вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" квітня 2025 р. Справа№ 910/9149/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Гаврилюка О.М.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників сторін
від позивача: Ліневич Л.В.
від відповідача: Салівон В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 (Повне рішення складено 09.01.2025)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024
у справі №910/9149/24 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Акціонерного товариства "Енергетична Компанія України"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення грошових коштів
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2024 року Акціонерне товариство "Енергетична Компанія України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 140 327 453,67 грн (138 525 165,89 грн основного боргу, 1 303 256,46 грн втрат від інфляції, 499 031,32 грн 3% річних).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань при врегулюванні небалансів за договором № 2309-01024 від 18.07.2022.
26.09.2024 позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 138 525 165,89 грн основної заборгованості, 2 142 226,98 грн втрат від інфляції, 1 248 429,74 грн 3% річних.
Ухвалою суду від 07.10.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» 138 525 165,89 грн - основної заборгованості; 2 142 226,98 грн - інфляційних нарахувань; 1 248 429,74 грн - 3% річних, судовий збір у розмірі 847 840,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд послався на те, що враховуючи неоплату відповідачем рахунків, які виставлені за небаланси електричної енергії за спірний період , що мали бути оплачені останнім на користь позивача, вимога останнього про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 138 525 165,89 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також, суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, дійшов висновку, що останні виконані арифметично вірно та відповідно до норм чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 заяву Акціонерного товариства "Енергетична Компанія України" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» 40 000,00 грн витрат на правничу допомогу. В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з вказаним рішенням та додатковим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №910/9149/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі №910/9149/24 у задоволеній частині скасувати та ухвалите нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 20 000,00 грн.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що розрахунки із учасниками ринку електричної енергії здійснюються на щоденній основі в межах суми доступної на рахунку ОСП із спеціальним режимом використання, інформація, яка опубліковується на веб-сайті НЕК «Укренерго». Скаржник вважає, що у спірних відносинах має застосовуватися пріоритет спеціальної норми Закону України «Про ринок електричної енергії» над загальними нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, який необхідно було врахувати при вирішенні спору.
Апелянт вказує, що доказів порушення НЕК «Укренерго» установленого Законом №2019-VIIІ алгоритму розрахунків за балансуючу електроенергію позивачем не надано та судом не встановлено. Тому, останній не може нести відповідальність у вигляді застосовування до нього 3% річних та інфляційних втрат.
Також скаржник наголошує, що позивачем долучено до матеріалів справи акти за спірний період за відсутності на останніх особистого чи електронного підпису, що, на його думку, свідчить про доказову необґрунтованість аргументів позивача щодо підтвердження здійснення між сторонами господарської операції.
Крім того, апелянт звертає увагує, що нараховуючи інфляційні втрати позивач застосував сукупний індекс інфляції , заокруглений не до десятих, після коми, а до мільйонних чисел, що не узгоджується із постановою Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
Апелянт також зауважує, що місцевим судом не враховано: що обсяг виконаних адвокатом робіт під час розгляду справи не вимагав значних витрат та вмінь для формування правової позиції для кваліфікованого юриста; спір не є складним; кількість тотожних справ між учасниками справи; передбачуваність практики Верховного Суду у даній категорії справ; кількість судових засідань, що, на думку апелянта, свідчить про передчасність задоволення вимог позивача на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві поданому 20.02.2025 зазначає, що рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та рішення слід залишити без змін.
Позивач вважає доводи відповідача про неможливість здійснення розрахунків з ним через відсутність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку є необгрунтованими, оскільки положення договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та, відповідно, умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку та/або за умови наявності коштів на такому рахунку. При цьому, наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв'язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.
Позивач вказує, що фактом користування грошовими коштами вже є факт їх несплати на користь кредитора у встановлений строк. Користування коштами, належними до сплати кредиторові не означає буквальне використання коштів на власні цілі чи фізичне перебування коштів, які належать до сплати, на рахунках боржника. Навіть, якщо кошти на рахунках боржника відсутні і не сплачуються кредитору, вважається, що боржник ними користується, адже він має невиконане, непогашене зобов'язання перед кредитором і для кредитора не має правового значення джерело, з якого боржник залучить кошти для оплати. У цьому контексті, на думку позивача, особливості рахунків, на яких знаходяться кошти, належні до сплати, не мають правового значення. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Тому позивач вважає, що судом правильно нараховані 3% річних та інфляційні втрати.
