79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"21" квітня 2025 р. Справа № 914/1164/24
Суддя Західного апеляційного господарського суду Орищин Г.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко - Експо»
на рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 (повне рішення складено 26.03.2025, суддя Іванчук С.В.)
у справі №914/1164/24
за позовом Львівської міської ради, м. Львів;
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко - Експо», м. Львів;
про стягнення заборгованості в сумі 1 551 933,39 грн
Господарський суд Львівської області у рішенні від 25.03.2025 ухвалив задоволити частково позов Львівської міської ради, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» 1 150 950,66грн основного боргу, 51 180,06 грн інфляційних втрат, 28 653,45 грн 3% річних, 18 461,76грн судового збору.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати повністю рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/1164/25 від 25.03.2025 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Львівської міської ради відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача.
При вивченні матеріалів апеляційної скарги судом встановлено, що в порушення вимог ст. 258 ГПК України скаржником не долучено доказів сплати судового збору та така підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко - Експо» за довіреністю у порядку передоручення Шпаком Володимиром Володимировичем.
Згідно з ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Тлумачення приписів частини третьої статті 56 ГПК України приводить до висновку, що для визначення особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Такі висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №9901/39/20 та постановах Верховного Суду від 22.04.2020 у справі №911/933/19, від 09.06.2020 у справі №904/92/20, від 17.09.2020 у справі №910/3850/19 та інших.
Необхідно зазначити, що формування в Положенні (про юридичне управління, департамент тощо) про можливість представлення інтересів органу (установи, підприємства) в судах за дорученням керівництва виключають можливість представництва інтересів цього органу на підставі такого Положення в порядку самопредставництва, оскільки для визначення особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідне чітке визначення її права діяти без додаткового уповноваження.
Відповідно до п. 8 ч.3 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, а також дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи. Проте, у законодавстві відсутня вимога щодо необхідності внесення до Єдиного державного реєстру переліку усіх повноважень таких осіб, які вони можуть вчиняти від імені юридичної особи.
З огляду на наведене, скаржнику слід подати суду докази на підтвердження повноважень Шпака В.В. на підписання апеляційної скарги.
В тексті апеляційної скарги апелянт клопоче про відстрочення сплати судового збору. При дослідженні вказаного клопотання, суд дійшов висновку про таке:
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій статті 8 Закону України “Про судового збору».
Клопотання скаржника не містить жодних посилань на такі умови неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги та жодних доказів на підтвердження зазначених обставин, отже, таке не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарг.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, скаржнику слід подати суду докази сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 27934,80 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК Львів/Личаківський р-н/22030101; ЄДРПОУ - 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - UA098999980313171206082013954, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Отже, керуючись ст. 234, 260 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко - Експо», подану на рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 у справі №914/1164/24, залишити без руху.
2. Апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки. Протягом 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали надати суду докази наявності повноважень представника скаржника на підписання апеляційної скарги та докази сплати судового збору.
3. В разі невиконання вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Орищин Г.В.