Житомирський апеляційний суд
Справа №274/2715/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/355/25
Категорія ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.309, ч.2 ст.190, ч.4 ст.186 КК України Доповідач ОСОБА_2
14 квітня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 жовтня 2024 року, яким засуджено
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
- за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;
за ч.4 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання ОСОБА_6 суд призначав за сукупністю вироків шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.04.2023, та призначає ОСОБА_6 до відбуття 07 (сім) років 01 (один) місяць позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з 28.07.2023, таким чином зарахувавши у строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку день за день.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_6 залишено попередній - тримання під вартою, але не довше ніж на два місяці з дня ухвалення вироку.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в сумі 11711 (одинадцять тисяч сімсот одинадцять) грн 00 коп., за проведення судових експертиз.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 на відшкодування матеріальної шкоди 3499 (три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн, моральної шкоди в сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
В іншій частині заявленого позову відмовлено.
Скасовано арешт, накладений ухвалами слідчих суддів Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.04.2023, 28.06.2023, 09.06.2023, 02.08.2023, 31.07.2023: на камуфляжні штани 42 розміру, належні ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на мобільний телефон марки «ZTE», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , з сім-карткою «Київстар» на номер НОМЕР_4 , на гаманець торгівельної марки «WALLERRY» та банківську картку «ПриватБанк» «Універсальна» № НОМЕР_5 , належні ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; на сережку жовтого кольору з металу, схожого на золото, належну ОСОБА_12 ; на мобільний телефон марки «Samsung Galaxy M23 5а» в корпусі рожевого кольору; на мобільний телефон марки "Тесnо ВD4і", блакитного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 , з наявною сім-картою мобільного оператора "Київстар" НОМЕР_8 , на рахунку якої було 0,50 грн., а також флеш-картою "Мікро СД" 16 Гб, якою споряджений телефон, та новий чохол.
Питання про речові докази судом вирішено відповідно до ст. 100 КПК України та у апеляційній скарзі не оспорюється.
Як встановив суд, 11.03.2023 близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи з дозволу власника у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , в одній із кімнат на столі помітив належне ОСОБА_10 майно, а саме портативний зарядний пристрій марки та моделі «Xiaomi Redmi» білого кольору, пристрій для нагрівання тютюну марки та моделі «IQOS DUO» червоного кольору, а також на стільці виявив камуфляжні штани кольору мультикам, після чого у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаних речей.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 в цей самий день, час, місці та за вказаних обставин, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, в період дії воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, шляхом вільного доступу таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_10 портативний зарядний пристрій марки та моделі «Xiaomi Redmi» білого кольору, ємністю 20000 mAh, 18W, вартістю 600 грн, пристрій для нагрівання тютюну марки та моделі «IQOS DUO», вартістю 1119,20 грн., а також камуфляжні штани кольору мультикам, 42 розміру, складом 65% Polyester, 35% Cotton, вартістю 1356,33 грн., після чого місце вчинення злочину залишив та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 завдав потерпілому ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 3075 грн. 53 коп.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КK України.
Крім того, 02.06.2023 близько 15 год. 00 хв. у ОСОБА_6 , який перебував з дозволу власника ОСОБА_12 у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , виник умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, введеного на території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 (продовжений Указами Президента України №133/2022 від №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 07.11.2023, № 254/2023 від 01.05.2023).
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, 02.06.2023 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_6 скориставшись вільним доступом, перебуваючи у одній з кімнат квартири АДРЕСА_3 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав підвіску у вигляді хреста зі сплаву на основі золота 585 проби масою 1 грам, вартістю 2412 грн 88 коп., підвіску у вигляді хреста зі сплаву на основі золота 585 проби масою 0,75 грама, вартістю 1809 грн 67 коп., одну пару сережок зі сплаву на основі золота 585 проби масою 1 грам, вартістю 2412 грн 88 коп., підвіску у вигляді серця зі сплаву на основі золота 585 проби масою 1 грам, вартістю 1326 грн 49 коп., грошові кошти в сумі 700 грн, належні ОСОБА_12 .
