вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про передачу справи до іншого суду
22.04.2025м. ДніпроСправа № 904/1915/25
За позовом Приватного підприємства "Нессі" (пр. Івасюка Володимира, будинок 2-Г, офіс 241, м. Київ, 04211; ідентифікаційний код 22935056)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-Київ" (вулиця Логістична, будинок 2, сел. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005; ідентифікаційний код 43422208)
про стягнення заборгованості за договором оренди № 05/03-24 від 05.03.2024 у загальному розмірі 243 833 грн. 00 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Приватне підприємство "Нессі" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-Київ" (далі - відповідач) заборгованість за договором оренди № 05/03-24 від 05.03.2024 у загальному розмірі 243 833 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди № 05/03-24 від 05.03.2024 в частині повної, своєчасної сплати орендної плати та своєчасного повернення об'єкту оренди орендодавцю, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 243 833 грн. 00 коп., з яких 172 333 грн. 00 коп. - заборгованість з орендної плати та 71 500 грн. 00 коп. - штраф.
Дослідивши матеріали позовної заяви господарський суд дійшов висновку, що позовна заява подана із порушенням правил підсудності, та підлягає передачі до Господарського суду м. Києва з огляду на таке.
Частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
На вказану норму процесуального закону посилається позивач у поданій до суду позовній заяві.
Разом з тим, суд відзначає, що загальне правило територіальної підсудності щодо пред'явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Так, статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлена виключна підсудність справ.
Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.
Частина 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 1.1. спірного договору оренди на викладених у договорі умовах орендодавець передає орендарю в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди), яке зазначене в пункті 1.2. договору.
У пункті 1.2. договору визначений об'єкт оренди, а саме: частина нежитлового приміщення № 1 на першому поверсі будинку № 44 (в літері "А") за адресою: м. Київ, вулиця Вишгородська, загальною площею 33 кв. м; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2425500980000; номер запису про право власності: 43322525. Графічне зображення (план-схема) об'єкта оренди наведено в додатку № 2 до договору.
Вказані відомості щодо об'єкту оренди також підтверджуються Актом приймання-передачі від 01.04.2024, в якому опис об'єкту оренди аналогічний тому, що вказаний у договорі.
Як наголошено у постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019 правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Крім того, судом враховано правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 по справі № 911/2390/18, де зазначено, що до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України.
Суд приходить до висновку, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення № 1, що знаходиться на першому поверсі будинку № 44 (в літері "А") за адресою: м. Київ, вулиця Вишгородська, оскільки позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв'язок із нерухомим майном, а саме: стягнення орендної плати та штрафу за користування цим майном, і позов має розглядатися за правилами виключної підсудності Господарським судом м Києва.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вказане, матеріали позовної заяви підлягають передачі за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Направити матеріали позовної заяви Приватного підприємства "Нессі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-Київ" про стягнення заборгованості за договором оренди № 05/03-24 від 05.03.2024 у загальному розмірі 243 833 грн. 00 коп. за підсудністю до Господарського суду м. Києва (вулиця Богдана Хмельницького, будинок 44-в, м. Київ, 01054) після закінчення строку на її оскарження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 22.04.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.В. Фещенко