Також позивач звертає увагу, що всі долучені акти містять підпис КЕП обох сторін, що відображається у вигляді накладених круглих печаток на документах.
Стосовно витрат на правничу допомогу, задоволених судом першої інстанції у розмірі 40 000,00 грн, позивач вважає їх співмірними та обґрунтованими.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2025 у справі № 910/9149/24 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., суддів: Суліма В.В., Гаврилюка О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 у справі №910/9149/24 апеляцйіну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №910/9149/24 - залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 1 271 760 грн. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі №910/9149/24.
11.02.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла заява про усунення недоліків до апеляційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №910/9149/24, до якої додано докази сплати судового збору у встановленому розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №910/9149/24 та призначено до розгляду на 17.03.2023.
У судовому засіданні 17.03.2025 оголошено перерву у розгляді справи №910/9149/24 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 до 14.04.2025.
Позиції учасників справи
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 14.04.2025 наполягала та доводах апеляційної скарги, з підстав, викладених у апеляційній скарзі, просила її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі №910/9149/24 у задоволеній частині скасувати та ухвалите нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 20 000,00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 14.04.2025 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 залишити без змін.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Наказом НЕК «Укренерго» від 03.04.2019 № 204 затверджені умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, із подальшими змінами в редакції наказів НЕК «Укренерго» від 08.07.2019 № 366, від 07.08.2019 № 423, від 06.03.2020 № 85, від 26.11.2020 № 634, від 21.12.2020 № 709, від 05.01.2021 № 6, від 25.02.2021 № 111, від 16.03.2021 № 141, від 01.06.2021 № 303, від 31.01.2022 № 58, від 21.04.2022 № 161, від 16.05.2022 № 176, від 09.06.2022 № 236 від 27.01.2023 № 58, від 01.03.2024 № 117, від 24.06.2024 № 360 та від 08.07.2024 № 393 .
Судом першої інстанції встановлено, що 18.07.2022 між Акціонерним товариством «Енергетична компанія України» (далі - СВБ, позивач) як стороною, відповідальною за баланс, укладено з НЕК «Укренерго» (далі - ОСП, АР, відповідач) договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 2309-01024 (далі - договір) шляхом подання відповідної заяви про приєднання до такого договору та акцептування відповідачем вказаної заяви позивача.
За умовами вказаного договору, правочин є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, у тому числі її балансової групи; договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність як СВБ.
Згідно з п. 1.3 договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Як визначено п. 1.4 договору, ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку).
Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п. 1.5 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються адміністратором розрахунків (АР) для кожного розрахункового періоду доби згідно з Правилами ринку; оплата платежів відповідно до договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених чинним законодавством; за підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.
Порядок розрахунків обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначаються Правилами ринку (п. 2.2 договору).
Згідно з п. 3.2 договору ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді.
Відповідно до п. 3.4 договору СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку.
Як погоджено у п. 5.1 договору, виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається згідно з процедурами та графіками, передбаченими Правилами ринку, та відповідно до умов договору.
Згідно з п. 5.2 договору СВБ, що є електропостачальником, повинна відкрити в одному з уповноважених банків поточний рахунок зі спеціальним режимом використання; учасник ринку повинен укласти будь-які необхідні угоди з його розрахунковим банком для здійснення платежів у відповідності до процедур та графіків, визначених Правилами ринку.
Відповідно до п. 5.3 договору СВБ, у якої виникли зобов'язання перед ОСП щодо оплати за небаланс електричної енергії, вносить плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ОСП, визначений у реквізитах Договору.
Подання платіжних документів здійснюється сторонами згідно з Правилами ринку (п. 5.6 договору).
Як погоджено у п. 9.1 договору останній набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заявки-приєднання до договору і є чинним до 31 грудня включно року, в якому була надана заявка-приєднання; після реєстрації учасника ринку ОСП зобов'язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру.
Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору з ініціативою щодо його розірвання, то Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2 договору).
Судом першої інстанції встановлено, що протягом періоду з 01.01.2024 по 30.06.2024 ПрАТ "НЕК Укренерго" через систему управління ринком виставив рахунки (інвойси) за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов'язаний сплатити позивачу за придбану електроенергію з метою врегулювання небалансів 138 525 165, 89 грн, а саме: рахунки № 0602202400162 від 06.02.2024 за період 21.01.2024-31.01.2024 на суму 12 606 096,67 грн; № 1502202400409 від 15.02.2024 за період 01.02.2024-10.02.2024 на суму 1 856 343,86 грн; № 0606202400404 від 06.06.2024 за період 21.05.2024-31.05.2024 на суму 34 227 751,60 грн; № 1406202400164 від 14.06.2024 за період 01.06.2024-10.06.2024 на суму 62 205 080,51 грн; № 2606202400164 від 26.06.2024 за період 11.06.2024-20.06.2024 на суму 12 537 194,87 грн; № 0407202400393 від 04.07.2024 за період 21.06.2024-30.06.2024 на суму 15 092 698,38 грн.
Крім того, як вказує позивач, між ним та відповідачем у системі АСКОД були підписані акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, а саме:
-акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.01.2024 № № ВН/24/01-2309 за договором від 18.07.2022 № 2309-01024;
- акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 29.02.2024 № ВН/24/02-2309 за договором від 18.07.2022 № 2309-01024;
- акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2024 № ВН/24/03-2309 за договором від 18.07.2022 № 2309-01024;
- акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.04.2024 № ВН/24/04-2309 за договором від 18.07.2022 №2309-01024;
- акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.05.2024 № ВН/24/05-2309 за договором від 18.07.2022 № 2309-01024;
- акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.06.2024 № ВН/24/06-2309 за договором від 18.07.2022 № 2309-01024.
Також були підписані акти корегування до вищевказаних актів, а саме:
- акт-корегування (врегулювання) № ВР/24/01-2309 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.01.2024 № ВН/24/01-2309 від 21.05.2024;
- акт-корегування (врегулювання) № ВР/24/02-2309 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 29.02.2024 № ВН/24/02-2309 від 05.06.2024;
- акт-корегування (врегулювання) № ВР/24/03-2309 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2024 № ВН/24/03-2309 від 14.06.2024;
- акт-корегування (врегулювання) № ВР/24/04-2309 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.04.2024 № ВН/24/04-2309 від 27.06.2024;
- акт-корегування (врегулювання) № ВР/24/05-2309 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.05.2024 № ВН/24/05-2309 від 28.06.2024.
Вказані документи були направлені та підписані в електронному вигляді, що підтверджується накладенням кваліфікаційного електронного підпису сторонами, а з 01 січня 2023 року обмін документами відбувається за допомогою системи АСКОД.
Враховуючи неоплату відповідачем рахунків, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 138 525 165,89 грн - основної заборгованості; 2 142 226,98 грн - втрат від інфляції; 1 248 429,74 грн - 3% річних.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначено Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі також - Закон).
Згідно зі ст. 52 Закону організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку забезпечує адміністратор розрахунків, та ч. 2 цієї ж статті встановлено, що функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
Відповідно до ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про врегулювання небалансів.
Пунктом 7 статті 1 Закону встановлено, що балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;
Відповідно до п. 11 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії", Оператор системи передачі: придбаває послуги з балансування на ринкових недискримінаційних і прозорих засадах та забезпечує функціонування балансуючого ринку у порядку, визначеному цим Законом, Правилами ринку та Кодексом системи передачі, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.
Акціонерне товариство "Енергетична компанія України" (сторона, відповідальна за баланс/СВБ) є учасником ринку, зобов'язаним повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальним перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП) - юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР) - юридичної особи, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг.
Згідно з п. 12 ст. 1 Закону відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів.
Також, п. 46 ст. 1 Закону визначено, що небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між Документ сформований в системі фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.
Відповідно до ст. 3 Закону обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків регулюються Правилами ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №307.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, такі види договорів як договори про врегулювання небалансів.