Після цього, ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_12 матеріальної шкоди на загальну суму 8 661 грн. 92 коп.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, 05.06.2023 близько 08 год 30 хв, ОСОБА_6 , перебуваючи поряд з котельнею, що за адресою : Житомирська область, м. Бердичів, вул.. Богунська, 6А, побачив ОСОБА_11 , яка в стані алкогольного сп'яніння спала. В цей час, у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, у той же день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_6 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, викрав гаманець - портмоне торгівельної марки «Wallerry» вартістю 276 гри. 67 коп. (провадження по даному епізоду закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, відповідно до ухвали від 14.10.2024), в якому знаходилася пластикова банківська карта Універсальна АТК банк «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , рахунок НОМЕР_9 , належна ОСОБА_11 , яка відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію», підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 статті 1, пункту 15.2 статті 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», частини четвертої статті 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, з метою подальшого використання у злочинних корисливих цілях, а саме крадіжки грошових коштів з вказаної картки.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у викраденні офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст. 357 КК України.
Крім того, 05.06.2023 близько 17 години у ОСОБА_6 , який перебував по АДРЕСА_4 , виник умисел на таємне повторне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , в період часу з 17 год. 02 хв. 05.06.2023 по 02 год. 27 хв. 07.06.2023, переконавшись, що його злочинні дії не будуть помічені іншими особами, розуміючи протиправність своїх дій, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, таємно, в період дії воєнного стану, запровадженого на всій території України, відповідно до указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», використовуючи банківську картку Універсальна АТК банк «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , рахунок НОМЕР_9 , належну ОСОБА_11 , достовірно знаючи, що він діє поза волею ОСОБА_11 , здійснив один раз зняття готівки з банкомату, тричі здійснив перекази грошових коштів на мобільні номери телефонів, один раз розраховувався банківською карткою в магазині, таким чином таємно викрав грошові кошти в сумі 2923 грн 91 коп., з банківського рахунку належного ОСОБА_11 , розпорядившись грошовими коштами на власний розсуд.
В результаті неправомірних дій, ОСОБА_6 спричинив потерпілій ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 2923 грн. 91 коп.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 у невстановлений дізнанням час, у невстановленому дізнанням місці та невстановленим дізнанням способом, незаконно придбав психотропну речовину PVP, яку зберігав при собі без мети збуту до 31.05.2023.
Цього ж дня, в період часу з 20 години 35 хвилин по 21 годину 05 хвилин, працівниками поліції під час проведення огляду неподалік будинку № 24 по провулку Солдатському в м. Бердичеві, виявлено та вилучено психотропну речовину PVP масою 0,3362 грам, яку ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав без мети збуту та добровільно видав працівникам поліції, діставши з правої кишені своїх штанів.
Своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин без мети збуту, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачене ч.1 ст. 309 КК України.
Крім того, 24.06.2023 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_6 перебував на березі водойми (ставка), неподалік ПрАТ «Дніпровуд», що по вул. Піонтковського, 2А в м. Бердичів Житомирської області, де також відпочивав ОСОБА_13 . Під час відпочинку ОСОБА_6 помітив, як ОСОБА_13 на березі вказаної водойми (ставка) залишив без нагляду барсетку, всередині якої знаходився мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Redmi 9С (М2006СЗМNG) 3/64 Gb», який йому надала у користування матір ОСОБА_14 і який належить останній, після чого пішов купатись до водойми, та в цей час у ОСОБА_6 виник умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного мобільного телефону.
Реалізуючи свій умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, в цей самий день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_6 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки й бажаючи їх настання, скориставшись тим, що ОСОБА_13 залишив без нагляду барсетку, всередині якої знаходився мобільний телефон, й не спостерігає за його діями, в період дії воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, шляхом вільного доступу повторно таємно викрав належний потерпілій ОСОБА_14 мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Redmi 9С (М2006СЗМNG) 3/64 Gb» в корпусі синього кольору, ІМЕI1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 , вартістю 3284 грн. 80 коп., чим завдав ОСОБА_14 майнової шкоди на вказану суму. В подальшому ОСОБА_6 місце вчинення злочину залишив та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Крім того, 16.07.2023 близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи разом із потерпілим ОСОБА_15 поряд під'їзду № 2 по вул. Європейській, 124 в м. Бердичів Житомирської області, помітив у останнього мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy M23 5G (SM-M236B\DS) 4/128Gb», та в цей час у нього виник умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного мобільного телефону.
