Додаткова постанова
22.04.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1576/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Верхогляд Т.А.( доповідач)
судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Криворізької гімназії № 98 Криворізької міської ради про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №904/1576/24
за позовом Криворізької гімназії № 98 Криворізької міської ради
до Акціонерного товариства “Криворізька Теплоцентраль»
про стягнення суми переплати, що утворилась внаслідок перерахунку розміру нарахувань за теплову енергію,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 року у справі №904/1576/24 позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства “Криворізька Теплоцентраль» на користь Криворізької гімназії № 98 Криворізької міської ради 44 647,11 грн. - переплати за договором № 591 від 29.01.2019 року, 58 454,94 грн. - переплати за договором № 591 від 24.12.2019 року, 134 605,33 грн. - переплати за договором № 591 від 27.02.2020 року 3 565, 61 грн. судового збору.
Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2024 року у справі №904/1576/24 заяву Криворізької гімназії № 98 Криворізької міської ради про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства “Криворізька Теплоцентраль» на користь Криворізької гімназії №98 Криворізької міської ради 10 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У розподілі решти суми за заявою - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду та додатковим рішенням, відповідач оскаржив їх в апеляційному порядку, просив ці рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважав оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими. Просив відмовити відповідачу у задоволені апеляційної скарги, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 року та додаткове рішення від 10.07.2024 року у справі №904/1576/24 залишити без змін.
Одночасно, у відзиві позивачем було заявлено про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн., надану адвокатом у суді апеляційної інстанції, а також зазначено, що акт приймання-передачі виконаних робіт за договором на таку допомогу буде складено та підписано сторонами за фактом завершення розгляду справи, однак відсутність акта не є перешкодою для стягнення цих витрат з відповідача, оскільки згідно з процесуальними нормами, до складу судових витрат входять витрати сторони, які вона очікує понести у зв'язку розглядом справи.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду у справі №904/1576/24 від 25.02.2025 року апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 року та додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2024 року у справі залишені без змін..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025 року заяву позивача про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
03.03.2025 року в системі Електронний суд від відповідача надійшли заперечення щодо розподілу судових витрат, в яких він вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. не відповідають критерію розумності та є неспівмірними із складністю цієї справи. Адвокатом складено лише один процесуальний документ- відзив на апеляційну скаргу, справа розглядалась в порядку письмового провадження без виклику сторін.
Крім того, відповідач звертає увагу, що представником позивача не надано акт приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва та рахунку на оплату наданих послуг.
З огляду на все викладене відповідач вважав, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є не обґрунтованими та такими, що не відповідають критеріям розумності та пропорційності.
Розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, заявлені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про наступне:
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписами п.2 ч.4, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 вказаного Закону).
У ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
З матеріалів даної справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на таку допомогу позивачем до відзиву надані копії: договору про надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва №42 від 11.03.2024 року, додатку №1 від 11.03.2024 року до цього договору, яким є розрахунок вартості послуг; свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серія ДП №4102 та ордеру серії АЕ №1298172 від 05.09.2024 року.
Згідно з п.1.1 договору про надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва №42 від 11.03.2024 року Виконавець надає Замовнику послуги з юридичного консультування та юридичного представництва інтересів Замовника в господарському суді по справі за позовом Замовника про стягнення з АТ “Криворізька теплоцентраль» заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 591 від 29.01.2019, №591 від 24.12.2019, №591 від 27.02.2020 у вигляді та в обсязі, визначеному Додатком №1, що додається до Договору та є його невід'ємною частиною, а Замовник зобов'язаний прийняти та здійснити оплату за надані послуги на умовах та у строки, визначених цим Договором.
Перелік, обсяг та вартість послуг з юридичного консультування та юридичного представництва визначаються відповідно до Розрахунку вартості послуг з юридичного консультування та юридичного представництва (Додаток №1) (п. 1.4. Договору).
Строк надання послуг: до 31.12.2024 року (п. 2.1. Договору).
Загальна вартість послуг з адвокатської діяльності (юридичних послуг) за цим Договором складає 20 000,00 грн., без ПДВ. (п. 3.1. Договору).
Оплата вартості наданих послуг за цим Договором здійснюється Замовником на підставі отриманих від Виконавця акту(-ів) прийому-передачі наданих послуг, підписаних сторонами (п. 3.2. Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими на те представниками сторін та діє до 31.12.2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 8.1. Договору).
Додатком № 1 до Договору є розрахунок вартості послуг з адвокатської діяльності (юридичних послуг), згідно з яким у господарському суді апеляційної інстанції вартість цих послуг складає 6 000,00 грн.
Апеляційний господарського суд, проаналізувавши надані позивачем документи, вважає за необхідне звернути увагу на наступне:
Як зазначалось раніше, за умовами договору про надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва №42 від 11.03.2024 року, оплата вартості наданих послуг за цим Договором здійснюється Замовником на підставі отриманих від Виконавця акту(-ів) прийому-передачі наданих послуг, підписаних сторонами (п. 3.2. Договору).
Проте, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано суду акту приймання-передачі наданих послуг, детального опису робіт (наданих послуг), інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Розрахунок (додаток до договору №1), не може вважатись актом приймання-передачі наданих адвокатом послуг, виконаних адвокатом, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Суд зазначає, що подання акту приймання-передачі наданих послуг, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Визначення у договорі та розрахунку до нього загальної вартості послуг, які не залежать від їх обсягу, є лише домовленостями у правовідносинах адвоката та клієнта. Натомість, на підтвердження отримання послуг позивач мав надати акт наданих за договором послуг.
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених позивачем витрат тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 року у справі № 922/2604/20.
При цьому, за практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейським судом з прав людини зазначено, що “надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах “Белеш та інші проти Чеської Республіки», “Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та “Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
Одночасно, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У даному випадку, стягувачем не дотримано умови договору щодо надання послуг у сфері права та не забезпечено підтвердження належного надання послуг, що не може вважатися надмірним формалізмом.
Тому доводи позивача про те, що неподання акту приймання-передачі не є перешкодою для стягнення витрат з відповідача ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм права.
Вищевикладене, у сукупності свідчить про відсутність підстав для покладення на АТ “Криворізька Теплоцентраль» понесених Криворізькою гімназією № 98 Криворізької міської ради витрат на правничу професійну допомогу за результатом апеляційного перегляду даної справи, та у зв'язку з цим, для задоволення заяви позивача про відшкодування таких витрат.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
Заяву Криворізької гімназії № 98 Криворізької міської ради про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №904/1576/24 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б.Парусніков
Суддя О.Г. Іванов