Згідно з ч.1 ст.68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
За змістом ст.70 Закону України "Про ринок електричної енергії" усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів. Сторони, відповідальні за баланс, зобов'язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі. Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів. Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором. Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку. Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг.
Відповідно до п.п.1.2.1, 1.3.2 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 учасниками ринку електричної енергії є: виробники; електропостачальники; трейдери; ОСП; ОСР; ОР; гарантований покупець; споживачі, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цими Правилами та Законом. Для суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов'язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.
Згідно із п.1.1.2, п.1.11.1 та п.1.11.8 Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції. За допомогою СУР здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
Позивач як учасник ринку використовує у своїй діяльності систему управління ринком через мережу Інтернет за http://mms.ua.energy/.
Пунктом 7.3.1 Правил ринку визначено, що АР на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Згідно з пунктом 7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днв з дати направлення платіжного документа.
У той же час, згідно п.7.7.1 Правил ринку платіжні документи для декади надаються відповідним учасникам ринку не пізніше четвертого робочого дня після останнього дня цієї декади, а згідно п.7.7.4. цих же Правил оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Колегія суддів зазначає, що оскільки обов'язок щодо виставлення рахунків на суми, які АР зобов'язаний сплатити протягом відповідного періоду покладений саме на відповідача - Приватне акціонерне товариство "НЕК "Укренерго", останній повинен був оплатити їх протягом чотирьох робочих днів з дати виставлення рахунків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банків. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати зазначених вище рахунків, не здійснив оплату за вироблену позивачем у період з 01.01.2024 по 30.06.2024 електричну енергію для врегулювання небалансів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 138 525 165,89 грн.
При цьому, колегією суддів відхиляються доводи відповідача про відсутність в матеріалах справи первинних документів, які б підтверджували заборгованість останнього перед позивачем, з огляду на таке.
Позивачем надані разом з позовом акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, а також корегувальні акти до них, які складані та підписані сторонами через систему АСКОД.
Колегія суддів звертає увагу, що ініціатором обміну актами за допомогою системи АСКОД був відповідач, що підтверджується повідомленням останнього № 01/5549 від 31.01.2023, долученим до пояснень на заперечень відповідача. Відповідно до вказаного документу відповідач повідомив про необхідність підписати договір у новій редакції, в якій міститься посилання на обмін Актами в системі АСКОД.
Також колегія суддів зауважує на тому, що всі долучені акти містять підпис КЕП обох сторін, які відображаються у вигляді накладених круглих печаток на документах. Заперечень, зауважень або відкликань вказаних підписів від відповідача не надходило.
Доводи відповідача про відсутність його вини та належних доказів існування заборгованості перед позивачем спростовуються скрін-шотом з системи управління ринку про наявність виставлених, але неоплачених рахунків, при цьому, такі рахунки виставляються відповідачем як адміністратором розрахунків та останній не може не знати про їх наявність.
Крім того, колегією суддів не беруться до уваги доводи відповідача про безпідставність позовних вимог позивача, оскільки відповідачем, за його твердженням, не порушено норм ЗУ «Про ринок електричної енергії», адже вказаним Законом встановлений спеціальний алгоритм для здійснення розрахунків, а саме: оплата рахунків саме з рахунку зі спеціальним режимом використання, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21 сформовано таку правову позицію щодо застосування положень ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії. Зокрема, "…зміст статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов'язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором".
Також у цій справі Верховний Суд, спростовуючи твердження скаржника, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, зазначив, що "наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 року у справі №903/918/19)".
Зазначену правову позицію також підтримано і об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.02.2023 року зі справи №910/9374/21. Крім того подібні за змістом висновки щодо застосування ч. 4 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" викладено також у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 року у справі №910/18611/21 та від 09.03.2023 року у справі №910/18613/21.
За таких обставин колегією суддів відхиляються доводи скаржника про те, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не з його вини, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов'язань як боржника, що прострочив грошове зобов'язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв'язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.
За вказаних обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 138 525 165,89 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення відповідача 2 142 226,98 грн втрат від інфляції та 1 248 429,74 грн 3% річних.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, суд зазначає, що фактом користування грошовими коштами вже є факт їх несплати на користь кредитора у встановлений строк. Користування коштами, належними до сплати кредиторові, не означає буквальне використання коштів на власні цілі чи фізичне перебування коштів, які належать до сплати, на рахунках боржника. Навіть якщо кошти на рахунках боржника відсутні і не сплачуються кредитору, вважається, що боржник ними користується, адже він має невиконане, непогашене зобов'язання перед кредитором і для кредитора не має правового значення джерело, з якого боржник залучить кошти для оплати. В цьому контексті особливості рахунків, на яких знаходяться кошти, належні до сплати, не мають правового значення.
Відповідно до пункту 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п. 5.24 постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21 викладено правовий висновок про те, що ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором. У постанові від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21 Верховний Суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про стягнення із ПрАТ "НЕК Укренерго" 3% річних, інфляційний втрат, а також пені, нарахованих за неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором.
Подібного висновку про застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України дійшов Верховний Суд також у п. 25 постанови від 21.12.2021 у справі № 910/15364/20, у постановах від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21, від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, і зазначив, що твердження скаржника про те, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не з його вини, є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов'язань як боржника, що прострочив грошове зобов'язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв'язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, колегія суддів погоджується з висновком сулу першої інстанції, що розрахунки виконані арифметично вірно та відповідно до норм чинного законодавства, тому такі вимоги підлягають задоволенню.
Також позивач не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, в апеляційній скарзі просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 20 000,00 грн.
Так, відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Колегія суддів зазначає, що зі змісту статті 129 Господарського процесуального кодексу України випливає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за умови надання стороною належних доказів, що їх підтверджують.
Судом першої інстанції, з урахуванням положень ст. 123, 124, 126, 129 ГПК України, взято до уваги надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правничої допомоги № 2-4-061224/2 від 06.12.2024; акт наданих послуг № 1 від 06.12.2024 до договору № 2-4-061224/2 від 06.12.2024; довіреність підписанта договору та актів наданих послуг; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000850 від 15.01.2018.
При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що заявлена до стягнення сума не відповідає критеріям розумності та необхідності її понесення, оскільки визначення вартості послуг адвоката за одну годину надання послуг/виконання робіт/участь в одному судовому засіданні у справі в розмірі 4 000,00 грн є завищеною.
Крім того, судом враховано, що частина наданих позивачу послуг на правничу допомогу складається з послуг (аналіз договірної документації, первинних документів, аналіз чинного законодавства з питань, що регулюють спірні правовідносини, аналіз поточної практики, з висновками щодо судової перспективи справи, розробка загальної стратегії ведення справи), які частково поглинаються наданою послугою з підготовки позову, в якому безпосередньо такий аналіз і здійснено.
Судом першої інстанції також враховано, що вказана справи не є складною, оскільки наявна судова практика з відповідної категорії спорів.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що одне судове засідання було проведено у зв'язку з поданням позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог, а друге - у зв'язку з залишенням позовної заяви без руху у зв'язку з ненаданням позивачем доказів сплати судового збору. До того ж, з наявних в матеріалах справи протоколів судових засідань від 02.09.2024, від 26.09.2024, від 07.10.2024, від 21.10.2024, від 18.11.2024 та від 02.12.2024 вбачається, що загальний час проведених засідань у справі №910/9194/24 становить 50 хвилин.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що розмір витрат на правову допомогу, визначений в акті наданих послуг не відповідає визначеним ч. 5 ст.129 ГПК України критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, з урахуванням характеру спору, складності справи, кількості та обсягу підготовлених адвокатом документів, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, судом встановлено розмір - 40 000,00 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обґрунтованим та співмірним розміром витрат на правову допомогу є сума у розмірі 40 000,00 грн
Інші доводи апеляційної скарги відповідача, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості заявленої суми.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункуту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від від 19.12.2024 у справі №910/9149/24 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від від 19.12.2024 у справі №910/9149/24 слід залишити без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від від 19.12.2024 у справі №910/9149/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від від 19.12.2024 у справі №910/9149/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/9149/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 22.04.2025.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Гаврилюк