Реалізуючи свій умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, в цей самий день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_6 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки й бажаючи їх настання, скориставшись тим, що потерпілий поклав свій мобільний телефон на лавці, після чого на декілька хвилин пішов до своєї квартири в особистих справах й не спостерігав за його діями, в період дії воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, шляхом вільного доступу повторно таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_15 мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy М23 5G (SM-M236B/DS) 4/128Gb», ІМЕІ1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 , вартістю 6489 грн. 00 коп., чим завдав ОСОБА_15 майнової шкоди на вказану суму. В подальшому ОСОБА_6 місце вчинення злочину залишив та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинених повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Крім того, 24.07.2023 близько 14 години 05 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи поряд будинку №5-А по вул. Богдана Хмельницького в м. Бердичеві, зустрів раніше йому незнайомого ОСОБА_9 , з яким зав'язав розмову. Під час розмови, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме мобільним телефоном, належним ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_6 попросив у ОСОБА_9 мобільний телефон під приводом здійснення телефонного дзвінка та пообіцяв повернути його після розмови.
ОСОБА_9 , не усвідомлюючи злочинний намір ОСОБА_6 , без будь-якого примусу, власноручно передав йому свій мобільний телефон марки «Redmi А2 Вlаск 2/32 Gb» вартістю 3149 грн. 10 коп.
Після чого ОСОБА_6 , утримуючи при собі мобільний телефон, належний ОСОБА_9 з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши останньому матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Своїми умисними діями які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинених повторно, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Крім того, 28.07.2023 приблизно об 11.30 год. ОСОБА_6 , перебував на території домоволодіння АДРЕСА_5 у свого знайомого неповнолітнього ОСОБА_16 . Під час спілкування з неповнолітнім ОСОБА_16 , ОСОБА_6 попросив у останнього мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка.
В цей час та місці у ОСОБА_6 , винник злочинний умисел направлений на відкрите, повторне викрадення вказаного мобільного телефону.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в період дії воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, керуючись корисливим мотивом, не дочекавшись дозволу ОСОБА_16 щоб скористатись мобільним телефоном, відкрито, самостійно дістав з кишені ОСОБА_16 мобільний телефон «Тесnо» модель «РОР 5 LNT (BD4i) 3|32Gb», ІМЕ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 , належний матері останнього, ОСОБА_17 .
Після цього, ОСОБА_6 утримуючи вищевказаний мобільний телефон в руках, усвідомлюючи, що його дії направлені на викрадення вказаного мобільного телефону помічені ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , своїх злочинних намірів не полишив та вибіг з території вказаного домоволодіння. Побачивши втечу ОСОБА_6 з мобільним телефоном, неповнолітній ОСОБА_16 та ОСОБА_18 почали наздоганяти ОСОБА_6 , просячи повернути викрадене майно, однак ОСОБА_6 усвідомлюючи, що його злочинні дії викритті сторонніми особами, від скоєння злочину не відмовився та побіг у невідомому напрямку та в подальшому розпорядився викраденим телефоном на власний розсуд.
Таким чином ОСОБА_6 повторно відкрито викрав мобільний телефон «Тесnо» модель «РОР 5 LNT (BD4i) 3|32Gb», вартістю 3237 грн. 65 коп, який був споряджений картою пам'яті торгівельної марки «Арасеr» micro SD НС 16 GB (Class 10), вартістю 93 грн. 33 коп. та прозорим захисним чохлом для мобільного телефона торгівельної марки «Тесnо» модель «РОР 5 LNT (BD4i)», вартістю 90 грн. 14 коп. належний ОСОБА_17 , чим заподіяв останній матеріальної шкоди на загальну суму 3421 грн. 12 коп.
Своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 оскаржує вирок в частині засудження його за ч.4 ст.186 КК України та просить його дії перекваліфікувати на ст.190 КК України.
Вказує, що вчинив шахрайство, а не грабіж, оскільки скористався довірою сина потерпілої ОСОБА_17 .
