись із ухвалою апеляційного господарського суду від 18.11.2024, прокурор звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу передати для продовження розгляду до Східного апеляційного господарського суду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що при затвердженні мирової угоди апеляційним господарським судом порушено вимоги ст. 192 ГПК України та не враховано правові висновки Верховного Суду щодо її застосування, зокрема викладені у постановах від 09.10.2024 у справі № 911/1402/23, від 21.03.2023 у справі № 914/3014/20, від 03.10.2019 у справі №911/918/15.
Прокурор доводить, що суть запропонованої у цій справі мирової угоди зводиться лише до надання відповідачу розстрочки на сплату боргу і судового збору, що також суперечить вимогам ст. 331 ГПК України; встановлення графіку платежів на 3 роки, що з огляду на інфляційні процеси не відповідає економічним інтересам держави та територіальної громади і не є взаємними поступками в розумінні вимог ч. 1 ст. 192 ГПК України; положення запропонованої відповідачем мирової угоди виходять за межі предмета спору, порушують інтереси держави та територіальної громади, суперечать вимогам законодавства, містять неточності і помилки.
18.02.2025 ухвалою Верховного Суду передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 917/141/24.
Обґрунтовуючи підстави для передачі цієї справи на розгляд об'єднаної палати, колегія суддів в ухвалі від 18.02.2025 зазначає, що під час підготовки справи до касаційного перегляду Верховним Судом встановлено, що судом касаційної інстанції у постанові від 05.02.2025 у справі № 917/1291/23, яка ухвалена у подібних правовідносинах, було скасовано ухвалу Східного апеляційного господарського суду про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі № 917/1291/23. Верховний Суд у цій справі виходив з того, що суть мирової угоди зводиться до розстрочення сплати відповідачем стягнутих за рішенням суду в цій справі сум інфляційних втрат і 3% річних з встановленням графіку платежів строком майже на 3 роки і, що її положення суперечать законодавству, інтересам держави, за захистом яких прокурор звернувся з цим позовом до суду.
Однак, колегія суддів Верховного Суду при перегляді справи № 917/141/24, не погоджуючись із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.02.2025 у справі № 917/1291/23, вважає, що у цьому випадку сторони - позивач і відповідач скористалися своїм правом, закріпленим у законі, зокрема, у ст. 192 ГПК України, на вирішення існуючого між ними спору на основі взаємного компромісу, на умовах, узгоджених у мировій угоді і жодним чином не порушуються права держави/територіальної громади. Колегія суддів зазначає, що саме держава в особі уповноваженого органу висловила відповідне волевиявлення шляхом подання до суду спільної з відповідачем заяви про затвердження мирової угоди на зазначених у ній умовах. Звертаючись до апеляційного господарського суду із такою заявою, сторони підтвердили, що правові наслідки вчинення відповідної процесуальної дії їм відомі та зрозумілі.
Колегія суддів касаційної інстанції також вважає помилковим ототожнення умов мирової угоди із розстроченням виконання судового рішення, що регулюється нормами ст. 331 ГПК України і які стосуються саме права суду на вчинення/невчинення такої дії. Колегія суддів зазначає, що законодавець не забороняє сторонам узгоджувати порядок виконання своїх зобов'язань у мировій угоді, а визначає це їх правом. У цьому випадку, помилковим є ототожнення умов мирової угоди із розстроченням виконання рішення, що є різними інститутами процесуального права.
Відтак, колегія суддів за необхідне відступити від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів іншої палати, викладеного у постанові від 05.02.2025 у справі № 917/1291/23 щодо застосування ст. 192 ГПК України.»
Передаючи справу № 917/141/24 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові від 05.02.2024 у справі № 917/1291/23, щодо застосування ст. 192 ГПК України, з метою забезпечення сталості та єдності судової практики у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 21.03.2025 у справі № 917/141/24 прийнято до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 917/141/24 за касаційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2024. Призначено до розгляду справу № 917/141/24 за касаційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 на 18 квітня 2025.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.
Згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Таким чином, з огляду на подібність правовідносин у справі № 904/898/25 та справі № 917/141/25, приймаючи до уваги, що однією із сторін мирової угоди є орган місцевого самоврядування - Нікопольська міська рада, а мировою угодою фактично відстрочено оплату коштів у розмірі 549 941,90 грн. на невизначений термін, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №904/898/25 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №917/141/24.
Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, статтями 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Зупинити провадження у справі № 904/898/25 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 917/141/24.
Зобов'язати сторін повідомити Господарський суд Дніпропетровської області про результати розгляду справи №917/141/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 22.04.2025.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Назаренко