79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"09" квітня 2025 р. Справа №914/1360/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Желік М.Б.
суддів Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області від 31.01.2025 (вх. №01-05/293/25 від 03.02.2025)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.01.2025 (повний текст складено 27.01.2025, суддя Морозюк А.І.), постановлену за результатами розгляду заяви Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області про грошові вимоги до боржника
у справі №914/1360/24
за заявою Публічного акціонерного товариства “Укрнафта», м. Київ
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільєна» (79035, м.Львів, вул. Зелена, буд. 238, каб. 37, ідентифікаційний код 43913344)
за участю представників сторін:
представник скаржника: Підгайний О.І. (в залі суду)
інші учасники не з'явилися.
Учаснику процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.01.2025 у справі №914/1360/24 вимоги Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області визнано частково в розмірі 133 309 грн. 03 коп., з яких підлягають внесенню: 6 056 грн. 00 коп. судового збору - до першої черги реєстру вимог кредиторів; 73 185 грн. 15 коп. основного боргу по податках та зборах - до третьої черги реєстру вимог кредиторів; 54 067 грн. 88 коп. штрафних санкцій та пені - до шостої черги реєстру вимог кредиторів. Решту вимог Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області в розмірі 4 552 328 грн. 20 коп. - відхилено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, кредитор звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.01.2025 у справі №914/1360/24 в частині не визнання кредиторських вимог на суму 4 552 328 грн. 20 коп. та винести нове рішення, яким задоволити кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Львівській області до боржника в повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області було залишено без руху та надано апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме: надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 9084,00 грн.; привести апеляційну скаргу у відповідність до вимог п.3 ч.2 ст.258 ГПК України щодо зазначення відомостей про інших учасників справи - (кредиторів: ПАТ “Укрнафта», АТ “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта», ТзОВ “Торговий дім “Кременчукнафтопродуктсервіс»); - надати докази надсилання копії скарги іншим учасникам справи (кредиторам).
19.02.2025 Головне управління ДПС у Львівській області подало до суду клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору до кінця лютого. До клопотання додано уточнену апеляційну скаргу із врахуванням вимог п.3 ч.2 ст.258 ГПК України та докази надсилання копії скарги іншим учасникам справи (кредиторам).
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 продовжено Головному управлінню ДПС у Львівській області процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів до 03.03.2025.
25.02.2025 апелянт подав суду заяву про виконання ухвали суду, до якої додано платіжну інструкцію №243 від 24.02.2025 про сплату судового збору в розмірі 9084,00 грн. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету підтверджується випискою з Автоматизованої системи документообігу суду, сформованою 25.02.2025.
03.03.2025 ухвалою Західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження; призначено розгляд справи на 09.04.2025; встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 04.04.2025; витребувано в Господарського суду Львівської області матеріали справи №914/1360/24 в частині розгляду заяви Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області про грошові вимоги до боржника.
В судове засідання 09.04.2025 скаржник участь уповноваженого представника забезпечив, який надав пояснення щодо вимог апеляційної скарги та просив врахувати їх при прийнятті постанови. Інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать докази, які містяться в матеріалах даної справи.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Статтею 43 ГПК України встановлений обов'язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України»).
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, учасники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників провадження за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи наведені представником скаржника доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржене рішення скасуванню, з огляду на наступне.
1. Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст вимог та ухвала суду першої інстанції.
Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у Львівській області звернулася до господарського суду з вимогами до боржника які станом на 25.06.2024 становлять 4 679 581 грн. 23 коп., що виникли по акцизному податку на пальне в розмірі 207,15 грн. (основний платіж), по податку на додану вартість в розмірі 126 025,88 грн. (в т.ч. 72 978,00 грн. - основний платіж, 53 047,88 грн. - штрафні санкції), по податку на прибуток в розмірі 1 020,00 грн. (штрафні санкції), по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 4 552 328,20 грн.
Господарський суд частково визнаючи грошові вимога до боржника в розмірі 133 309,03 грн. виснував наступне:
- рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 по справі №380/16415/23 за результатами розгляду поданого ТзОВ “Вільєна» (позивач) адміністративного позову до Головного управління ДПС у Львівській області (відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2023 №11194/13-01-07-10 на суму 4 552 328,20 грн., адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.05.2023 №11194/13-01-07-10 про нарахування пені у сумі 4 552 328,20 грн.
- відповідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024, якою таке залишено без змін по справі № 380/16415/23 набрали законної сили 04.12.2024. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
- беручи до уваги зазначене кредиторські вимоги Державної податкової служби в особі ГУ ДПС у Львівській області в частині нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 4 552 328,20 грн., підлягають відхиленню.
- натомість кредиторські вимоги Державної податкової служби в особі ГУ ДПС у Львівській області в розмірі 127 253,03 грн. (в т.ч. 73 185,15 грн. основний платіж та 54 067,88 грн. штрафні санкції), що виникли по акцизному податку на пальне, по податку на додану вартість, по податку на прибуток, є належно підтвердженими, визнаються розпорядником майна та боржником, а відтак вимоги заяви в цій частині є обґрунтованими.
2. Узагальнені доводи апелянта, заперечення інших учасників.
Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у Львівській області подаючи апеляційну скаргу зазначила, що частково не погоджується із висновками господарського суду та вважає, що заява з кредиторськими вимогами підлягає задоволенню в повному обсязі, на підтвердження чого зазначає наступне:
- строки погашення податкового боргу, встановлені ПК України не регулюють строки звернення до суду із заявою контролюючого органу про заявлення кредиторських вимог відповідно до КУзПБ.
- заявлена у сумі 4 552 328,20 грн. сума податкового боргу виникла у зв'язку з порушенням боржником строків розрахунків у сфері ЗЕД, що підтверджується податковим повідомленням рішенням №11194/13-01-04-07/43913344 від 19.05.2023. Моментом виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Відповідно до вимог ст. 57 ПК України платник податку зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення.
- згідно вимог КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим кодексом. Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання є ліквідація юридичної особи.
- станом на даний час боржник не є ліквідованим, і згідно відомостей заявника за ним обчислюється податкова заборгованість у заявленому розмірі, що на його думку є підставою для скасування оскарженого рішення.
Арбітражний керуючий та інші учасники провадження у справі про банкрутство не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
3. Фактичні обставини справи, правильно встановлені судом першої інстанції за результатами оцінки доказів.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.06.2024 відкрито провадження у справі про Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільєна»; визнано вимоги кредитора - Публічного акціонерного товариства “Укрнафта» в розмірі 299 012 892 грн. 67 коп. - основного боргу, 30 280 грн. 00 коп. - судового збору та 72 000 грн. 00 коп. - авансування винагороди арбітражного керуючого; також визнано вимоги в розмірі 30 367 095 грн. 86 коп. пені (які не враховуються як підстава для відкриття провадження у справі про банкрутство); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича; встановлено розпоряднику майна грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень.
Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільєна» оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 11.06.2024 за №73398.
Постановою господарського суду Львівської області від 29.10.2024 в тому числі процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільєна» та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича - припинено; Товариство з обмеженою відповідальністю “Вільєна» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича.
Повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільєна» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 30.10.2024 за №74466.
15.07.2024 на адресу суду (поза межами 30-ти денного строку) надійшла заява Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області від 12.07.2024 про кредиторські вимоги до боржника на суму 4 679 581,23 грн., яка виникла по акцизному податку на пальне в розмірі 207,15 грн. (основний платіж), по податку на додану вартість в розмірі 126 025,88 грн. (в т.ч. 72 978,00 грн. - основний платіж, 53 047,88 грн. - штрафні санкції), по податку на прибуток в розмірі 1 020,00 грн. (штрафні санкції), по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 4 552 328,20 грн.
Згідно доданої до заяви довідки про податкову заборгованість від 26.06.2024 №7913/5/13-01-13-02-12, станом на 25.06.2024 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільєна» по акцизному податку на пальне становить 207,15 грн. (основний платіж), по податку на додану вартість становить 126 025,88 грн. (з яких: 72 978,00 грн. - основний платіж, 53 047,88 грн. - штрафні санкції), по податку на прибуток становить 1 020,00 грн. (штрафні санкції), всього на суму 127 253,03 грн.(в т.ч. 73 185,15 грн. основний платіж та 54 067,88 грн. штрафні санкції).