Стверджує, що він прийшов у гості до ОСОБА_19 , попросив у нього телефон, подзвонити. Після того, як завершив дзвінок, телефон повернув. ОСОБА_20 запропонував відійти покурити, вони пішли до закинутого приміщення. Після того, як ОСОБА_20 пішов у туалет, він скористався довірою ОСОБА_20 та заволодів телефоном.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини кримінального провадження та доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.309, ч.2 ст.190 КК України є обґрунтованими і законними та апелянтом не оспорюються.
Не оспорюється в апеляційній скарзі також правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.309, ч.2 ст.190 КК України.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить перекваліфікувати його дії з ч.4 ст.186 на ст.190 КК України, оскільки на його думку він заволодів телефоном ОСОБА_17 шляхом шахрайства.
На думку колегії суддів, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у повторному відкритому викраденні чужого майна, а саме потерпілої ОСОБА_17 , вчиненого в умовах воєнного стану обґрунтувавши це належним чином у вироку з посиланням на докази та надавши їм відповідну оцінку з такими висновками погоджується і апеляційний суд.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 визнав вину частково та пояснив, що вчинив шахрайство, а не грабіж, оскільки скористався довірою сина потерпілої ОСОБА_17 . Вказав, що точної дати не пам'ятає, влітку 2023 року в м. Бердичів, він прийшов у гості до ОСОБА_19 , попросив у нього телефон, подзвонити. Після того, як завершив дзвінок, телефон тримав у своїй руці. ОСОБА_20 запропонував відійти покурити, вони пішли до закинутого приміщення. Після того, як ОСОБА_20 пішов у туалет, він скористався моментом і втік з телефоном. Він не бачив, щоб його хтось наздоганяв. Його затримав дільничий в іншому мікрорайоні міста.
Про те, такі показання обвинуваченого спростовуються доказами, які суд дослідив безпосередньо у судовому засіданні та навів у вироку.
Потерпіла ОСОБА_17 пояснила, що з обвинуваченим знайома, була в гарних стосунках. Влітку 2023 року, близько 10:00 год. обвинувачений прийшов до них на подвір'я, просто в гості. Вони розмовляли з її сином ОСОБА_20 , якому на той момент ще не було 18 років. ОСОБА_21 попросив телефон подзвонити до сестри. Взяв телефон, хоча ОСОБА_20 просив повернути, той відповідав «зараз, зараз», вийшов за калітку і почав втікати між будинками до м'ясокомбінату. Вона побачила, що по дорозі йшов їхній знайомий, який допоміг наздогнати обвинуваченого. Вони викликали поліцію, поліція вилучила телефон з рук обвинуваченого. При призначенні покарання обвинуваченому, поклалася на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що знайомий з обвинуваченим. Точної дати не пам'ятає, ОСОБА_6 прийшов до них додому на подвір'я, що за адресою АДРЕСА_5 , просив їсти, мама йому дала поїсти. Він попросив дати йому телефон подзвонити сестрі, він дав ОСОБА_21 телефон «Tecno» модель «POP 5 LNT (BD4і) 3/32Gb». Той подзвонив і повернув. Потім, як вийшли на подвір'я обвинувачений забрав у нього з кишені телефон і почав тікати. Він почав наздоганяти ОСОБА_21 , на зустріч йшов знайомий, який допоміг викликати поліцію.
Крім того, вина ОСОБА_6 у відкритому викраденні мобільного телефона, який належить ОСОБА_17 , підтверджується і іншими доказами.
Рапортом інспектора - чергового Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області від 28.07.2023 року, відповідно до якого заявник повідомив, що відомий відкрито викрав мобільний телефон та побіг вулицею.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.07.2023 року, ОСОБА_17 повідомила, що її неповнолітнього сина відкрито викрали мобільний телефон.
Згідно з копією квитанції магазину ТОВ «ДІЄСА» від 10.04.2023 року на придбання телефону «Tecno» модель «POP 5 LNT» вартістю його 3999 грн.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.07.2023 року з фототаблицею, у ОСОБА_6 при особистому обшуку було виявлено мобільний телефон торгівельної марки «Tecno».
Висновком експерта № СЕ -19/106-23/9777-ТВ від 07.08.2023 року встановлена ринкова вартість мобільного телефона торгівельної марки «Tecno» модель «POP 5 LNT (BD4і) 3/32Gb». станом на 28.07.2023 могла становити 3237,65 грн. Ринкова вартість карти пам'яті торговельної марки «Apacer» microSD HC 16Gb (Class 10) станом на 28.07.2023 могла становити 93,33 грн.
Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 21.08.2023 року за участю підозрюваного ОСОБА_6 з фото таблицею, відповідно до якого ОСОБА_6 розказав та показав, де і за яких обставин він відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_17 . Вказавши, що він помітив у ОСОБА_20 в кишені мобільний телефон і попросив ним скористатись, однак не дочекавшись дозволу, самостійно взяв мобільний телефон з кишені. Після чого почав ним користуватися і в цей момент з'явилася думка викрасти цей мобільний телефон.
На переконання апеляційного суду, аналіз цих доказів в їх сукупності вказує, що помітивши в кишені раніше знайомого ОСОБА_16 мобільний телефон, у обвинуваченого з'явився умисел на відкрите викрадення вказаного телефону. Взявши без дозволу мобільний телефон з кишені ОСОБА_16 обвинувачений почав тікати, а ОСОБА_16 його наздоганяти. Однак, його затримали через деякий проміжок часу працівники поліції та при особистому обшуку виявили викрадений мобільний телефон.
Ці висновки підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні й безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, оціненими відповідно до ст. 94 КПК України з точки зору їхньої належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності для прийняття рішення.
Будь-яких сумнівів щодо належності та допустимості доказів, які суд поклав в обґрунтування вироку колегія суддів не вбачає.
Сукупність цих доказів, які узгоджуються між собою підтверджує правильність висновків суді першої інстанції.
Не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що його дії слід кваліфікувати як шахрайство, оскільки він нібито отримав мобільний телефон добровільно, шляхом обману.
На думку колегії суддів, правова кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_6 є правильною, а такі пояснення обвинуваченого заявлені з метою уникнення відповідальності за вчинення тяжкого злочину, виходячи з наступного.
Грабіж, відповідно до ст. 186 КК України, є відкрите заволодіння чужим майном, здійснене без згоди власника. Ключовою ознакою грабежу є насильство або пряма загроза його застосування, а також те, що винний відкрито забирає майно, не приховуючи своїх дій.
У даному випадку потерпіла ОСОБА_17 та свідок ОСОБА_16 пояснили, що ОСОБА_6 без дозволу взяв з кишені ОСОБА_16 мобільний телефон та почав тікати, а вони почали наздоганяти його.
Крім того, під час слідчого експерименту сам ОСОБА_6 вказав, що він помітив у ОСОБА_20 в кишені мобільний телефон і попросив ним скористатись, однак не дочекавшись дозволу, самостійно взяв мобільний телефон з кишені.
Наведене беззаперечно свідчить про відкрите заволодіння майном без дозволу власника, що є ознакою грабежу, що вірно встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів.
В свою чергу, шахрайство, згідно ст. 190 КК України, передбачає заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Для шахрайства характерно те, що потерпілий добровільно передає майно, введений в оману або внаслідок маніпуляцій з боку винного.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, мобільний телефон обвинувачений взяв без дозволу ОСОБА_16 , що на думку колегії суддів, свідчить про те, що майно не було передане добровільно, а обман або зловживання довірою не мали місця.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що досудове розслідування та судовий розгляд були проведені належним чином з дотриманням вимог КПК України, докази по справі зібрані у законний спосіб, а зміст і спрямованість протиправних дій ОСОБА_6 , з врахуванням часу, місця, обстановки їх вчинення, за наявності причинного зв'язку між діями обвинувачених та наслідками, беззаперечно і поза розумним сумнівом утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Покарання ОСОБА_6 призначено з дотримання положень ст.ст. 50, 65 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_6 судом було враховано, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 185 КК України та ч. 4 ст. 186 КК України належать до тяжких злочинів, ч. 2 ст. 190 КК України належить до нетяжких злочинів, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 357 КК України належать до кримінальних проступків.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, за епізодами відносно потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , є щире каяття, за епізодами відносно потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, за епізодом відносно потерпілої ОСОБА_17 , судом не встановлено.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.
Також судом враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, переважно за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, характеризується за місцем проживання негативно, зловживає спиртними напоями, постійно порушує громадський порядок та спокій громадян, неодружений, не працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які давали б підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 жовтня 2024 року щодо нього - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який утримується під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді: