вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
21.04.2025р. № 904/1798/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Васильєв О.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Наташа-Агро», с. Нова Басань Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг», м. Дніпро
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 5 095,58 грн. заборгованості та судового збору в розмірі 302,80 грн.
ТОВ «Наташа-Агро» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ТОВ «Лівайн Торг» суми боргу у розмірі 5 095,58грн. за договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними катками № 69 від 01.10.2018р.
Проаналізувавши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються:
- документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01.01.25р. набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», статтею 7 якого встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.25р. становить 3 028,00грн.
Згідно з пп. 2-1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду:
- заяви про видачу судового наказу заявником сплачується судовий збір в 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання заяви про видачу судового наказу заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 302,80грн.
Як вбачається з матеріалів поданої заяви, заявник на підтвердження сплати судового збору надав копію платіжної інструкції про сплату судового збору №1303 від 02.04.25р. у сумі 302,80грн, яка міститься в додатках до заяви.
Однак, відповідно до інформації з довідки №80/25 старшого судового розпорядника відділу документального забезпечення (канцелярія) від 15.04.25р., платіжний документ №1303 від 02.04.25р. був використаний в справі №904/1602/25, вх.№4-1545/25, заява надійшла 03.04.25р.
09.04.25р. господарським судом Дніпропетровської області по справі №904/1602/25 було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Наташа-Агро» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ТОВ «Тенегія» основного боргу у розмірі 301 854,87грн. за договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками від 05.10.23р. №66. Вищезазначеною ухвалою роз'яснено, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Враховуючи викладене, платіжний документ №1303 від 02.04.25р. на суму 302,80грн не може бути використаний в інших справах як доказ сплати судового збору, оскільки був використаний у справі № 904/1602/25, де боржник - ТОВ «Тенегія», в той же час у справі №904/1798/25 заявник звертається з вимогою про стягнення заборгованості до ТОВ «Лівайн Торг». Окрім того, у справі № 904/1602/25 предметом спору є стягнення основного боргу у розмірі 301 854,87грн. за договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками від 05.10.23р. №66, в той же час у справі №904/1798/25 предметом спору є стягнення суми боргу у розмірі 5 095,58грн. за договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними катками № 69 від 01.10.2018р.
Таким чином, заява ТОВ «Наташа-Агро» про видачу судового наказу про стягнення з з ТОВ «Лівайн Торг» заборгованості не містить належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст. 150 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Частиною 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 150-153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Наташа-Агро» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ТОВ «Лівайн Торг» суми боргу у розмірі 5 095,58грн. за договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними катками №69 від 01.10.2018р.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Васильєв О.Ю.