В підтвердження вказаної заборгованості до заяви додано уточнюючий звіт №9311869124 від 28.06.2023. з розрахунком суми акцизного податку №9311869110 від 29.06.2023.; податкові декларації по податку на додану вартість №9037085788 від 21.02.2022, №9027389769 від 17.02.2023, №9053521828 від 17.03.2023 з податковими повідомленнями-рішення №6203/13-01-04-07/43913344 від 13.09.2022., № 11159/13-01-04-07/43913344 від 07.11.2022., № 11541/13-01-04-07/43913344 від 10.11.2022., № 13314/13-01-04-07/43913344 від 02.12.2022., № 2132/13-01-04-07/43913344 від 06.02.2023, № 564/13-01-04-07/43913344 від 11.01.2023 р. на суму 1020.00 грн.; № 1930/13-01-04-07/43913344 від 16.01.2024. з актами про результати камерної перевірки та розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних; податкове повідомлення-рішення по податку на прибуток № 12790/13-01-04-07/43913344 від 26.03.2024.
Представник боржника погодився із боргом по акцизному податку на пальне в розмірі 207,15 грн., по податку на додану вартість в розмірі 126 025,88 грн., по податку на прибуток в розмірі 1 020,00 грн., та не погодився із сумою пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 4 552 328,20 грн., оскільки податкове повідомлення-рішення від 19.05.2023 про нарахування 4 552 328,20 грн. скасоване рішенням Львівського окружного адміністративного суду.
В матеріалах справи міститься рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 по справі №380/16415/23, яким за результатами розгляду поданого ТзОВ “Вільєна» (позивач) адміністративного позову до Головного управління ДПС у Львівській області (відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2023 №11194/13-01-07-10 на суму 4 552 328,20 грн., адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.05.2023 №11194/13-01-07-10 про нарахування пені у сумі 4 552 328,20 грн, а також постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 по справі № 380/16415/23 провадження № А/857/23362/24, якою апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі №380/16415/23 - без змін.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 по справі № 380/16415/23 набрали законної сили 04.12.2024. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
4. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов'язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16, від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.
Визначення, порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України, який є спеціальним для цілей податкового законодавства. Так, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).
Аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов'язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов'язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов'язання, а також як неузгоджене зобов'язання, коли грошове зобов'язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми грошового зобов'язання не означає, що зобов'язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.
Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку (п. 37.2. ст. 37 ПК України).
Положеннями пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов'язує із цією дією виникнення податкового зобов'язання у платника податку (схожа правова позиція викладена у п. 6.15, 6.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19).
Положеннями податкового законодавства визначено обов'язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов'язок самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.
Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.
Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20.
Момент виникнення грошового зобов'язання боржника перед податковим органом не ставиться з залежність від податкового повідомлення-рішення та його узгодженості/неузгодженості, про що також зазначено в постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у даній справі, чим спростовуються доводи скаржника.
Однак, в даній справі рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 по справі №380/16415/23, яким за результатами розгляду поданого ТзОВ “Вільєна» (позивач) адміністративного позову до Головного управління ДПС у Львівській області (відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2023 №11194/13-01-07-10 на суму 4 552 328,20 грн., адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.05.2023 №11194/13-01-07-10 про нарахування пені у сумі 4 552 328,20 грн, а також постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 по справі № 380/16415/23 провадження № А/857/23362/24, якою апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі №380/16415/23 - без змін.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 по справі № 380/16415/23 набрали законної сили 04.12.2024.
З огляду на що господарським судом правомірно відхилено грошові вимоги заявника до боржника на суму 4 552 328,20 грн.
Щодо решти заявлених вимог на суму 127 253,03 грн., з яких: 73 185,15 грн. основного платежу, що підлягають внесенню до третьої черги реєстру вимог кредиторів, та 54 067,88 грн. штрафних санкцій, що підлягають внесенню до шостої черги реєстру вимог кредиторів, які виникли по акцизному податку на пальне, по податку на додану вартість, по податку на прибуток, то такі є підтвердженими належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи, а відтак такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів. Визнанню і внесенню до першої черги реєстру вимог кредиторів підлягають також витрати на оплату судового збору в сумі 6 056,00 грн., сплачені платіжною інструкцією №1513 (внутрішній номер 356488888) від 09.07.2024р. та зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки господарського суду від 11.07.2024.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у цьому рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Львівської області від 21.01.2025 у справі №914/1360/24 скасуванню.
В порядку положень статті 129 ГПК України судовий збір слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1 В задоволенні вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області від 31.01.2025 (вх. №01-05/293/25 від 03.02.2025) - відмовити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.01.2025, постановлену за результатами розгляду заяви Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області про грошові вимоги до боржника у справі №914/1360/24 - залишити без змін.
3. Судові витрати залишити за скаржником.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 21.04.2025.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.